ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про витребування доказів
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/5420/25
За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, 01044, вул. Хрещатик, 36)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИББУД" (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45)
про стягнення 13 952 033,65 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасники справи:
Від позивача: Бондар-Дякуновська О.Г.
Від відповідача: не з'явився.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИББУД" (далі-відповідач) про стягнення 13 952 033,65 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 позовну заяву Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради залишено без руху.
16.05.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, суддя Літвінова М.Є. з 20.05.2025 по 26.05.2025 перебувала у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.06.2025.
13.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позов.
17.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Представник відповідача 23.06.2025 у підготовчому засіданні заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Представник позивача 23.06.2025 у підготовчому засіданні поклався на розсуду щодо розгляду усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Суд 23.06.2025 у підготовчому засіданні постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання відкладено на 21.07.2025.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
01.07.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Крім того, у клопотання про витребування доказів позивач просив суд визнати поважними причини неподання Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації клопотання про витребування доказів разом з позовною заявою та поновити строк на подання вказаного клопотання.
Представник відповідача 21.07.2025 у підготовче засідання не з'явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 23.06.2025 про відкладення розгляду справи.
Представник позивача 21.07.2025 у підготовчому засіданні підтримав клопотання про витребування доказів.
Розглянувши клопотання Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст. 2 ГПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відтак, звертаючись до суду сторони мають враховувати, що обов'язок щодо наповнення доказової бази закон покладає на сторони, а не на суд.
Неможливість самостійно подати необхідні докази, є підставою для звернення до суду із клопотанням про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України.
Суд враховує, що частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В обґрунтування вказаного клопотання, позивач вказав, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що загальна площа об'єкту будівництва становить 22 822,3 м2, що суперечить даним, зазначеним у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. На підтвердження вказаного, відповідачем ні до відзиву на позовну заяву, ні до заперечення на відповідь на відзив не надано первинних документів, а саме: технічного паспорти чи довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (із обов'язковим визначенням загальної площі об'єкта), які б підтвердили вказане твердження відповідача.
Таким чином, із метою встановлення обставин справи, а саме: встановлення площі об'єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: пров. Новопечерський, 5 у Печерському районі м. Києва (2 пусковий комплекс 2 черги будівництва, Секція № 4 та Секція № 5)» Департаментом підготовлено клопотання про витребування технічного паспорта чи довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (із обов'язковим визначенням загальної площі об'єкта).
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Представник позивач вказав, що причини неподання клопотання про витребування доказів разом із позовною заявою є поважними, адже обставини, які можуть бути підтверджені технічним паспортом чи довідкою щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (із обов'язковим визначенням загальної площі об?єкта) постали виключно після надання відзиву на позовну заяву Відповідачем.
Так, згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску щодо на подання вищевказаного клопотання та поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів.
Суд звертає увагу, що за приписами ч. 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Також суд попереджає, що відповідно до ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Отже, виходячи з предмету та підстав позову, враховуючи наведені представником позивача доводи, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 80, 81, 118, 119, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання представника Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення строку на подання клопотання витребування доказів - задовольнити.
2. Клопотання представника Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про витребування доказів - задовольнити.
3. У порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСИББУД" (03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МЕТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45) технічний паспорт та/або довідки щодо показників на житловий, громадський чи виробничий будинок, господарські будівлі, захисні споруди (із обов'язковим визначенням загальної площі об'єкта) щодо об'єкту будівництва: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: пров. Новопечерський, 5 у Печерському районі м. Києва (2 пусковий комплекс 2 черги будівництва, Секція № 4 та Секція №5)».
4. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.Є. Літвінова