Іменем України
25 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/466/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом: Акціонерне товариство "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 22815333
вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТЕЛЕКОМ", код ЄДРПОУ 37022208
вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000
предмет спору: про стягнення 10 640,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
Акціонерним товариством "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТЕЛЕКОМ" про стягнення 10 640,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про сумісний підвіс №8 від 01.01.2015 в частині своєчасної та повної сплати платежів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду від 12.05.2025 доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 12.05.2025, про що свідчать довідки Господарського суду Чернігівської області про доставку електронного листа.
Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Згідно з п. 1.3. Статуту АТ «Чернігівобленерго» (затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Чернігівобленерго», протокол від 27.12.2023 № 18) АТ «Чернігівобленерго» по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго», яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», яке, в свою чергу є правонаступником Державного енергетичного підприємства та Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго».
01.01.2015 між ТОВ «Чернігівтелеком» (далі - відповідач, замовник) та ПАТ «Чернігівобленерго» (далі - позивач, виконавець), укладений Договір № 8 про сумісний підвіс (далі Договір № 8)
Відповідно до п. 1.1., 1.2, 1.4, 1.5. 1.6 Договору №8:
- виконавець надає можливість замовнику виконати власними силами підвішування (закріплення, розміщення) волоконно-оптичного кабелю на 152 опорах ліній електропередач, що належать виконавцю і розташовані в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, відповідно до схем розташування волоконно-оптичного кабелю, які є Додатками № 1.1. - 1.5. до Договору та здійснює технічне обслуговування власних ліній електропередач з сумісним підвісом волоконно-оптичного кабелю замовника. Технічне обслуговування ліній електропередач здійснюється виконавцем у відповідності до чинних нормативних актів з технічної експлуатації електричних мереж своїми силами з використанням власних засобів і матеріалів. Технічне обслуговування волоконно-оптичного кабелю Замовника виконується силами замовника з використанням власних засобів і матеріалів;
- замовник власними силами розміщує волоконно-оптичний кабель, на 152 опорах ліній електропередачі у відповідності до Схем розташування волоконно-оптичного кабелю (Додатки № 1.1. - 1.5. до Договору) та зобов'язується оплачувати виконавцю додаткові витрати, пов'язані з наявністю на опорах ліній електропередач волоконно-оптичного кабелю;
- сторони підписують Акт готовності, що є додатком № 2 до Договору № 8, який засвідчує готовність до роботи сумісно підвішених ліній електропередачі та зв'язку (волоконно-оптичний кабель), а також підтверджує готовність сторін виконувати взяті на себе зобов'язання по даному Договору;
- сторони щомісяця складають та підписують (не пізніше останнього робочого дня поточного місяця) Акт здачі-прийняття наданих послуг, в якому відображаються дані про належне виконання сторонами зобов'язань по даному договору чи наявність зауважень, претензій до виконання зобов'язань, сума щомісячного платежу та інше.
- після припинення дії цього Договору та завершення замовником робіт по демонтажу волоконно-оптичного кабелю з опор ліній електропередачі виконавця, сторони підписують Акт припинення сумісного підвісу.
У п. 2.1., п. 2.2. Договору № 8 сторони погодили, що додаткові витрати виконавця, пов'язані з наявністю на опорах ліній електропередачі волоконно-оптичного кабелю замовника, в місяць за задіяння однієї опори складають 11,76 грн, у тому числі ПДВ 1,96 грн. Ціна Договору в місяць становить 1787,52 грн, у тому числі ПДВ 297,92 грн.
Кошти, в сумі визначеній п. 2.1. Договору № 8 перераховуються замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно, не пізніше останнього банківського дня поточного місяця на підставі рахунку-фактури наданого виконавцем.
Відповідно до п. 2.5, 2.6 Договору № 8:
- нарахування плати, визначеної в п. 2.1. Договору, починається з дати підписання сторонами Акту готовності. Нарахування оплати по Договору припиняється з моменту підписання сторонами Акту припинення сумісного підвісу;
- сторони погодили вважати розрахунковим періодом по Договору відповідний календарний місяць та починають відлік першого звітного періоду від підписання Акту готовності.
Відповідно до п. 3.1.5. замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати встановлені Договором № 8 платежі.
За п. 5.1., п. 5.2. Договору № 8 визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання та Акту готовності уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, тобто до 01.01.2016.
Якщо жодна із сторін не заявить письмово про припинення дії Договору за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, то Договір вважаться поновленим на наступний однорічний термін на тих самих умовах.
01.01.2015, сторонами підписаний Акт готовності (додаток № 2 до Договору № 8).
Додаток № 11 до Договору № 8 містить схеми розташування волоконно-оптичного кабелю.
Сторони, шляхом підписання додаткової угоди № 6 від 11.01.2022 до Договору № 8, переглянули редакцію п. 2.1., за яким вартість доступу за цим Договором (договірна ціна за використання опор для підвісу мереж ОКНЗ розмір щомісячної оплати) становить 2964,00 грн, в тому числі ПДВ 494,00 грн за місяць користування. Розрахунок розміру щомісячної плати здійснюється відповідно до ставок плати, розрахованих за затвердженою Міненерговугіллям Методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики, для кожного з елементів об'єктів електроенергетики з урахуванням кількості таких елементів. Розрахунок розміру щомісячної плати є невід'ємною частиною Договору та оформлюється додатком до нього. На підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони домовилися, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2022.
Згідно з додатковою угодою № 7 від 02.01.2023 до Договору № 8, п. 2.1. доповнений наступними підпунктами:
- п. 2.1.1. Договору: умови договору щодо ціни та вартості за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики за одну опору за один календарний місяць призупиняють свою дію на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування;
- п. 2.1.2. Договору: на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та 90 днів після його припинення або скасування розмір періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики з використанням несучої спроможності будівель, споруд і однієї опори становить 10 грн на місяць;
- п. 2.1.3. Договору: через 90 днів після припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні відновлюється дія умов Договору, вказаних у п. 2.1. Договору.
Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Умови, викладені у даній додатковій угоді, втрачають свою чинність після спливу 90 днів з дня припинення або скасування режиму воєнного стану в Україні.
Суд установив, що додана позивачем до матеріалів справи додаткова угода № 7 від 02.01.2023 до Договору № 8 не підписана відповідачем.
За поясненнями позивача, листом № 56/360/01-13 від 22.02.2023, у зв'язку зі змінами внесеними до п. 14 розділу ІV Методики, ВП «Чернігівський РЕМ» АТ «Чернігівобленерго» надіслав відповідачу додаткову угоду № 7 від 02.01.2023 з рекомендованим повідомленням № 1402104178914, натомість відповідач не повернув на його адресу підписаний примірник цієї угоди.
На виконання умов Договору №8 позивач у період з жовтня 2024 року по травень 2025 року в односторонньому порядку склав акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 10 640,00грн, а саме: №2500048496 за жовтень 2024 року на суму 1520,00грн, №2500050768 за листопад 2024 року на суму 1520,00грн, №2500053021 за грудень 2024 року на суму 1520,00грн, №2500055153 за січень 2025 року на суму 1520,00грн, №2500056857 за лютий 2025 року на суму 1520,00грн, №2500059263 за березень 2025 року на суму 1520,00грн, №2500061087 за квітень 2025 року на суму 1520,00грн.
Перелічені акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідачем не підписані.
На виконання умов Договору №8 позивачем виставлялись рахунки: №1600011701 від 02.10.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 1520,00грн, №1600012193 від 29.10.2024 (за листопад 2024 року) на суму 1520,00грн, №1600012683 від 28.11.2024 (за грудень 2025 року) на суму 1520,00грн, №1600013101 від 25.12.2024 (за січень 2025 року) на суму 1520,00грн, №1600013489 від 27.01.2025 (за лютий 2025 року) на суму 1520,00грн, №1600014067 від 27.02.2025 (за березень 2025 року) на суму 1520,00грн, №1600014478 від 25.03.2025 (за квітень 2025 року) на суму 1520,00грн.
За період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року плата за доступ становить 10 640,00 грн.
Перелічені Акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та рахунки на їх оплату, які направлені відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою його реєстрації, повернуті адресату відділенням поштового зв'язку без вручення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Відповідач послуги в сумі 10 640,00 грн не оплатив.
06.03.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №56/929/01-13 від 06.03.2025 з вимогою в місячний термін перерахувати 9 120,00грн заборгованості за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року.
30.03.2025 позивач направив відповідачу лист №56/1354/01-13 від 28.03.2025, у якому зазначив, що у зв'язку з тим, що з березня 2022 року відповідачем не виконуються умови договору, просить вважати Договір №8 про сумісний підвіс від 01.01.2025 таким, що розірваний з 01.05.2025, у зв'язку з чим просить здійснити повний розрахунок з АТ «Чернігівобленерго» за період з березня 2022 по вересень 2024 року у сумі 31 935,20грн та з жовтня 2024 по квітень 2025 року в сумі 10 640,00грн згідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт на загальну суму 42 575,20 грн у 10 денний термін.
Відповідач свої зобов'язання за Договором №8 не виконав, не сплатив послуги за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року в сумі 10 640,00грн, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели.
З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що ст. 177 ЦК України серед переліку об'єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об'єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем.
Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2025 у справі №927/1039/24, яке набрало законної сили 25.02.2025, був встановлений факт укладення між АТ «Чернігівобленерго» та ТОВ «Чернігівтелеком» Договору №8 про сумісний підвіс від 01.01.2025, наявність договірних відносин між сторонами.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На момент розгляду судом цього спору Договір № 8 є розірваним (з 01.05.2025), оскільки позивач скористався правом на дострокове розірвання цього Договору в порядку, передбаченому п. 8.1.1.
Позивачем у спірному періоді складені в односторонньому порядку акти приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 10 640,00 грн (перелік наведений вище), які направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою його реєстрації (вул. Хлібопекарська (попередня назва: вул. Воровського), 34/5, м. Чернігів, 14000) разом з рахунками на їх оплату.
Розрахунок вартості наданих послуг у спірному періоді за Договором № 8, з урахуванням умов додаткової угоди від 02.01.2023 № 7, здійснено з урахуванням вимог п. 13 Методики і складає 1,52 грн (з розрахунку 0,01 коп. х 152 од. задіяних опор).
Факт неотримання та непідписання ТОВ «Чернігівтелеком» актів приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), складених у спірному періоді на підставі Договору № 8 від 01.01.2015, не є підставою для звільнення останнього від обов'язку розрахуватись перед позивачем за спожиті послуги за цим Договором.
Неотримання споживачем рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України.
Порушення позивачем вимог до оформлення первинних бухгалтерських документів, визначених частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, зокрема, не зазначення дати складання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором № 8 від 01.01.2015 (засвідчені копії додані до матеріалів справи), а також порушення ним правил ведення податкового обліку господарської операції з надання послуг за Договором упродовж 2022 2024 років (позаяк моментом виникнення податкового зобов'язання з постачання товарів / послуг є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку виходячи з вимог п. 187.1. статті 187 Податкового кодексу України), за висновком суду не є безумовною підставою, що звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції як-то надання послуг чи виконання робіт є її реальність, натомість, наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною (похідною) ознакою.
Податкові накладні не є первинними документами в розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» оскільки фактично не підтверджують фактичне і реальне надання послуг замовнику за Договором.
Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а тому суд надає оцінку доказів у справі з урахуванням вжитих сторонами дій на виконання самого Договору, беручи до уваги погоджені ними умови даного правочину, оскільки за статтями 11, 509 ЦК України саме договір є підставою для виникнення та існування обумовлених ним прав та обов'язків у його сторін.
Виходячи з погоджених сторонами умов у п. 1.6., п. 2.5., п. 2.6. Договору № 8, нарахування плати за розміщення ТОВ «Чернігівтелеком» волоконно-оптичного кабелю на опорах ліній електропередачі, власником яких є АТ «Чернігівобленерго», здійснюється з моменту підписання сторонами Акту готовності до цього Договору (тобто з 01.01.2015) та припиняється за фактом демонтажу ТОВ «Чернігівтелеком» волоконно-оптичного кабелю з опор електропередачі АТ «Чернігівобленерго», про що сторони спільно підписують Акт припинення сумісного підвісу.
Матеріалами справи підтверджується факт розміщення відповідачем у 2015 році волоконно-оптичного кабелю, з метою його подальшого використання в комерційних цілях, на опорах ліній електропередачі (в кількості 152 одиниці), що розташовані в с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області та належать позивачу.
Належні докази на підтвердження вчинення відповідачем дій з демонтажу волоконно-оптичного кабелю з опор електропередачі АТ «Чернігівобленерго» в матеріалах справи відсутні.
Наведене засвідчує факт реальності господарської операції з надання позивачем та отримання відповідачем послуг за Договором про сумісний підвіс від 01.01.2015 № 8 у спірному періоді.
Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Станом на день прийняття рішення відповідач послуги за Договором №8 за період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року не сплатив. Отже, заборгованість відповідача становить 10 640,00грн.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлений статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України). Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.
За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Відповідачем не надано заперечень щодо наявності заявленої до стягнення заборгованості, її розміру, не подано доказів про відсутність боргу та про те, що заборгованість є меншою.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю у сумі 10 640,00грн.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
За частиною 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання даного позову до суду сплачено 2 422,40грн судового збору.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2 422,40грн.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВТЕЛЕКОМ" (вул. Хлібопекарська, 34/5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 37022208) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, код 22815333) 10 640,00грн боргу та 2 422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення підписано суддею 25.07.2025, у перший день після виходу судді з відпустки.
Суддя В.В. Моцьор