вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3399/24
Суддя О.В. Конюх, розглянувши заяву ПП «Мікс ЛТД» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у справі
за позовом Приватного підприємства «Мікс ЛТД», м. Ірпінь Київської області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015», м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , м. Ірпінь
про виселення з нежитлових приміщень
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідачів: Дутка І.М., адвокат, ордер серії АА №1419834 від 14.03.2024;
від третьої особи: не з'явились;
рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2025 позов ПП «Мікс ЛТД» у справі №911/3399/24 задоволено. Виселено ТОВ «Легіон 2015» із нежитлових приміщень №№ 93, 94, 99, 101, 102, 103, 104, розташованих за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, (вул. Інтернаціональна), будинок 1г, корпус 1. Стягнуто з ТОВ «Легіон 2015» на користь ПП «Мікс ЛТД» 4 844,80 грн. судового збору.
02.07.2025 через систему «Електронний суд» представник ПП «Мікс ЛТД» подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3399/24 (у порядку ст. 244 ГПК України), в якій просить суд стягнути з ТОВ «Легіон 2015» витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
На підтвердження факту понесених судових витрат до заяви додано:
копію договору від 14.08.2024 «Про надання правничої (правової) допомоги» №Б/Н, укладеного між адвокатом Мацкевичем Д.А. та П «Мікс ЛТД», в особі директора Пєшої Т.В., відповідно до п.3.1 якого за виконання умов цього договору донька клієнта Пєшая М.В. сплачує адвокату гонорар за участь в справі за позовом ПП «Мікс ЛТД» до ТОВ «Легіон 2015» про виселення з нежитлових приміщень у розмірі 50 000,00 грн. одноразово;
докази сплати гонорару адвоката;
докази направлення копії заяви з додатками відповідачу та третій особі.
Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру серії АА №0045738 від 24.09.2024 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2358 від 20.09.2011.
Відповідно до частини 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У судовому засіданні 01.07.2025 представник позивача до судових дебатів вказав, що докази понесених судових витрат буде подано суду в порядку та у строк, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2025 призначено до розгляду заяву ПП «Мікс ЛТД» від 02.07.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3399/24 (у порядку ст. 244 ГПК України) у судове засідання на 21.07.2025. Запропоновано учасникам справи подати пояснення щодо заяви ПП «Мікс ЛТД» від 02.07.2025 про ухвалення додаткового рішення.
21.07.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/3399/24, в яких просить суд заяву представника ПП «Мікс ЛТД» залишити без задоволення.
В поданих запереченнях представник відповідача звертає увагу, що позовна заява ПП «Мікс ЛТД» не містила попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Представник відповідача зазначає, що надана копія квитанції якої позивач підтверджує розмір сплачених витрат на професійну правничу допомогу є неналежним доказом, позаяк із її змісту неможливо встановити отримувача коштів та призначення платежу.
Крім того, представник відповідача звертає увагу, що оплату за надані послуги здійснила третя особа, яка не є стороною справи.
У судове засідання 21.07.2025 з'явився відповідач. Позивач та третя особа не з'явились, повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
14.08.2024 між адвокатом Мацкевичем Денисом Анатолійовичем та ПП «Мікс ЛТД», в особі директора Пєшої Т.В., був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого:
- адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити її (п.1.1);
- адвокат зобов'язується здійснити надання юридичних послуг, а саме представництво інтересів клієнта в суді за позовом ПП «Мікс ЛТД» до ТОВ «Легіон-2015» про виселення з нежитлових приміщень (п.1.2);
- клієнт зобов'язується оплатити гонорар (винагороду) адвоката, в розмірі, та в порядку передбачених Додатком №1 до цього договору (п.2.5);
- за виконання умов цього договору донька клієнта Пєшая М.В. сплачує адвокату гонорар за участь в справі за позовом ПП «Мікс ЛТД» до ТОВ «Легіон-2015» про виселення з нежитлових приміщень у розмірі 50 000,00 грн. одноразово (п.3.1).
На підтвердження сплати гонорару адвоката надано роздруківку із невідомого джерела про зарахування на невідому карту 50 000,00 грн. 11.06.2025 із коментарем «Пєшая М.В. переказ особистих коштів».
Суд звертає увагу, що вказані докази були подані після закінчення судових дебатів відповідно до здійсненої у судовому засідання 01.07.2025 заяви позивача.
Разом із тим, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21, постанову Об'єднаної палити Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №346/2744/21).
Подана заява про ухвалення додаткового рішення взагалі не містить обґрунтувань поважності причин неподання позивачем доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат. При цьому, суд зазначає, що у позивача не було жодних перешкод для подання таких доказів до судових дебатів, враховуючи що договір про надання правничої (правової) допомоги був укладений 14.08.2024, а надане позивачем підтвердження сплати за надані послуги з правової допомоги датоване 11.06.2025, тобто до відкриття судового засідання з розгляду справи по суті.
Вказана обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, суд звертає увагу, що всупереч п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України та ч. 1 ст. 124 ГПК України позовна заява від 17.12.2024 не містить попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Також, суд зазначає, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично несені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Суд проаналізував надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу та зазначає, що із долученого до матеріалів справи договору від 14.08.2024 не вбачається надання адвокатом Мацкевичем Д.А. професійної правової допомоги ТОВ «Мікс ЛТД» саме у справі №911/3399/24. Жодних актів приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг або детального опису виконаних робіт, матеріали заяви не містять. Матеріали заяви також не містять додатку №1 до договору, який мав би визначати порядок та розмір гонорару адвоката (п.2.5 Договору).
Суд також погоджується із твердженням відповідача про те, що долучена позивачем квитанція від 11.06.2025 про сплату Пешою М.В. 50 000,00 грн. не може бути належним доказом сплати вказаних коштів як гонорар адвокату за надану ним професійну правничу допомогу у справі №911/3399/24. Із долученої позивачем роздруківку із невідомого джерела про зарахування 50 000,00 грн. 11.06.2025 із коментарем «Пєшая М.В. переказ особистих коштів» неможливо встановити ані отримувача вказаних коштів, ані те, що вказані кошти були сплачені як гонорар адвокату.
Крім того, стороною у справі №911/3399/24 та клієнтом за Договором про надання правничої (правової) допомоги №Б/Н від 14.08.2024 є юридична особа ПП «Мікс ЛТД». Договір підписано від імені сторони адвоката Мацкевичем Д.А., від імені сторони клієнта директором Пєшою Т.В. Пєшая М.В., на яку договором покладено обов'язок оплати, не є стороною договору та його не підписувала. За правилом ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Відповідно кошти, сплачені Пєшою М.В. не є витратам клієнта ПП «Мікс ЛТД» на правову допомогу.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимоги ПП «Мікс ЛТД» про стягнення з ТОВ «Легіон-2015» 50 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Приватного підприємства «Мікс ЛТД» від 02.07.2025 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/3399/24 залишити без задоволення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення підписано 25.07.2025.
Суддя О.В. Конюх