номер провадження справи 19/114/24
15.07.2025 Справа № 908/1562/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В. при секретарі судового засіданні Лисенко К.Д., розглянувши матеріали справи
за первісним позовом: Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890)
про стягнення 1 117 031,58 грн
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890)
до відповідача: Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156)
про визнання припиненими зобов'язань
представники сторін
від позивача за первісним позовом: Ковтун Олена Олексіївна, ордер №АІ 1616586 від 15.05.2024 (в режимі відеоконференції)
від відповідача за первісним позовом: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 1698/08-07/24 від 27.05.2024) Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про стягнення 1 117 031,58 грн заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 708 476,30 грн, пені в розмірі 69 477,62 грн., штрафу в розмірі 14 160,53 грн, 3% річних в розмірі 57 495,14 грн та інфляційних витрат в розмірі 267 421,99 грн.
Первісний позов заявлено на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 852 Цивільного кодексу України, і обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт по ремонту, технічному обслуговуванню, геодезичним вимірюванням обладнання за договором про виконання робіт № 11/01-21 від 11.01.2021, в наслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 708 476,30 грн, також до стягнення заявлено 57495,14 грн 3% річних, 69477,62 грн пені, 14160,53 грн штрафу та 267 241,99 грн втрат від інфляції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.05.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1562/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1562/24, присвоєно справі номер провадження 19/114/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
12.06.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшла письмова заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, відповідно до якої просить суд перейти до розгляду справи № 908/1562/24 за правилами загального позовного провадження.
13.06.2024 ухвалено розгляд справи № 908/1562/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.07.2024.
Ухвалою суду від 08.07.2024 підготовче засідання відкладено на 06.08.2024.
03.07.2024від ТОВ «НВП «СРТ» надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, крім того просить застосувати позовну давність до вимог про стягнення штрафу - 14 160,53 грн.
За твердженням відповідача роботи, які зазначені в актах здачі-приймання фактично не виконувались. Акти не містять обов'язкових реквізитів, які передбачені приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і звітність в Україні» та п.2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
Відповідач також вказує, що позивач не надає на підтвердження фактичного виконання робіт технічне завдання, ні креслення, ні технічні звіти про результати замірів, в тому числі формуляри замірів та фактичних показників спеціалізованого високоточного вимірювального інструменту та спеціальних оптичних пристроїв в 3D форматі.
За твердженням відповідача, за наведеним договором відсутній кінцевий результат роботи з 3D вимірювання відремонтованого обладнання.
Також, в супереч п. 3.3 Договору, виконавець не повідомив замовника про термін закінчення робіт не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати фактичного закінчення робіт.
Відповідач вказує у відзиві, що на виробничий майданчик за адресою: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пр.Аношкіна, 181/25, який визначено місцем виконання робіт, співробітники позивача не приїздили, посвідчення на їх відрядження відповідачем не посвідчувались, вимірювальний інструмент не завозився.
Щодо спливу строку позовної давності за вимогою про стягнення 2% штрафу відповідач вказує наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За приписами п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки ( як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.
На підставі п. 2 Специфікації №1,2,3 грошові кошти мали бути сплачені позивачу протягом 10 календарних днів від дати акту виконаних робіт, а саме за специфікацією № 1 до 26.05.2021, за специфікацією № 2 до 17.12.2021, за специфікацією № 3 до 20.12.2021. Таким чином, враховуючи п.5.2 Договору (при затримці оплати понад 20 календарних днів замовник додатково виплачує виконавцю штраф у розмірі 2% від загальної вартості робіт), у позивача право на стягнення штрафу виникло: за специфікацією № 1 з 14.06.2021, за специфікацією №2 з 05.01.2022, за специфікацією № 3 з 08.01.2022. Тобто, на момент звернення з позовом 26.05.2024 позивачем пропущено строк позовної давності.
03.07.2024 надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 2047/08-07/24 від 03.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» до Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД про визнання припиненими всі зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» перед Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД за Договором про виконання робіт № 11/01-21 від 11.01.2021, Специфікаціями: № 1 від 11.01.2021, № 2 від 11.10.2021, № 3 від 29.11.2021.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що роботи за договором про виконання робіт № 11/01-21 від 11.01.2021 фактично не виконувались, акти здачі-приймання не можна вважати належними та допустимими доказами, що підтверджують виконання робіт, оскільки вони не відповідають вимогам, визначеним законодавством. Позивач за зустрічним позовом також вказує, що відповідач за зустрічним позовом не надає на підтвердження фактичного виконання робіт ні технічне завдання, ні креслення, ні технічні звіти про результати замірів, в тому числі формуляри замірів та фактичних показників спеціалізованого високоточного вимірювального інструменту та спеціальних оптичних пристроїв в 3D форматі.
За твердженням ТОВ «НВП «СРТ», за наведеним договором відсутній кінцевий результат роботи з 3D вимірювання відремонтованого обладнання.
Також, в супереч п. 3.3 Договору, виконавець не повідомив замовника про термін закінчення робіт не пізніше ніж за 3 календарних дні до дати фактичного закінчення робіт.
На визначеним в договорі місцем виконання робіт виконавець не направляв своїх працівників, вимірюваний інструмент не завозився.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2024, зазначена зустрічна позовна заява передана на розгляд судді Давиденко І.В. в провадженні якої перебуває справа № 908/1562/24.
Ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» до Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД про визнання припиненими зобов'язань. Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/1562/24. Розгляд зустрічного позову призначено разом із первісним позовом на 06.08.2024.
08.07.2024 через підсистему “Електронний суд» від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 10.07.2024 у задоволенні заяви Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД» про забезпечення позову у справі № 908/1562/24 відмовлено.
11.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшло клопотання про витребування у Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД доказів.
16.07.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшло заперечення на клопотання про витребування доказів, просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» у задоволенні даного клопотання.
16.07.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів.
17.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд», відповідно до якого просило суд відмовити у задоволенні клопотання Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД про витребування доказів.
17.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшли пояснення на заперечення про витребування доказів, відповідно до яких останній просив суд задовольнити клопотання про витребування доказів.
18.07.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
23.07.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якої останній заперечив щодо тверджень позивача за первісним позовом.
25.07.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Ухвалою суду від 06.08.2024 клопотання Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД про витребування доказів задоволено; Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» докази; У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про витребування доказів відмовлено; Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання відкладено на 05.09.2024.
12.08.2024 через підсистему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшли клопотання про витребування у Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД доказів виконання робіт (вх. № 15915/08-08/24 від 12.08.2024, № 15917/08-08/24 від 12.08.2024) та доказів результатів виконаних робіт (вх. № 15919/08-08/24 від 12.08.2024).
14.08.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання, відповідно до якого останній просив суд залишити без розгляду клопотання відповідача про: витребування у позивача посвідчень на відрядження та наказів про прийняття на роботу працівників позивача; витребування у позивача креслень, згадані у Специфікаціях 2 і 3 до договору, доданого позивачем до позовної заяви; витребування у позивача протоколів і звітів результатів вимірювань; також просив застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» - заходи процесуального примусу у формі штрафу у розмірі, визначеному судом.
16.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення до клопотання про витребування доказів виконання робіт.
23.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшли письмові пояснення до ухвали суду про витребування доказів, разом з частиною витребуваних документів.
28.08.2024 через підсистему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшло клопотання про долучення додаткових доказів.
30.08.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення щодо долучення до матеріалів справи поданих відповідачем за первісним позовом 28.08.2024 додаткових доказів.
02.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшли пояснення до клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 03.10.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про витребування доказів задоволено; витребувано у Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД докази; продовжене підготовче засідання в межах розумного строку, підготовче засідання відкладено на 17.10.2024.
Ухвалою суду від 11.10.2024 підготовче засідання призначено на 07.11.2024.
14.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про доручення витребуваних документів.
22.10.2024 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про доручення документів.
06.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшли пояснення до наданих та витребуваних доказів.
06.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про витребування у Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД документів.
06.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про призначення інженерно-механічної експертизи.
06.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про відкладення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду від 07.11.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про призначення судової інженерно-механічної експертизи у справі № 908/1562/24 задоволено; призначено по справі № 908/1562/24 судову інженерно-механічну експертизу; проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 908/1562/24 до отримання результатів судової експертизи та надходження матеріалів справи № 908/1562/24 до Господарського суду Запорізької області.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2025 апеляційну скаргу Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.11.2024 у справі № 908/1562/24 задоволено; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.11.2024 у справі № 908/1562/24 скасовано, справу №908/1562/24 направлено до Господарського суду Запорізької області для продовження розгляду.
01.05.2025 матеріали справи № 908/1562/24 повернуто до Господарського суду Запорізької області.
Ухвалою суду від 05.05.2025 розгляд справи призначено на 13.05.2025, 17-00.
12.05.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання відповідача ТОВ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про призначення у справі інженерно-механічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: - Які поверхні валу приводу транспортера згідно кресл.5813.50.180 підлягають механічній обробці і які вони повинні мати розміри (у т.ч. допуски, посадки, шероховатість тощо) після відновлюваного ремонту?; - Чи виконано відновлювальний ремонт поверхні валу приводу транспортера згідно кресл.5813.50.180 і в якому стані вони перебувають наразі?; - Чи можливо провести ЗD вимірювання валу приводу транспортера, згідно кресл.5813.50.180?
13.05.2025 від позивача Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшли заперечення на клопотання про призначення у справі інженерно-механічної експертизи, які також містять клопотання про застосування до ТОВ Науково-виробниче підприємство “СРТ» заходів процесуального примусу у формі штрафа в розмірі, визначеному судом.
Ухвалою суду від 13.05.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» про призначення судової інженерно-механічної експертизи відмовлено; у задоволенні клопотання Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД про застосування до відповідача заходу процесуального примусу відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.06.2025.
10.06.2025 від ТОВ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про відкладення розгляду справи.
12.06.2025 від Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою суду від 12.06.2025 розгляд справи було відкладено на 08.07.2025.
Від відповідача за первісним позовом 08.07.2025 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.
Враховуючи неможливість проведення судового засідання, призначеного на 08.07.2025, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, судове засідання було призначене на 15.07.2025.
15.07.2025 від ТОВ “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість явки представника Федоренко Р.В., який перебуває на лікарняному.
Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Однак, відповідачем не наведено причин, які б у відповідності до наведеної вище правової норми могли слугувати підставою для відкладення судового засідання.
Суд звертає увагу, що розгляд справи по суті вже відкладався за клопотанням відповідача.
Разом з тим, при розгляді даної заяви про відкладення розгляду справи, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах щодо подання заяв, клопотань у строки, встановлені чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Крім того, слід зазначити, що відповідачем не доведено неможливості забезпечити участь у судовому засіданні 15.07.25. іншого представника відповідача за первісним позовом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 15.07.2025 заслухано вступне слово представника позивача за первісним позовом.
Позивач позов підтримав, просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про виконання робіт, 3% річних, втрати від інфляції, штраф та пеню. В зустрічному позові - відмовити.
В засіданні суду здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору.
У судовому засіданні 15.07.2025, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 15.07.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, в задоволенні зустрічних позовний вимог - відмовити.
Заслухавши присутнього представника, дослідивши докази, після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
11.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «СРТ» (далі Замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Транспортно-виробничим підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД (далі- Виконавець, позивач за первісним позов, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір про виконання робіт № 1/01-21 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Виконавець зобов'язується своїми силами і матеріалами виконати роботи по ремонту, технічному обслуговуванню, геодезичним вимірюванням обладнання (далі- роботи) зазначені в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах даного Договору.
Обсяг і умови виконання робіт (місце, термін виконання і т.п.) обумовлюються в специфікаціях до цього Договору, які погоджуються сторонами попередньо і є його невід'ємною частиною ( п. 1.2 Договору).
Пунктом 2.1 та 2.2 Договору визначено, що вартість робіт та умови оплати визначається сторонами у специфікаціях.
Плата здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця згідно виставлених ним рахунків. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Загальна вартість робіт є сумою всіх специфікацій до цього Договору, які погоджуються сторонами попередньо і є його невід'ємною частиною (п.2.3 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору, терміни виконання робіт вказані у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п.3.3 Договору, виконавець зобов'язаний письмово, з використанням факсимільного або іншого видів зв'язку, повідомити замовника про терміни закінчення робіт не пізніше ніж за 3 (три) календарних дні до дати фактичного закінчення робіт.
Відповідно до п. 3.5 Договору, прийом виконаних робіт здійснюється шляхом візуального огляду обладнання і проведення контрольних замірів відповідним вимірювальним інструментом в присутності відповідальних осіб замовника і виконавця з подальшим оформленням акту виконаних робіт.
Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що в разі наявності обґрунтованих претензій з боку замовника до якості виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміном виконання.
Відповідно до п. 5.1 Договору, за порушення умов Договору винна сторона зобов'язана відшкодувати потерпілій стороні понесені збитки, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором виконавець і замовник несуть наступну відповідальність:
- за несвоєчасне виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 2-й облікової ставки НБУ від суми невиконаних робіт за кожний день затримки. При затримці виконання робіт більше 20 (двадцяти) календарних днів виконавець додатково виплачує замовнику штраф у розмірі 2% від загальної вартості робіт;
- при затримці оплати за цим договором замовник сплачує пеню в розмірі 2-й облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки. При затримці оплати понад 20 (двадцять) календарних днів замовник додатково виплачує виконавцю штраф в розмірі 2% від загальної вартості робіт.
Згідно з п. 8.6 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до умов Договору сторонами складено та підписано специфікації до Договору.
За Специфікацією № 1 від 11.01.2021, найменування робіт - роботи 3D вимірювання (збірна воронка БЗУ), кількість -2, ціна за одиницю без ПДВ - 170 000,00 грн, сума без ПДВ - 340 000,00 грн. Загальна вартість робіт за специфікацією складає 340 000,00 грн, ПДВ-20% , загальна вартість з ПДВ - 408 000,00 грн. Пунктом 1 Специфікації сторони визначили термін виконання робіт - 3(три) робочих дні з моменту фактичного початку робіт. Виконавець має право на дострокове виконання робіт. Згідно з пунктом 2 специфікації № 1 умови оплати : оплата в розмірі 100% на протязі 10 календарних днів від дати акту виконаних робіт. Відповідно до п. 3 специфікації роботи виконуються на території виконавця, а саме: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пр.Аношкіна 181/25.
За Специфікацією №2 від 11.10.2021, найменування робіт - роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконання робіт: поточний ремонт обладнання комплексу ЛПЦ-1700 (вал приводу транспортері кресл.5813.50.180), кількість -1, ціна за одиницю без ПДВ - 74 000,00 грн, сума без ПДВ - 74 000,00 грн. Загальна вартість робіт за специфікацією складає 74 000,00 грн, ПДВ-20%, загальна вартість з ПДВ - 88 800,00 грн. Пунктом 1 Специфікації №2 сторони визначили термін виконання робіт - 3(три) робочих дні з моменту фактичного початку робіт. Виконавець має право на дострокове виконання робіт. Згідно з пунктом 2 специфікації № 2 умови оплати : оплата в розмірі 100% на протязі 10 календарних днів від дати акту виконаних робіт. Відповідно до п. 3 специфікації № 2 роботи виконуються на території виконавця, а саме: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пр.Аношкіна 181/25.
За Специфікацією № 3 від 29.11.2021 найменування робіт:- роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт з відновлення корпусу підшипника (кресл. И78/244-7СБ-Тх/а), кількість -1, ціна за одиницю без ПДВ - 60296,92 грн, сума без ПДВ - 60296,92 грн.; - роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт з відновлення корпусу підшипника (кресл. И78/244-8СБ-Тх/а), кількість -1, ціна за одиницю без ПДВ - 116100,00 грн, сума без ПДВ - 116100,00 грн.; Всього 211 676,30 грн. з ПДВ. Загальна вартість робіт за специфікацією № 3 складає176396,92грн, ПДВ-20% , загальна вартість з ПДВ - 211 676,30 грн. Пунктом 1 Специфікації №3 сторони визначили термін виконання робіт - 3(три) робочих дні з моменту фактичного початку робіт. Виконавець має право на дострокове виконання робіт. Згідно з пунктом 2 специфікації № 3 умови оплати : оплата в розмірі 100% на протязі 10 календарних днів від дати акту виконаних робіт. Відповідно до п. 3 специфікації № 3 роботи виконуються на території виконавця, а саме: Дніпропетровська область, м.Кам'янське, пр.Аношкіна 181/25.
26.05.2021 сторонами складено та підписано без жодних зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000105, яким підтверджено, що виконавець ТВП ТОВ «БУДАВТОСТРАНС» ЛТД надав, а замовник ТОВ «НВП «СРТ» прийняв роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт з відновлення корпусу підшипника (кресл.И78/2445-7СБ-Тх/а), роботи з 3D вимірювання (збірна воронка БЗУ), загальною вартістю робіт 408 000,00 грн з ПДВ.
17.12.2021 сторонами складено та підписано без жодних зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000143, яким підтверджено, що виконавець ТВП ТОВ «БУДАВТОСТРАНС» ЛТД надав, а замовник ТОВ «НВП «СРТ» прийняв роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт: поточний ремонт обладнання комплексу ЛПЦ-1700 (вал приводу транспортера кресл.5813.50.180), загальною вартістю робіт 88 800,00 грн з ПДВ.
20.12.2021 сторонами складено та підписано без жодних зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000144, яким підтверджено, що виконавець ТВП ТОВ «БУДАВТОСТРАНС» ЛТД надав, а замовник ТОВ «НВП «СРТ» прийняв роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт з відновлення корпусу підшипника (кресл.И78/2445-7СБ-Тх/а), роботи з геодезичного супроводу (3D вимірювання) при виконанні робіт з відновлення корпусу підшипника (кресл.И78/2445-8СБ-Тх/а), загальною вартістю робіт 211 676,30 грн з ПДВ.
Всі акти містять зазначення сторін про відсутність претензій одна до одної, підписи, уповноважених представників, які скріплені печатки товариств.
Надані послуги ТОВ «НВП «СРТ» не оплачено.
Матеріали справи не містять оформлених відповідачем зауважень до актів здачі-приймання робіт.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.
Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Обставини справи свідчать, що позивачем за первісним позовом виконані, а відповідачем за первісним позовом прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двосторонніми підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ0000105 від 26.05.2021, № ОУ-0000143 від 17.12.2021, № ОУ-0000144 від 20.12.2021.
Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача не надходило.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Сторони умовами Договору узгодити, що вартість виконаних робіт та порядок розрахунків встановлюється в специфікаціях до нього.
Враховуючи наведене, строк оплати виконаних робіт за п.2 Специфікацій №1,2,3 до Договору - 100% на протязі 10 календарних днів від дати акту виконаних робіт.
Так, беручи до уваги дату підписання сторонами акту №ОУ-0000143 17.12.2021, відповідач повинен був розрахуватись за виконані позивачем роботи в розмірі 88 800,00 грн не пізніше 27.12.2021;
За актом № ОУ-0000144 дата підписання - 20.12.2021, строк розрахунку на суму 211 676,30 грн - не пізніше 30.12.2021, за актом № ОУ-0000105 дата підписання - 26.05.2021, строк розрахунку на суму 408 000,00 грн - не пізніше 05.06.2021.
В порушення умов Договору та чинного законодавства відповідач оплату виконаних робіт не здійснив, заборгованість складає 708 476,30 грн.
Відповідач за первісним позовом заперечує факт виконання позивачем за первісним позовом робіт.
За твердженням відповідача за первісним позовом акти здачі-прийняття робіт за договором не є належними доказами виконання робіт, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у Бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Пункт 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у Бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, містить аналогічні за змістом положення щодо реквізитів первинних документів.
Дослідивши акти здачі-приймання робіт, судом встановлено, що вони містять всі обов'язкові реквізити, визначені наведеними нормами, а саме назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Наведене спростовує твердження відповідача за первісним позовом.
Таким чином, судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем за первісним позовом, надані відповідачу обумовлені послуги - виконано роботи по ремонту, технічному обслуговуванню, геодезичним вимірюванням обладнання на загальну суму 708 746,30 грн з ПДВ, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт № 0000105 від 26.05.2021, № 0000143 від 17.12.2021, №0000144 від 20.12.2021.
Отже, позивач за первісним позовом виконав усі взяті на себе за даним Договором зобов'язання у повному обсязі, проте, в порушення умов укладеного між сторонами Договору, відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом склала 708 746,30 грн.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Факт порушення відповідачем за первісним позовом умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем за первісним позовом вартості виконаних робіт у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано. Доказів на підтвердження невиконання позивачем за первісним позовом обумовлених Договором робіт також не надано.
Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 708 476,30 грн основного боргу за виконані за Договором роботи заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
Крім зазначеної вимоги про стягнення основного боргу позивач за з первісним позовом просив стягнути з відповідача 69477,62 грн пені, 14160,53 грн штрафу, 57495,14 грн 3% річних та 267241,99 грн інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, визначальним для строку нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору, визначеного за домовленістю сторін правочину, іншого порядку, ніж той, що законодавець передбачив у вказаній нормі.
Позивачем вимога про стягнення 69477,62 грн пені заявлена з урахуванням положень п. 6 ст. 232 ГК України, на підставі п. 5.2 Договору, яким передбачено сплату Замовником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки:
За специфікацією № 1 від 11.01.2021, актом № ОУ-0000105 від 26.05.2021 за період з 06.06.2021 по 07.12.20214;
За специфікацією № 2 від 11.10.2021, актом № ОУ-0000143 від 17.12.2021 за період з 28.12.201 п 02.06.2022;
За специфікацією № 3 від 29.11.2021, актом № ОУ-0000144 від 20.12.2021 за період з 21.12.2021 по 30.06.2022.
Оскільки положення договору в даному випадку не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ч. 6 ст. 232 ГК України (посилання в договорі на стягнення пені за кожний день прострочення не є визначенням періоду часу), то нарахування штрафних санкцій припиняється зі спливом шестимісячного строку.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд визнав його невірним.
За розрахунком суду вірними є такі періоди :
- за специфікацією № 1 від 11.01.2021, актом № ОУ-0000105 від 26.05.2021 за період з 08.06.2021 по 07.12.20214;
- за специфікацією № 2 від 11.10.2021, актом № ОУ-0000143 від 17.12.2021 за період з 28.12.201 по 27.06.2022;
- за специфікацією № 3 від 29.11.2021, актом № ОУ-0000144 від 20.12.2021 за період з 31.12.2021 по 30.06.2022.
Сума пені за розрахунком суду складає 69 522,33 грн, проте, не виходячи за межі позовних вимог, судом задовольняються вимоги про стягнення пені в розмірі, заявленому позивачем за первісним позовом - 69 477,62 грн.
Вимога про стягнення з відповідача 14 160,53 грн штрафу заявлена позивачем на підставі п. 5.2 Договору, яким передбачено відповідальність Замовника у вигляді 2% штрафу від загальної вартості робіт при затримці оплати понад 20 календарних днів.
Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті більш ніж на двадцять днів, суд визнав нарахування відповідачу 2% штрафу обґрунтованим, розрахунок правильним.
Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 5.2 Договору, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 14 160,53 грн штрафу.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позивачем за первісним позовом розрахунок 3% річних здійснено за період з 05.06.2021 по 15.05.2024 на суму заборгованості 408 000,00 грн (специфікація № 1), за період з 28.12.2021 по 15.05.2024 на суму 88 800,00 грн (специфікація №2), за період з 31.12.2021 по 15.05.2022 на суму 211 676,30 грн (специфікація № 3). До стягнення заявлено 3% річних в загальному розмірі 57 495,14 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнав невірним обраний для обрахунку позивачем період за специфікацією № 1.
Так, враховуючи дату підписання акту 26.05.2021, строк оплати - на протязі 10 календарних днів від дати акту та те, що 05.06.2021 припадає на суботу(вихідний день), кінцевим днем оплати слід вважати 07.06.2021, тобто період прострочення починається з 08.06.2021.
Таким чином, за розрахунком суду правильним є сума 3% річних - 57 377,14 грн.
При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції, суд виходив з наступного:
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз'яснення:
- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;
- якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;
- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що за заявлений період сума інфляційних втрат складає 267 421,99 грн
Відносно заяви відповідача за первісним позовом про застосування наслідків спливу позовної давності до вимоги позивача про стягнення штрафу суд зазначає наступне.
Згідно ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із частиною 1 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно із частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Спірні правовідносини виникли з січня 2021 року, позивач заявляє позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи, кінцевий строк оплати за якими припадає на 07.06.2021, 27.12.2021, 30.12.2021, враховуючи три акти здачі-приймання робіт.
Суд враховує, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане, тому обчислення позовної давності слід здійснювати з 08.06.2021, 28.12.2021, 31.12.2021 щодо нарахованої пені за кожною окремою специфікацією та щодо штрафу. Відповідно, сплив позовної давності припадає на 07.06.2022, 27.12.2022, 30.12.2022 за вимогою про стягнення про стягнення штрафу.
Позивач звернувся до суду з даним позовом про захист порушеного права 27.05.2024.
Наслідки спливу позовної давності регламентовані нормами ст. 267 Цивільного кодексу України. Так, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Тобто, сплив позовної давності не припиняє право на пред'явлення позову, а припиняє право на його задоволення, виключає можливість здійснити в примусовому порядку саме порушене суб'єктивне право.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (назва в редакції, чинній на дату прийняття) від 11.03.2020 № 211 з 12.03.2020 по 03.04.2020 на території України встановлено карантин. В подальшому термін його дії неодноразово продовжувався та тривав до 28.06.2023. Запровадження карантинних заходів обумовило внесення змін до норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ (набрав чинності з 02.04.2020) Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п. 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Початок карантину, у зв'язку з розповсюдженням коронавірусної хвороби, на території України датується 12.03.2020, отже, якщо закінчення строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості, штрафних та компенсаційних санкцій припадає на період з 12.03.2020 по 28.06.2023, відповідно, строк позовної давності за такими вимогами не вважається пропущеним та продовжується на строк дії зазначеного карантину.
Крім того, у відповідності до Закону України від 15.03.22 № 2120-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (Закон № 2120), внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків давності.
Згідно п. 19 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжено відповідними Указами Президента України та діє в період прийняття процесуального рішення по цій справі.
Таким чином, підстави вважати пропущеною позовну давність за вимогою позивача про стягнення з відповідача штрафу відсутні.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково в наступному розмірі : 708 476,30 грн основного боргу, 3% річних у розмірі - 57377,14 грн, інфляційні втрати у розмірі 267421,99 грн, штраф в розмірі - 14160,53 грн, пеня в розмірі - 69477,62 грн. В іншій частині первісного позову суд відмовляє.
Щодо зустрічного позову про визнання припиненими всіх зобов'язань ТОВ «НВП «СРТ» перед ТВП ТОВ «БУДАВТОТРАНС» за договором про виконання робіт № 11/01-21 від 11.01.2021 суд встановив таке.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що роботи за Договором 11/01-21 від 11.01.2021 не виконувались, тому обов'язок оплати у нього відсутній.
В обґрунтування позиції зазначає, що обладнання, яке підлягало ремонту (воронка БЩУ, вал приводу транспортера, корпуси підшипників) мають значні обсяги видів механічної обробки поверхонь складних форм та геометрії деталей та вузлів зазначеного обладнання, та відповідно велику кількість контрольних точок, ліній та поверхонь промірів під різними кутами, з різних ракурсів, в різних площинах і проекціях, різними вимірювальними інструментами та приладами, що вбачається з технічних завдань ПрАТ «МК «Азовсталь» та ПрАТ «ММК ім.Ілліча» на виконання ремонту обладнання. Проте акти здачі-приймання такої інформації про точки і площини промірів не містять.
Також позивач за зустрічним позовом посилається на відсутність в матеріалах справи технічних завдань, кошторису, технічних звітів про результати розмірів, у т.ч. формулярів замірів та фактичних показників спеціалізованого високоточного вимірювального інструменту та спеціальних оптичних пристроїв в 3D форматі.
Відсутність наведених документів, на думку позивача за зустрічним позовом, не дає можливості підтвердити факт виконання відповідачем за зустрічним позовом спірних робіт.
Також позивач за зустрічним позовом вказує, що ним не отримано від відповідача за зустрічним позовом письмового повідомлення про термін закінчення робіт, проте як відповідно до п.3.3 Договору такий обов'язок покладено на виконавця робіт(не пізніше ніж за 3 календарні дні). Наведене, на думку позивача за зустрічним позовом, свідчить про те, що роботи не закінчено.
Враховуючи, що відповідачем за зустрічним позовом роботи, обумовлені Договором, не виконано, а строк дії договору встановлено «до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань», позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про визнання припиненими всіх зобов'язань за наведеним Договором.
Умовами договору не передбачено надання технічної документації щодо робіт та вимірювань, а посилання сторони на технічні завдання на виконання ремонтних робіт, судом не приймаються, оскільки наведені технічні завдання узгоджувались не з відповідачем за зустрічним позовом, а з ПАТ «МК «Азовсталь» та ПрАТ «ММК ім.Ілліча», що свідчить про правовідношення з відповідними товариствами.
Відповідно д п. 3.5 Договору прийом виконаних робіт здійснюється шляхом візуального огляду обладнання і проведення контрольних замірів відповідним вимірювальним інструментом в присутності відповідальних осіб замовника і виконавця з подальшим оформленням акту виконаних робіт.
Такі акти складено та підписано сторонами у відповідності до нормативно встановлених вимог.
Пунктом 3.6 Договору сторони узгодили, що в разі наявності обґрунтованих претензій з боку замовника до якості виконаних робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і терміном виконання.
Матеріали справи не містять та позивачем за зустрічним позовом не доведено складання таких актів.
Посилання позивача за зустрічним позовом на нібито підписання актів «наперед» до виконання самих ремонтних та вимірювальних робіт за договором, не підтверджується матеріалами справи.
Суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами невиконання з боку ТОВ «БУДАВТОТРАНС» ЛТД ремонтних робіт.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, в задоволені зустрічних позовних вимог відмовляється повністю.
Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам, а також за зустрічним позовом - на позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890) на користь Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156) основний борг в розмірі 708 476,30 грн (сімсот вісім тисяч чотириста сімдесят шість гривень 30 коп.), 3% річних у розмірі - 57 377,14 грн (п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят сім гривень 14 коп.), інфляційні втрати у розмірі 267 421,99 грн (двісті шістдесят сім тисяч чотириста двадцять одна гривня 99 коп.), штраф в розмірі - 14 160,53 грн (чотирнадцять тисяч сто шістдесят гривень 53 коп), пеню в розмірі - 69 477,62 грн (шістдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 62 коп.)
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО “СРТ» (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 57, кв. 44, ідентифікаційний код 43457890) на користь Транспортно-виробничого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “БУДАВТОТРАНС» ЛТД (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корп. 8, ідентифікаційний код 21509156) судовий збір у розмірі 16 753,70 грн (шістнадцять тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 70 коп.)
5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.