8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" липня 2025 р.м. ХарківСправа № 646/3720/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків
до ОСОБА_1 , с. Сенькове Харківської області
про стягнення 220 969,58 грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - позивач) звернулося до Червонозаводського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 220969,58грн., з яких: 215426,86грн. заборгованості за електричну енергію, 2523,89грн. 3% річних, 3018,83грн. індексу інфляції.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60683 від 01.01.2019 щодо оплати електричної енергії, спожитої за період квітень, вересень 2023 року.
Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01.08.2024 у даній справі позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09.04.2025 рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 01.08.2024 скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а віднесена до юрисдикції господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.05.2025 за заявою позивача справу №646/3720/24 передано до Господарського суду Харківської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
Частиною 6 статті 31 ГПК України встановлено, що спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Ухвалою від 26.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 1 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною 1 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Дана ухвала згідно з ч.ч.5, 7 ст.6 ГПК України була направлена судом представнику відповідача адвокату Ципліцькому Д.О., повноваження якого підтверджуються ордером серії АХ №1187573 від 13.05.2024, в електронній формі до його Електронного кабінету із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. У даному випадку судом отримано таке повідомлення 26.05.2025 о 18:41, а тому ухвала про відкриття провадження є врученою відповідачу 27.05.2025.
Отже, відповідач мав право подати відзив не пізніше 11.06.2025, однак своє право не реалізував.
В той же час суд враховує, що в матеріалах справи наявні заяви сторін по суті справи, які подавалися ними під час розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
Так, 14.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому, наголосив на наявності форс-мажорних обставин, а саме: військової агресії Російської Федерації проти України, у зв'язку з чим споживач згідно з п.12.3 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60683 від 01.01.2019 може бути звільнений від оплати заборгованості на строк дії цих форс-мажорних обставин.
17 травня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Зазначив, що відповідач не довів належними доказами неможливості виконання ним своїх договірних зобов'язань у зв'язку з вказаними ним форс-мажорними обставинами.
31 травня 2024 року відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зауважив, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин можуть бути не лише сертифікатом торгово-промислової палати, а й іншими доказами, зокрема, повідомленнями в засобах масової інформації. Отже відповідач може посилатися на обставини непереборної сили, а саме: бойові дії, які ведуться у безпосередній близькості до с.Сенькове, як на причину невиконання своїх договірних зобов'язань.
Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова), та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч.4 ст. 63 Закону).
Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Також згідно з п. 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.
Враховуючи наведені приписи, а також те, що відповідачем було фактично спожито електричну енергію та здійснено першу оплату згідно платіжного доручення №Е685714 від 08.01.2019, Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60683 від 01.01.2019 (надалі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція № 1).
Згідно з п. 2.1 Договору № 763-058 від 01.01.2019 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до пп. 4.12, 4.13 розділу IV Правил НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Пунктом 4.3 Правил встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Таким чином, розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію за Договором проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".
Порядок розрахунків до Договором визначається відповідно до Комерційної пропозиції №1, яка є невід'ємним додатком до Договору.
Відповідно до п. 5.8 Договору № 763-058 від 01.01.2019 розрахунковим періодом є календарний місяць.
Умовами п. 3 Комерційної пропозиції №1 передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюються Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичний обсяг відпущеної електричної енергії якого за попередній період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу електричної енергії на наступний період. Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинної у розрахунковому період ціни на електричну енергію о включає в себе ціну на постачання електричної енергії і розподіл електричної енергії на фактичний обсяг відпущеної електроенергії за відповідний попередній період. Попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно до початку найближчого наступного розрахункового періоду. Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію а розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію в тому числі за послугу з розподілу електричної енергії. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти перераховані за електричну енергію, постачальник має право зарахувати погашення як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення. У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії поточного періоду.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Суд зауважує, що 27.10.2022, тобто після укладення Договору, стосовно відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Отже на даний час відповідач не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Разом із тим, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Зі змісту зазначених норм убачається, що основне зобов'язання за договором, укладеним з відповідачем, не припинилося, тому немає підстав для припинення (закриття) провадження у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09.08.2017 у справі № 915/1056/16.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, господарські суди на даний час мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
За таких обставин, втрата відповідачем статусу суб'єкта підприємницької діяльності не є перешкодою для вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог.
Відповідно до п. 11 Комерційної пропозиції № 1 договір укладається на 1 календарний рік та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше за 20 днів до закінчення терміну дії Договору жодного із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні як докази повідомлення відповідачем позивача про припинення своєї підприємницької діяльності, так і заява про припинення дії договору.
Отже, Договір слід вважати пролонгованим у вищевказаному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" (Реєстр фактичних обсягів електричної енергії по споживачам) відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів, сформовано рахунки за електричну енергію за квітень 2023 року та вересень 2023 року:
- за квітень 2023 на суму 77 264,96 грн., ПДВ 20% 15 452,99 грн., разом з ПДВ 92717,95грн. Відповідачем за квітень 2023 спожито 15313 кВт*год. При цьому у відповідача існувала переплата станом на 01.04.2023 згідно платіжного доручення №3244 від 18.02.2019 у сумі 236,39 грн., тому рахунок за квітень 2023 сформовано на суму 77051,30грн., ПДВ 20% 15 410,26 грн, разом з ПДВ 92461,56грн. Рахунок за квітень 2023р. та Акт приймання-передачі електричної енергії було відправлено засобом поштового зв'язку. Строк оплати рахунку до 18.05.2023. Рахунок не сплачено.
- за вересень 2023 на суму 102 471,08 грн., ПДВ 20% 20494,22грн., разом з ПДВ 122965,30грн. Відповідачем за вересень 2023 спожито 16873 кВт*год. Рахунок та акт приймання-передачі за вересень 2023 відправлено засобом поштового зв'язку. Строк оплати рахунку до 13.10.2023. Рахунок не сплачено.
Станом на 01.01.2024 сума заборгованості відповідача за електричну енергію, спожиту за Договором у квітні та вересні 2023 року складає 215426,86грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 215426,86грн. заборгованості за електричну енергію, 2523,89грн. 3% річних, 3018,83грн. індексу інфляції.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, або іншим споживачем, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач за умовами Договору в повному обсязі не оплатив вартість електричної енергії, спожитої у квітні 2023 року та вересні 2023 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 215426,86грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної та своєчасної оплати електроенергії, спожитої за Договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 215426,86грн. заборгованості за електричну енергію законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 1 передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Крім того, частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 2523,89грн. 3% річних за період з 19.05.2023 по 31.12.2023 та 3018,83грн. індексу інфляції за період з липня 2023 по грудень 2023.
Перевіривши розрахунки вищевказаних сум, суд визнав їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заперечень відповідача проти позову суд зазначає наступне.
Відповідач у заявах по суті справи не наводить будь-яких заперечень ані щодо факту споживання ним електричної енергії за Договором у спірному періоді, ані щодо обсягу такого споживання, ані щодо розміру своєї заборгованості.
Отже фактичні обставини справи відповідачем не заперечуються.
Натомість, відповідач наголошує на наявності форс-мажорних обставин, які виникли у зв'язку із бойовими діями навколо с.Сенькове Харківської області та необхідності застосування положень п.12.3 Договору, за яким строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з п.12.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору (п.12.2 Договору).
Отже, під форс-мажорними обставинами сторони розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливили виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. Зокрема, такі обставини мали об'єктивно унеможливлювати для відповідача виконання ним обов'язку щодо оплати спожитої електричної енергії.
При цьому, частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Втім, відповідачем не надано допустимих доказів існування форс-мажорних обставин, внаслідок яких він не зміг виконати своє зобов'язання за Договором та сплатити вартість спожитої електричної енергії.
Суд не приймає посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України (далі - ТПП України) від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1, з огляду на таке.
Даним листом ТПП України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, зі змісту даного листа вбачається, що введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною для суб'єктів господарської діяльності лише у випадку, якщо виконання договірного зобов'язання стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких обставин.
Також відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Отже саме сертифікат ТПП України є належним доказом, що засвідчує форс-мажорні обставини.
Загальний офіційний лист ТПП України від 28 лютого 2022 року не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Даний лист видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв'язку між військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю виконання відповідачем свого зобов'язання за Договором.
Наведене свідчить про відсутність у відповідача обґрунтованих підстав для невиконання узятих на себе зобов'язань за Договором внаслідок вищевказаних обставин.
У постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Суд погоджується з тим, що відомості про проведення у 2023 році бойових дій навколо с.Сенькове Харківської області висвітлювалися у засобах масової інформації та є загальновідомими. В той же час, відповідачем не надано будь-яких доказів того, що саме внаслідок проведення цих бойових дій він об'єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов'язання щодо оплати поставленої у квітні та вересні 2023 року електроенергії за Договором, зокрема, шляхом здійснення банківського переказу грошових коштів зі свого рахунку на рахунок позивача.
Відтак, посилання на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану і військових дій, є необґрунтованими.
Також слід зауважити, що згідно з п.12.4 Договору сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення відповідачем такого повідомлення як у вказаний 14-денний строк, так і до моменту подання даного позову.
Суд відхиляє посилання відповідача на період тимчасової окупації с.Сенькове (який тривав з 27.02.2022 до 08.09.2022), а також на отримання ним статусу внутрішньо переміщеної особи з 05.10.2022, оскільки вказані події відбулися за півроку до виникнення спірної заборгованості. Як зазначалося вище, відповідач жодним чином не заперечує факту споживання електричної енергії у квітні та вересні 2023 року у вказаних позивачем обсягах.
За таких обставин, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами факту існування форс-мажорних обставин, внаслідок яких він об'єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов'язання щодо оплати спожитої за Договором електричної енергії, а також не повідомляв позивача про вказані обставини в порядку, передбаченому п.12.4 Договору, у суду відсутні підстави для застосування положень п.12.3 Договору.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Мізюн Олени Павлівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя, буд.10, код 42206328) 215426,86грн. заборгованості за електричну енергію, 2523,89грн. 3% річних, 3018,83грн. індексу інфляції, 3314,54грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "25" липня 2025 р.
Суддя М.В. Калантай