Іменем України
25 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/443/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк"
01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
код ЄДРПОУ 09806443
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дорошенка Олександра Федоровича
АДРЕСА_1
РНОКПП НОМЕР_1
предмет спору: про стягнення 105 856,15 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано позов до Фізичної особи-підприємця Дорошенка Олександра Федоровича про стягнення 105 856,15 грн заборгованості за Кредитним договором №ID 10643066 від 23.06.2021, з яких: 80 573,44 грн заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. простроченому); 25 282,71 грн заборгованості по процентам (в т.ч. простроченим).
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення їм строків для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень, що підтверджується довідкою про доставку 08.05.2025 о 18:09 електронного листа до електронного кабінету позивача в системі Електронний суд та рекомендованим повідомленням №0601145289355 про вручення 20.05.2025 поштового відправлення відповідачу.
28.05.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач повідомляє, що станом на 28.05.2025 заборгованість відповідача складає 68 714,38 грн, у т.ч. 67 378,15 грн основний борг по кредиту та 1336,23 грн - проценти. До додаткових пояснень додано уточнений розрахунок ціни позову та виписки по особовим рахункам кредитного договору №ID НОМЕР_2 з 23.06.2021 по 27.05.2025.
У встановлений судом строк, від сторін надійшли відзив на позов та відповідь на відзив, які долучено судом до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №ID 10643066 від 23.06.2021 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів, обумовлених умовами договору.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти позову, посилаючись на відсутність заборгованості за кредитним договором, оскільки згідно графіку погашення кредиту мав сплатити 809 725,01 грн, а відповідно до виписок банку сплатив 818 200,00 грн.
Крім того, відповідач зазначає, що 26.05.2025 сплатив на рахунок позивача суму платежу в розмірі 40 000,00 грн.
Позивач у відповіді на відзив підтверджує сплату відповідачем 40 000,00 грн. Підтримує позовні вимоги до Дорошенка О. Ф. у відповідності з уточненим розрахунком, що складений за станом на 26.05.2025, а саме: загальна сума боргу - 68714,38 грн, в т.ч.: 67378,15 грн - основний борг, 1336,23 грн - проценти.
Обставини справи встановлені судом.
Між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (далі - Банк) та Фізичною особою - підприємцем Дорошенком Олександром Федоровичем (далі - Позичальник) підписана заява - договір №ID 10643066 від 23.06.2021 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (далі - Договір). Заява підписана сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису сторін.
Відповідно до п. 1.1 Договору за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_3 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення обігових коштів; придбання основних засобів; рефінансування Кредиту іншого банку.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що розмір кредиту складає 500 000,00 грн.
Валюта кредиту: гривня (пункт 2.2 Договору).
За змістом пункту 2.3.1 Договору розмір процентної ставки за користування кредитом (далі - проценти): 34% річних.
Згідно з п. 2.4. Договору термін і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за Кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, числа, в яке було укладено Договір.
Погашення ануїтентного платежу здійснюється в день згідно з Графіком погашення Кредиту (календарного числа дати укладання Договору). У разі внесення платежу в розмірі, що перевищує плановий платіж, сума грошових коштів, сплачених Позичальником, зараховується Банком в рахунок погашення наступного платежу та погашається в день згідно з Графіком, сума, яка лишилась після сплати планового платежу перераховується на погашення заборгованості (тіла кредиту) Позичальника за кредитом, шляхом коригування останнього ануїтентного платежу. Розмір останнього ануїтентного платежу (останніх платежів) може відрізнятися від розміру ануїтентного платежу, встановленого згідно з умовами Договору (графіку погашення кредиту) і буде становити суму фактичної заборгованості за кредитом, що залишився після сплати Позичальником всіх попередніх ануїтентних платежів.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору сторони визначили суми і дати платежів по основній заборгованості за кредитом (на загальну суму 500 000,00 грн) та процентам (на загальну суму 309 725,01 грн), починаючи з липня 2021 року по червень 2024 року кожного 23 числа місяця по 22 494,00 грн та останнім платежем 22.06.2024 в сумі 22 435,01 грн.
Строк Кредиту: 36 місяців з дати укладення Договору (п. 2.7. Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.
За умовами пункту 3.2 Договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного в пункті 2.7 Договору.
Цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є кредитним договором (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.2.1 Договору умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що підписання Договору є підтвердженням наміру Позичальника укласти Кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладання Договору.
На виконання умов Договору Банк перерахував кредитні кошти на рахунок Позичальника в сумі 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку.
Відповідач свій обов'язок по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користуванні кредитом виконав частково.
Так, відповідно до виписок по особовому рахунку та розрахунку заборгованості, наданих позивачем, станом на 16.04.2025 відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту суму 419426,56 грн, в рахунок погашення відсотків - 376127,84 грн.
01.05.2025 та 06.05.2025 відповідачем сплачено 40 000,00 грн (20 000,00 грн +20 000,00 грн), що підтверджено позивачем.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.05.2025, наданого позивачем під час розгляду справи, заборгованість відповідача складає 68 714,38 грн, у т.ч. 67 378,15 грн основний борг по кредиту та 1336,23 грн - проценти.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
За змістом статей 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей бо інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
З огляду на наявні в матеріалах справи договори та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з надання позики.
Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи, а саме, випискою по рахунку відповідача, підтверджується та відповідачем не спростовано, що позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 500 000,00 грн на виконання Договору.
У матеріалах справи наявні докази щодо часткового повернення відповідачем кредитних коштів та відсотків. Так, відповідно до виписки по рахунку відповідача та розрахунку заборгованості станом на 16.04.2025 відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту суму 419 426,56 грн, в рахунок погашення відсотків - 376 127,84 грн.
Судом встановлено, що 01.05.2025 та 06.05.2025, тобто до відкриття провадження у справі, відповідачем сплачено 40 000,00 грн (20 000,00 грн +20 000,00 грн), що не заперечується позивачем.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.05.2025, наданого позивачем під час розгляду справи, з урахуванням часткової оплати відповідачем 40 000,00 грн заборгованість відповідача станом на 27.05.2025 складає 68 714,38 грн, у т.ч. 67 378,15 грн основний борг по кредиту та 1336,23 грн - проценти. До даного розрахунку позивачем включено нарахування відсотків до 27.05.2025.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21 (провадження № 61-11750св22) наголосив на тому, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
До подібних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15 провадження № 61-10125 св 21.
Враховуючи, що позивачем не було заявлено до суду заяви про збільшення розміру позовних вимог на суму процентів за період з 16.04.2025 до 27.05.2025, суд не приймає його до розгляду.
Крім того, суд зазначає, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення з відповідача 40 000,00 грн, у зв'язку зі сплатою відповідачем даної суми до відкриття провадження у справі.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі (відкриття провадження в справі), то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Враховуючи, що відповідачем сплачено 40 000,00 грн і предмет спору в цій частині був відсутній до відкриття провадження в справі, а саме до 08.05.2025. Відтак зазначена обставина зумовлює відмову в позові в цій частині.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1статті 74 ГПК України).
Відповідно до частини 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак не позбавляє суд у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, де сторони чітко визначили всі його істотні умови, а також погодили умови погашення кредиту в розмірі та строки відповідно до графіку платежів, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині своєчасного та повного повернення суми наданого кредиту, а також сплату відповідачем 01.05.2025 та 06.05.2025, 40 000,00 грн (що зараховані позивачем в першу чергу на погашення суми процентів, а залишок - в рахунок боргу по тілу кредиту), суд визнає обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню, вимогу позивача про стягнення 65 856,15 грн заборгованості по тілу кредиту, наданого за кредитним договором № ID10643066 від 23.06.2021.
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 65 856,15 грн основного боргу по кредиту. В частині стягнення з відповідача 14 717,29 грн основного боргу та 25 282,71 грн процентів слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З урахуванням того, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дорошенка Олександра Федоровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; код ЄДРПОУ 09806443) 65 856,15 заборгованості по тілу кредиту та 2422,40 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2025, у перший день виходу судді з відпустки.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор