Іменем України
25 липня 2025 року м. Чернігів справа № 914/1454/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву
за позовом Акціонерного товариства “Ідея Банк» (код 19390819) 79008, м. Львів, вул. Валова, 11
до Воропая Ігоря Леонідовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1
про стягнення 59 029 грн 39 коп.
12 травня 2025 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від 16.04.2025 Акціонерного товариства “Ідея Банк» до Воропая Ігоря Леонідовича про стягнення 43 111,22 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 2,83 грн заборгованості по процентах та 15 915,34 грн заборгованості по платі за обслуговування кредиту.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору № КБ03.00616.010474007 від 18.10.2023, укладеного між банком та фізичною особою-підприємцем Воропаєм Ігорем Леонідовичем.
Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Львівської області позивач керувався ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України та п. 8.3 Кредитного договору № КБ03.00616.010474007 від 18.10.2023, який передбачає, що “Сторони підтверджують, що цей Договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, Галицький р-н, вул. Валова, 11, та у випадку спору між Сторонами за цим Договором, позов може пред'являтися також за місцем виконання Договору.».
Крім того, позивач брав до уваги норми ст. 532 Цивільного кодексу України стосовно того, що місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за грошовим зобов'язанням якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 постановлено передати матеріали справи № 914/1454/25 за позовом Акціонерного товариства “Ідея Банк» до Воропая Ігоря Леонідовича про стягнення 59 029,39 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
09.06.2025 матеріали справи № 914/1454/25 надійшли до Господарського суду Чернігівської області.
Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вказана вище ухвала Господарського суду Львівської області набрала законної сили
Внаслідок автоматизованого розподілу для розгляду справи № 914/1454/25 за позовом Акціонерного товариства “Ідея Банк» до Воропая Ігоря Леонідовича про стягнення 59 029,39 грн визначено суддю Сидоренка А.С.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено процесуальні строки для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; роз'яснено сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 16.06.2025, направлена на адресу відповідача, отримана ним 24.06.2025 згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0601158881733.
Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 09.11.2018 була проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця Воропая Ігоря Леонідовича (номер реєстраційної дії НОМЕР_2 ).
31.05.2024 була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Воропая Ігоря Леонідовича за його рішенням (номер реєстраційної дії 2000520060002002850).
Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
18.10.2023 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Воропаєм Ігорем Леонідовичем (позичальник) було укладено кредитний договір №КБ03.00616.010474007, за умовами якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.
Згідно з пунктом 2.1. договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:
2.1.1. Розмір та валюта кредиту 72000,00 грн;
2.1.2. Ціль кредиту поповнення обігових коштів;
2.1.3. Процентна ставка фіксована, 0,01 %;
2.1.4. Комісія за видачу кредитних коштів 1,1 % від суми кредиту;
2.1.5. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,99 % від суми кредиту;
2.1.6. Термін повернення кредиту по 18.10.2025 (включно);
2.1.7. Порядок видачу кредиту перерахунок коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3
2.1.8. Графік повернення кредиту додаток №1 до договору кредиту.
У пункті 3.1 договору сторони погодили, що позичальник сплачує банку вказані у п. 2.1. договору комісії в наступному порядку: комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту в день видачі кредитних коштів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до договору, базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 договору проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід'ємною частиною договору кредиту. Нарахування процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення всієї заборгованості за договором кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до пункту 4.2. договору позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком.
Згідно з пунктом 5.2.5. договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку, зокрема, невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п.5.2.5. цього договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно п.5.2,5 цього договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов'язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому п.11.1. цього договору. В разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов'язань за договором є таким, що настав.
Згідно з пунктом 5.3.5. кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит, проценти, комісію за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених договором.
Сторонами було підписано Додаток №1 до Договору кредиту - Графік щомісячних платежів за кредитним договором, згідно якого відповідач зобов'язаний здійснити перший платіж 18.11.2023, останній 18.10.2025.
Відповідно до меморіального ордеру №5593120 від 18.10.2023 Акціонерним товариство «Ідея Банк» було надано кредит Фізичній-особі підприємцю Воропаю І.Л. в розмірі 72 000,00 грн.
04.02.2025 Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулось до Фізичної особи підприємця Воропай І.Л. листом з вимогою (вих.№12.4.2/КБ03.00616.010474007) про дострокове виконання зобов'язань. Згідно із зазначеної вимоги, у зв'язку з невиконанням позичальником істотних умов кредитного договору, керуючись ст.ст. 610-612, 1050 ЦК України, ст. 222 Господарського кодексу України, банк вимагав в 30-денний термін від дня надіслання цієї вимоги виконати порушене зобов'язання та повернути достроково заборгованість за кредитним договором, а також в т.ч., але не виключно всі нараховані платежі за кредитним договором на дату погашення боргу.
Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на дату подання позовної заяви відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 59 029,39 грн.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт надання банком кредитних коштів відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема, меморіальним ордером №5593120 від 18.10.2023 на суму 72000,00 грн, банківською випискою, в якій відображено рух коштів на рахунку позичальника за період з 18.10.2023 по 03.04.2025.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем порушені строки погашення кредиту, передбачені кредитним договором.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2.5 Договору АТ «Ідея Банк» має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань.
Відповідач не виконав обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту. Отже, позивач має право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.
Розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 59029,39 грн, з яких прострочений борг 43111,22 грн, прострочені проценти 2,83 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту 15915,34 грн.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів виконання ним зобов'язань за кредитним договором №КБ03.00616.010474007 від 18.10.2023 та доказів, які підтверджують своєчасне та повне повернення ним отриманого від позивача кредиту, а також доказів, які підтверджують неможливість своєчасного та повного повернення ним отриманої суми кредиту, а тому дії відповідача щодо несвоєчасного повернення позивачу отриманих коштів є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3028,00 грн судового збору.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства “Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 59 029,39 грн задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства “Ідея Банк» (код 19390819, 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) 43 111,22 грн простроченого боргу, 2,83 грн прострочених процентів, 15 915,34 грн простроченої плати за обслуговування кредиту та 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано 25.07.2025.
Суддя А.С. Сидоренко