65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4920/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вх.№2-1081/25 від 10.07.2025р.) про ухвалення додаткового рішення по справі справи № 916/4920/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вул. Першотравнева, 33-В, офіс 3, м. Нова Каховка, Каховський р-н, Херсонська обл., 74900) до відповідача - Нововоронцовська селищна рада (вул.Воронцова,10, Нововоронцовка, Нововоронцовський район, Херсонська область, 74200) про стягнення 1786197,81грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Нововоронцовської селищної ради про стягнення 1786197,81грн.
Рішенням суду від 26.06.2025 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Нововоронцовської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" основний борг в розмірі 1 649 468грн., пеню в розмірі 91 396,75грн., 3% річних в розмірі 10 545,78грн., інфляційні в розмірі 34 787,28грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 26 792,97грн.
10.07.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" надійшла заява (вх.№2-1081/25) про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 35000грн.
Ухвалой 14.07.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вх.№2-1081/25 від 10.07.2025р.) про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Розгляд заяви призначено в засіданні суду на "21" липня 2025 р.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про таке:
Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У попередньому розрахунку судових витрат у справі, наведеному у позовній заяві, позивач попередньо повідомив суд про намір стягнути з відповідача 35 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Так, на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката позивач подав до суду наступні докази:
- Договір №б/н про надання правничої допомоги від 06.09.2024 р..укладений між адвокатом Петрик Віталій Вігалійовач та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВОДАВСЕГДАМОНТАЖ" в особі директора Холоднякова Максима Олександровича.
Згідно пункту 3.1. даного Договору: «Розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначаються Актами приймання-передачі наданої правничої допомоги. Сторони визначили гонорар за надання правничої допомоги, який є фіксованим і становить 35.000 грн п.3.1.1
- Акт виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги від 06.09.2024 р. від 09.07.2025 р., згідно якого були надані КЛІЄНТУ такі послуги:
- надання усної консультації, розроблення правової позиції, вивчення та оформлення доказів;
- складення позовної заяви, попереднього розрахунку судових витрат, на їх направлення до суду;
- написання та подання відповідей на відзив; ознайомлення з матеріалами справи;
- подання заяв, клопотань, які стосуються розгляду справи;
Вартість виконаних робіт (наданих послуг) становить 35 000 (тридцять п?ять тисяч) гривень.
- Належним чином завірену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
- Копію платіжной інструкції №548 від 03.10.2024
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об?єднання) зобов?язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у заявленому обсязі на суму 35 000 грн.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).
До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. До відповідного правового висновку і дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Предметом договору про надання правничої допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв'язку з вирішенням спору в суді.
У відповідності до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.
Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
Суд зазначає, що клопотань від відповідача в порядку ч.5 ст. 126 ГПК України про зменшення розміру заявлених до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
Враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 35 000 грн. є обґрунтованими та покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони винести додаткове рішення, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вх.№2-1081/25 від 10.07.2025) в порядку ст. 244 ГПК України по справі №916/4920/24 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вх.№2-1081/25 від 10.07.2025) в порядку ст. 244 ГПК України по справі №916/4920/24 - задовольнити повністю.
2 Стягнути з Нововоронцовської селищної ради (вул.Воронцова,10, Нововоронцовка, Нововоронцовський район, Херсонська область, 74200, код ЄДРПОУ 26283366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Водавсегдамонтаж" (вул. Першотравнева, 33-В, офіс 3, м. Нова Каховка, Каховський р-н, Херсонська обл., 74900, код ЄДРПОУ 42774617) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повне додаткове рішення складено 25.07.2025р.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя С.В. Літвінов