вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"25" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1381/25
Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТСК-ЦЕНТР» (07300, Київська обл., Вишгородський рн, м. Вишгород, вул.. Шлюзова, буд. 1)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гучок Тетяни Іванівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 114437,42 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК-ЦЕНТР» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гучок Тетяни Іванівни (далі - відповідач) про стягнення 114 437,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконував грошові зобов'язання по сплаті орендних платежів згідно договору суборенди нерухомого майна № ТСЗ/23-0024/402 від 15.06.2023 року, у зв'язку з чим вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка з прострочення повернення суборендованого майна у розмірі 114 437,42 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 02.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-ЦЕНТР» за вих. б/н від 17.04.2024 залишено без руху в порядку ч. 1 ст. 174 ГПК України.
15.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої усунуто недоліки, які зумовили залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати заяву із запереченнями щодо розгляду в порядку спрощеного позовного провадження; проте не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, надати листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення кореспонденції).
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що у фізичної особи-підприємця Гучок Т.І. відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, суд надсилає їй копію ухвали Господарського суду Київської області у справі № 911/1381/25 про відкриття провадження у справі суд надсилав відповідачу рекомендованими листами з повідомленнями про вручення (зі штриховим кодовим ідентифікатором №0601150864279) на адресу місцезнаходження згідно наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) відомостей. Вказану ухвалу 31.05.2025 повернуто до суду з відміткою поштового відділення зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», яке долучено до матеріалів справи.
Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі № 911/1381/25 суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua (далі Реєстр), як наслідок, відповідні рішення суду знаходяться у вільному доступі, оскільки за змістом ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є днем вручення судового рішення.
Жодних інших поштових адрес відповідача, окрім адреси зареєстрованого місцезнаходження згідно даних ЄДР, матеріали справи не містять та суду не повідомлено.
Слід зазначити, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судове рішення повернуто підприємством зв'язку з посиланням, зокрема, на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 р. у справі № 908/1724/19, від 22.03.2023 р. у справі № 905/1397/21, від 07.02.2024 р. у справі № 904/853/23.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачу надано право бути обізнаним із відповідним судовим провадженням та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку, із поданням заяв та / або письмових пояснень стосовно власної позиції по суті спору.
В розрізі зазначеного судом також враховано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а відповідач є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/1381/25, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
У відповідності до ч. ч. 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечення щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 25.07.2025.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
15.06.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК-Центр» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Гучок Тетяною Іванівною (суборендар) було укладено договір суборенди нерухомого майна № ТС3/23-0024/402. Строк дії договору з 15.06.2023 по 31.12.2024 включно (п.2.1 Договору в редакції, зміненій додатковою угодою про внесення змін до договору від 01.12.2023).
На підставі акта передачі-приймання нерухомого майна в оренду, відповідно до п. 1 якого орендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування майно кімната 402, кімната 402/1 загальною площею 31,62 кв.м., розташоване на 4 поверсі будівлі за адресою: 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1.
Відповідно до п. 1.2 договору майно надається суборендареві для використання у господарській діяльності.
Відповідно до п. 1.1, п. 5.2.3 договору відповідач зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за користування майном, а також інші платежі, передбачені договором.
Розмір плати за користування майном встановлений сторонами у розрахунку розміру щомісячної плати за користування об'єктом, який є Додатком 1 до договору, і становить 5 912,60 грн. за один місяць користування об'єктом суборенди, без урахування вартості комунальних послуг. (3 335,40 + 2 577,20 = 5 912,60).
Згідно з п. 3.5 договору, плата за користування об'єктом вноситься суборендарем наперед до 10 числа кожного поточного місяця, а компенсація вартості спожитих суборендарем комунальних послуг і електроенергії та витрат орендодавця на експлуатацію і утримання майна до 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні послуги були спожиті, а витрати понесені.
Пунктом 3.6 договору встановлено, що для здійснення розрахунків за цим договором встановлюється розрахунковий період календарний місяць.
Для здійснення платежів за цим договором орендодавець надає рахунки на оплату, які надаються суборендарю до 5 числа кожного місяця разом з актом приймання-передачі послуг (робіт) за попередній місяць (п. 3.7 договору).
Відповідно до п. 3.9 договору платежі, передбачені цим договором, сплачуються суборендарем за весь строк користування об'єктом, починаючи з дати прийняття майна суборендарем і закінчуючи датою фактичного повернення майна орендодавцю, що оформлюється відповідними актами приймання-передачі майна.
Пунктом 2.4 договору встановлено, що суборендар користується майном на власний розсуд, в межах мети вказаної у п. 1.2 договору, і вважається користувачем майна, з дати його отримання від орендодавця по дату повернення майна орендодавцю, незалежно від фактичного використання об'єкта.
В порушення умов укладеного сторонам договору відповідач не здійснював оплату за користування суборендованим майном, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем.
Підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 договору суборенди встановлено, що орендодавець (позивач) має право у односторонньому порядку розірвати договір у випадку наявності заборгованості суборендаря (відповідача) з будь-яких платежів, покладених на останнього договором суборенди, строк якої перевищує один місяць, не залежно від суми заборгованості.
Пунктом 8.8 договору суборенди встановлено, що про розірвання договору Орендодавець повідомляє Суборендаря шляхом надання останньому письмового повідомлення не менше ніж за 10 (десять) днів до дати розірвання Договору. Договір вважається розірваним з одинадцятого дня після дати направлення Орендодавцем повідомлення Суборендарю.
Підпунктом 5.2.16 договору суборенди встановлено, що суборендар зобов?язаний звільнити об?єкт та повернути його Орендодавцю у стані в якому він був отриманий Суборендарем, з урахуванням нормального фізичного зносу, не пізніше останнього дня строку користування ним, а у випадку розірвання договору в строк визначений орендодавцем.
Оскільки відповідач не сплачував за суборенду майна з липня 2023 року, позивач скористався своїм правом на розірвання договору у односторонньому порядку, про що повідомив суборендаря листом від 23.01.2021 № 15, який було відправлено на поштову адресу відповідача через Укрпошту з повідомленням про вручення з номером трекінгу 0730011336081. Позивач повідомив відповідача у листі про розірвання договору і попросив відповідача не пізніше 10 днів з дати відправлення листа привести суборендовані приміщення у належний санітарно-технічний стан та повернути їх позивачеві за актом приймання-передачі. Проте, вказаний лист повернувся позивачеві у зв?язку із відсутністю адресата (відповідача) за адресою доставки.
Не зважаючи на розірвання договору, суборендовані приміщення відповідач позивачеві за актом приймання-передачі не повернув. Заборгованість з плати суборенди позивачеві не сплатив.
Оскільки договір суборенди є розірваним з 04.05.2024, з цієї дати нарахування, за суборенду майна позивачем було припинено.
Враховуючи ухилення відповідача від сплати заборгованості та від повернення суборендованого майна позивачеві, позивач звернувся до суду з позовом стягнення заборгованості з плати за суборенду, пені та річних процентів прострочених сум за суборенду майна, і про виселення відповідача із займаних приміщень.
Рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 у справі № 911/1686/24, яке набрало законної сили 27.12.2024, позовні вимоги позивача задоволені і постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 32 503 грн. 35 коп. основного боргу, 2 740 грн. 87 коп. 30 % річних, 2 577 грн. 02 пені та 6 056 грн. 00 коп. судового збору, а також виселити відповідача із нежитлових приміщень - кімнати 402 і 402/1, загал площею 31,62 кв.м., які розташовані на 4-му поверсі будівлі за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1 та передатипо акту передачі-приймання ТОВ "ТСК-Центр".
Обставини розірвання договору суборенди, дата його розірвання були встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 06.11.2024 № 911/1686/24.
25.03.2025 старшим державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тичменко К.І. рішення суду було виконане примусово і відповідача було виселено з нежитлових прими кімнати 402 і 402/1 які розташовані на 4-му поверсі будівлі за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7/1 і передано позивачеві, що підтверджується постановою про закінчення провадження від 25.03.2025 № 77199837.
Таким чином, відповідач протиправно з власної вини затримав повернення суборендованого майна позивачеві з дати розірвання договору 04.05.2024. до 25.03.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стан, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу,або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Тобто, неустойка згідно із частиною другої статті 785 ЦК України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас, неустойка за частиною другою статі 785 ЦК України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язания наймача (орендаря) з повернення об?єкта оренди с майновим і виникає після закінчення дії договору: Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби виливу задля виконання відповідного зобов?язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов?язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов?язку нового додаткового обов?язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.
У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Законодавець у частині першій і другій статті 614 ЦК України визначив, що особа, яка порушила зобов?язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов?язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Правові наслідки порушення умов договору суборенди майна визначені відповідними нормами ЦК України.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов?язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі розірвання договору є порушення умов договору, що породжує наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 УК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до розрахунку розміру щомісячной плати за користування об'єктом суборенди (додаток 1 до договору) розмір плати за суборенду майна становить 5912,60 грн. за один місяць користування майном.
Неустойка у розмірі подвійної плати за користування об?єктом суборенди за прострочення, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за його розрахунком становить 114 437,42 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов Договору, обставин справи та вимог законодавства.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-ЦЕНТР» до Фізичної особи-підприємця Гучок Тетяни Іванівни задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гучок Тетяни Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-ЦЕНТР» (07300, м. Вишгород, вул. Шлюзова, буд. 1, ідентифікаційний код 32700072) 114 437 (сто чотирнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн.. 42 коп. неустойки та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.
Повний текст рішення складено 25.07.2025 року.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.