25 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/648/25
Суддя Шморгун В. В., розглянувши заяву Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову у справі
За позовом: Прилуцької окружної прокуратури,
вул. В'ячеслава Чорновола, 50-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, в інтересах держави в особі
позивача: Чернігівської обласної ради,
код ЄДРПОУ 25618741, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14002
до відповідачів: 1. Управління комунального майна Чернігівської обласної ради,
код ЄДРПОУ 33469166, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14002
2. ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Предмет спору: про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії,
Прилуцька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради звернулась до суду з позовом до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради та ОСОБА_1 , у якому просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - комплексу будов та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 27.02.2024 між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (код ЄДРПОУ 33469166) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), що посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., та зареєстровано в реєстрі за N° 189;
- зобов'язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області в особі Чернігівської обласної ради об'єкт малої приватизації - комплекс будов та споруд, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Перемоги, 161.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір укладений внаслідок протиправної поведінки та антиконкурентних узгоджених дій під час участі в аукціонах з приватизації ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а тому, на думку прокурора, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.06.2025 (суддя Белов С. В.) відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 22.07.2025.
22.07.2025 Прилуцька окружна прокуратура через підсистему «Електронний суд» подала до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду заяви визначено суддю Шморгуна В. В.
24.07.2025 Прилуцька окружна прокуратура через підсистему «Електронний суд» подала до суду клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: АДРЕСА_2 та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
В обґрунтування поданої заяви з урахуванням клопотання про уточнення прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024272210000045 від 26.06.2024 (за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2 КК України), встановлено факти розбирання комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 . Поруч із об'єктом незавершеного будівництва виявлено складовані будівельні матеріали, призначені для продажу.
Прокурор зазначає, що ці обставини підтверджуються:
- оглядом місця події від 19.08.2024 за участю судового експерта ТОВ «НП СБЕБ» Контимирової В.В.;
- експертним висновком № 48/08 від 05.09.2024 (оціночно-будівельна та будівельно-технічна експертиза, зокрема фотоматеріали на арк. 14- 15);
- показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які повідомили, що були залучені ОСОБА_3 до демонтажу споруд та завантаження будматеріалів для подальшого продажу;
- протоколом огляду оптичного носія від 21.03.2025, що містить аудіозаписи розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про продаж плит, отриманих у ході демонтажу об'єкта приватизації;
- публікаціями в застосунку TikTok від 19.06.2025 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2, від 20.07.2025 за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3, у яких повідомляється про продаж будівельних матеріалів (плити перекриття, цегла, перемички тощо), отриманих із розбирання п'ятиповерхової будівлі площею 17 тис. кв. м, з можливістю доставки по м. Прилуки, району та Україні.
Крім того, прокурор зазначив, що після перемоги в електронному аукціоні № SPE001-UA-20240124-63844 з продажу майна, у день укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації (27.02.2024), ОСОБА_1 оформив нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., строком на три роки (до 27.02.2027), якою уповноважив ОСОБА_3 , у тому числі, оформляти документи та укладати договори від його імені, зокрема щодо: зносу (розбирання, демонтажу) об'єкта малої приватизації - комплексу будов і споруд за адресою: АДРЕСА_2 ; реалізації будівельних матеріалів, отриманих у результаті демонтажу, на власний розсуд; укладення договору оренди земельної ділянки під зазначеним об'єктом; замовлення проєктної документації та технічних умов для проведення будівельних робіт.
Згідно з протоколом огляду оптичного носія інформації від 21.03.2025, на якому зафіксовано аудіозаписи телефонних розмов ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також осіб на ім'я « ОСОБА_9 » і « ОСОБА_10 », встановлено, що ОСОБА_1 має реальні наміри щодо відчуження спірного майна.
Зі змісту розмов вбачається нетипова поведінка ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024272210000045 від 26.06.2024. Він перебуває у сильному стресі, неодноразово телефонував ОСОБА_3 з тривожними питаннями щодо наслідків, скаржився на сімейні конфлікти через підозри дружини щодо незаконності його дій та висловлював намір переоформити майно на доньку.
Зокрема, 26.09.2024 о 20:38 ОСОБА_1 у розмові з ОСОБА_3 повідомив про бажання якнайшвидше зібрати гроші, розрахуватись і «забути» ситуацію, визнавши свої помилки. Він також підтвердив, що саме він надав кошти на придбання об'єкта приватизації (арк. 6-11 протоколу).
07.10.2024 о 10:48 він знову розповів ОСОБА_3 про напружену ситуацію в родині через покупку приміщення, побоювання дружини втратити все майно, та про її наполягання переоформити його на доньку (арк. 22-23 протоколу).
Водночас, 02.10.2024 о 13:53 ОСОБА_3 у розмові з громадянином «Костя» підтвердив, що ОСОБА_1 переоформляє майно (будинок, автомобіль) на дитину через страх бути притягнутим до відповідальності, зумовлений тим, що саме на нього оформлено документи на об'єкт. Також ОСОБА_3 зазначив, що об'єкт приватизації згодом може бути переоформлений на будь-кого, і повідомив, що пропонував ОСОБА_1 гроші за нотаріальні послуги, пов'язані з цим процесом (арк. 18-19 протоколу).
Таким чином, поведінка ОСОБА_1 та зміст зазначених розмов свідчать про його усвідомлені дії, спрямовані на відчуження спірного майна через побоювання бути притягнутим до кримінальної відповідальності.
Отже, на переконання прокурора, ОСОБА_1 уже здійснює розбирання та спірного майна та відчуження будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу), що порушує майнові права та інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст Чернігівської області та може істотно ускладнити або навіть унеможливити реальне виконання рішення суду в разі задоволення позову, а тому лише вжиття заходів забезпечення позову може гарантувати ефективний захист порушених прав.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану прокурором заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватися до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватися для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу, за загальним правилом, власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
Оцінивши подану прокурором заяву та надані докази, суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованих припущень, що спірне майно, яке є у відповідача-2 на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути протягом розгляду цієї справи, що унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів територіальної громади, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
Відтак суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову відповідають заходам забезпечення позову, встановленим у ст. 137 ГПК України, предмету позову, принципам розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав територіальної громади в обраний прокурором спосіб у разі задоволення цього позову.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони вчиняти відповідачу та третім особам дії, направлені на розбирання спірного майна та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
Частиною 1 статті 144 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Прилуцької окружної прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на об'єкт незавершеного будівництва - комплекс будов та споруд за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Перемоги, 161.
3. Заборонити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та третім особам вчиняти дії, направлені на розбирання комплексу будов та споруд за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Перемоги, 161 та продаж будівельних матеріалів, отриманих від його розбирання (демонтажу).
Стягувач: Прилуцька окружна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910114, вул. В'ячеслава Чорновола, 50-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500.
Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 25.07.2025. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун