65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/159/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,
розглянувши скаргу (вх. № 2-964/25 від 24.06.2025) представника Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича при виконанні судового рішення у справі № 916/159/24
за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28; код ЄДРПОУ 21650966)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (65025, Одеська обл., Лиманський район, 21-й км Старокиївського шосе, будинок 30А; код ЄДРПОУ 01353551),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВБУДЦЕТР» (54018, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-В, офіс 2; код ЄДРПОУ 40984166),
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ-001» (65026, Одеська обл., місто Одеса, Грецька площа, будинок 1, офіс 6; код ЄДРПОУ 42751872)
про стягнення 15 000 000,00 грн;
представники учасників справи:
від позивача (стягувача/скаржника) - Черкасова О. О.,
від відповідача (боржника) - не з'явився,
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився,
від приватного виконавця - Зауліна О. Г.,
У провадженні господарського суду перебувала справа № 916/159/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» (далі - Скаржник, Банк, Стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (далі - Боржник, Товариство), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «МИКОЛАЇВБУДЦЕТР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНІТ-001» про стягнення 15 000 000,00 грн.
Рішенням від 15.07.2024 позов задоволено, стягнуто з Товариства на користь Банку 15 000 000,00 грн заборгованості, 180 000,00 грн витрат зі сплати судового збору.
15.08.2024 на виконання рішення видано наказ.
24.06.2025 за вх. № 2-964/25 до суду надійшла скарга представника Банку на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича (далі - Приватний виконавець) при виконанні судового рішення, в якій скаржник просить суд:
1) визнати бездіяльність Приватного виконавця щодо невчинення необхідних дій, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні № 77750877 щодо звернення стягнення на майно Боржника, у тому числі, але не виключно на нежитлові офісні приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Hi Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 286.8 Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1; нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 37.1, Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1, приміщення 12;
2) зобов'язати Приватного виконавця вчинити необхідні дії встановлені Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 77750877 щодо звернення стягнення на майно Боржника, у тому числі, але не виключно на нежитлові офісні приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Hi Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 286.8 Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1; нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні, Опис об'єкта: Загальна площа (кв.м): 37.1, Адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1, приміщення 12.
Скаргу мотивовано бездіяльністю Приватного виконавця при виконанні судового рішення, а саме невчинення необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на звернення стягнення на майно Боржника. При цьому, Скаржник покликається на направлення Приватному виконавцю заяви від 20.06.2025 щодо вчинення виконавчих дій, у задоволенні якої Приватний виконавець листом від 24.06.2025 № 12511 відмовив, роз'яснивши при цьому, що в разі незгоди із прийнятим рішенням воно може бути оскаржено у порядку та строки, передбачені Законом.
Ухвалою від 30.06.2025 скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 21.07.2025, запропоновано Приватному виконавцю подати до суду письмові пояснення щодо скарги до 15.07.2025.
07.07.2025 Приватний виконавець подав до суду заяву із письмовими поясненнями щодо скарги, де вказав, що ним не було допущено протиправної бездіяльності та що скарги підлягає відхиленню.
В обґрунтування своєї позиції Приватний виконавець вказує, що у день відкриття виконавчого провадження ним було здійснено запит в Державному реєстрі санкцій та встановлено, що Боржник знаходиться під санкціями, введеними в дію Указом Президента України № 219/2024 від 04.04.2024. У зв'язку із зазначеними обставинами Приватний виконавець звернувся із листом до Міністерства юстиції України із проханням надати рекомендації щодо подальшого виконання судового рішення. Із огляду на вказане, 08.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025, 04.06.2025, 18.06.2025, 02.07.2025 Приватним виконавцем виносились постанови про відкладення проведення виконавчих дій на 10 робочих днів, оскільки відповідні роз'яснення від Міністерства юстиції України так і не надійшли. 24.06.2025 на адресу Приватного виконавця надійшла заява від представника Стягувача із вимогою про вчинення дій, направлених на звернення стягнення на майно Боржника. У той же день, 24.06.2025, на адресу Стягувача було скеровано відповідь, згідно із якою у задоволенні відповідної заяви було відмовлено з огляду на встановлені вище обставини, що об'єктивно унеможливлюють звернення стягнення на майно Боржника у ході виконавчого провадження.
У судовому засіданні, яке було призначено на 21.07.2025, представник Скаржника просив задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.
Представник Приватного виконавця підтримав позицію, викладену у поданій 07.07.2025 заяві з письмовими поясненнями щодо скарги.
21.07.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши матеріали скарги представника Банку та заяви Приватного виконавця із письмовими поясненнями щодо скарги, заслухавши пояснення представників Скаржника та Приватного виконавця, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
В силу статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
08.04.2025 Банк направив Приватному виконавцю заяву про прийняття до виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 15.07.2024 по справі № 916/159/24 та вчинення необхідних виконавчих дій, встановлених Законом України «Про виконавче провадження».
08.04.2025 Приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 77750877, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника.
Постановою про арешт майна боржника від 08.04.2025 Приватний виконавець наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Боржнику - ТОВ «СПМК-17» у межах суми стягнення - 11 606 346,51 грн.
Суд встановив, що ТОВ «СПМК-17» належить на праві власності нерухоме майно, зокрема:
- нежитлове приміщення загальною площею 37,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 1, приміщення 12, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1323395651101;
- нежитлові офісні приміщення загальною площею 286,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1322927651101.
08.04.2025 Приватний виконавець виніс окрему постанову про накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно, що належить Боржнику.
Разом з тим, як зазначає Приватний виконавець, в подальшому ним було з'ясовано, що Боржник - ТОВ «СПМК-17» знаходиться під санкціями, які введено в дію Указом Президента України № 219/2024 від 04.04.2024.
Суд встановив, що Указом Президента України № 219/2024 від 04.04.2024 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.04.2024 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Згідно вказаного рішення РНБО на ТОВ «СПМК-17» на 10 років накладено такі санкції:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);
11) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
12) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
14) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.
Дізнавшись про обставини щодо накладення на боржника санкцій, Приватний виконавець виснував про необхідність відкладення виконавчих дій на підставі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Так, починаючи з 08.04.2025 Приватний виконавець виносив постанови про відкладення проведення виконавчих дій.
Як свідчать матеріали виконавчого провадження, постанови про відкладення проведення виконавчих дій Приватний виконавець виносив 08.04.2025, 23.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025, 04.06.2025, 18.06.2025, 02.07.2025.
24.06.2025 представник Банку звернувся до Приватного виконавця із заявою, в якій просив вчинити необхідні дії, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», направлені на звернення стягнення на майно Боржника, у тому числі, але не виключно на нежитлове приміщення загальною площею 37,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 1, приміщення 12; нежитлові офісні приміщення загальною площею 286,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Троїцька, буд. 1.
У відповідь на заяву Приватний виконавець надіслав Банку лист від 24.06.2025 № 12511, в якому, покликаючись на накладення на Боржника санкцій, відмовив у задоволенні заяви та водночас роз'яснив, що у разі незгоди із прийнятим рішенням Банк може його оскаржити.
Бездіяльність Приватного виконавця та його відмова у зверненні стягнення на майно Боржника при примусовому виконанні рішення у справі № 916/159/24, стали підставою для звернення Банку зі скаргою до господарського суду.
За частиною першою статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суд враховує, що у постанові від 13.06.2024 у справі № 916/2072/22 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Законом України "Про санкції" врегульовано: підстави для застосування санкцій; види санкцій; порядок запровадження, скасування та внесення змін до запроваджених санкцій. Механізм реалізації застосованих санкцій, в тому числі до правовідносин з виконання господарських зобов'язань, даним законом не врегульовано.
На даний час, механізм реалізації застосованих санкцій визначений для банків України постановою Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Аналіз положень Закону України "Про санкції" та постанови Правління Національного банку України від 01.10.2015 № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" дозволяє виснувати, що передбачені Законом спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи спрямовані саме на визначених у встановленому порядку підсанкційних фізичних та юридичних осіб, до яких позивач у цій справі не віднесений.
Норми Закону спрямовані на обмеження прав конкретної підсанкційної особи самостійно розпоряджатися власними активами на свою користь та/або з метою виконання своїх зобов'язань перед іншими особами, та не містять заборони щодо ухвалення та примусового виконання судових рішень стосовно клієнтів-боржників, до яких застосовано санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій".».
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд зазначає, що наразі відсутня законодавчо визначена заборона як щодо ухвалення, так і щодо примусового виконання судових рішень стосовно клієнтів-боржників, до яких застосовано санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій", а отже Приватний виконавець зобов'язаний вчиняти виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», при примусовому виконанні судового рішення у справі № 916/159/24, у зв'язку з чим скарга Банку підлягає задоволенню.
Частинами першою та другою статті 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Задовольняючи скаргу Банку, господарський суд водночас зазначає, що скарга розглядається виключно в межах доводів Скаржника щодо неправомірного відкладення Приватним виконавцем виконавчих дій з огляду на застосування до Боржника санкцій. Інші обставини щодо можливості вчинення Приватним виконавцем дій, направлених на примусове виконання судового рішення у справі № 916/159/24, судом не досліджувалися, у зв'язку з чим Приватний виконавець, при застосуванні процедури звернення стягнення на майно Боржника, має діяти у повній відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», зокрема з урахуванням положень Розділу VII відповідного Закону «Порядок звернення стягнення на майно боржника».
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76-79, 86, 234, 339-1, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу (вх. № 2-964/25 від 24.06.2025) представника Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК» - задовольнити.
2. Визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. щодо невчинення необхідних дій встановлених Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 77750877 щодо звернення стягнення на майно боржника, у тому числі, але не виключно на:
- нежитлові офісні приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Hi;
опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 286.8;
адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1;
- нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні;
опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 37.1,
адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1, приміщення 12.
3. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. вчинити необхідні дії, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 77750877 щодо звернення стягнення на майно боржника, у тому числі, але не виключно на:
- нежитлові офісні приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Hi,
опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 286.8,
адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1;
- нежитлове приміщення, об'єкт житлової нерухомості: Ні,
опис об'єкта: загальна площа (кв.м): 37.1,
адреса: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Троїцька, будинок 1, приміщення 12.
Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 21 липня 2025 р. Повну ухвалу складено та підписано 25 липня 2025 р.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков