майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"24" липня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/212/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Тимошенка О.М.
секретар судового засідання: Бура Д.А.
Позивач: Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Олевської міської ради
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевське орендне підприємство теплових мереж"
Вимоги позивача: визнання недійсним договору безоплатного користування майном, застосування наслідків недійсності правочину, стягнення збитків у розмірі 952492,56 грн.
Представники сторін:
від позивача: Стафійчук Р.О.
від відповідача: Очич А.Ю.
Прокурор: Слівінський О.О.
Зміст позовних вимог та заперечень.
Керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олевське орендне підприємство теплових мереж" з вимогами про:
- визнання недійсним договору безоплатного користування майном від 08.09.2016, укладеним між Олевською міською радою та ТОВ "Олевське орендне підприємство теплових мереж";
- зобов'язання відповідача повернути територіальній громаді в особі Олевської міської ради майно згідно з переліком, зазначеним у пункті 2 прохальної частини позовної заяви;
- стягнення з відповідача на користь Олевської міської ради 952 492,56 грн заподіяних їй збитків, а саме доходу (орендної плати), який територіальна громада могла б реально одержати у разі виконання вимог закону та укладення договору оренди комунального майна, що використовується товариством.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір безоплатного користування майном від 08.09.2016 укладено з порушеннями статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 5 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності". Відповідач повинен використовувати об'єкти зовнішніх мереж та споруди водопостачання та каналізації м. Олевськ, які є комунальною власністю, на підставі договору оренди, сплачуючи за це орендну плату, нараховану відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786. Тому оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої, п'ятої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спірне майно - поверненню, а 952 492,56 грн збитків (доходів, які територіальна громада могла б реально одержати у разі виконання вимог закону та укладення договору оренди спірного майна) відшкодуванню до місцевого бюджету.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.151 т.1) проти позовних вимог заперечує, зазначаючи про те, що підприємство не могло укласти договір оренди з Олевською міською радою в 2016 році відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який був прийнятий, підписаний і ведений в дію 03.10.2019. Зазначав, що Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, чинний на момент укладення договору від 08.09.2016, не містив заборони про передачу комунального майна в користування, а ч. 5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" дозволяла передавати комунальне майно в користування. Відповідач стверджував, що укладений між ним та позивачем договір безоплатного користування майном від 08.09.2016 є договором позики, тому слід застосовувати тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав) та виходити з правила тлумачення "favor conractus" (тлумачення правочину на користь його дійсності). Окрім того, відповідач наголошував, що рішенням Олевської міської ради № 1436 від 21.11.2023 договір безоплатного користування майном від 08.09.2016 було розірвано, повернуте з безоплатного користування майно було передано до Комунального підприємства "Олевськ - Комунальник" на праві господарського відання та на баланс. Також відповідач просив звернути увагу, що розрахунок збитків, заподіяних позивачу внаслідок безоплатного користування майном за період 2016-2023, що складає майже 8 років, не може бути долучений до справи у зв'язку зі спливом позовної давності тривалістю у три роки, відтак відповідач просив у справі застосувати позовну давність.
Олевська міська рада у відповіді на відзив (а.с.143 т.1),зазначала, що чинним на момент укладення договору від 08.09.2016 законодавством було передбачено, що комунальне майно може перебувати у користуванні юридичних осіб тільки на умовах оренди, ні Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992, ні Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" не передбачено можливості передачі об'єктів комунальної власності у безкоштовне користування (позичку) юридичним особам; у міської ради були відсутні повноваження передавати відповідачу майно на праві оперативного управління чи безоплатного користування. Олевською міською радою рішення про пропозицію передачі в оренду об'єкта не приймалось, конкурс на право отримання об'єкта в оренду не оголошувався, а також оголошення про намір передати майно в оренду в офіційних друкованих засобах інформації розміщено не було. Сторонами в момент вчинення правочину не додержано вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним і застосування наслідків недійсності шляхом зобов'язання відповідача повернути майно. Також позивач повідомив, що дійсно приймалося рішення № 1436 від 21.11.2023, відповідно до якого мав би розірватися договір шляхом укладення додаткової угоди, однак зі сторони відповідача дане рішення було проігноровано та ніякої додаткової угоди не укладалося; на даний час все майно, яке передано відповідно до спірного договору, перебуває у безоплатному користуванні відповідача; жодних актів про повернення майна не укладалося.
У відповіді на відзиві (а.с.168 т.1), прокурор зазначив, що спірний договір укладено в цілях отримання виробничих потужностей для забезпечення здійснення товариством господарської діяльності, без сплати орендної плати за реальне використання; такий спосіб управління майном як безоплатна передача у користування суб'єкту господарювання не комунальної форми власності, не передбачений; прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів; спірний договір про передачу майна в безоплатне користування підписано як Олевською міською радою так і ТОВ "Олевське орендне підприємство теплових мереж", тому безпідставно збережені кошти, у вигляді не сплаченої орендної плати за оренду майна, підлягають стягненню з відповідача за весь час користування майном 2016-2023 роки на суму 952492,56грн.; вказане порушення є триваючим, тобто початковий момент перебігу позовної давності зміщується з кожним новим порушенням права власника майна, тому на такий позов не поширюються вимоги щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутися в будь-який час поки існують правовідносини та правопорушення; на час дії карантину та військового стану законодавством продовжено строки загальної і спеціальної позовної давності.
У запереченнях на відповідь на відзив (а.с.180 т.1) ТОВ "Олевське орендне підприємство теплових мереж", зазначило, що Олевська міська рада своїми рішенням №193 від 08.09.16 надала майно у безоплатне користування (позичила), тобто сама виступила ініціатором укладення спірного договору, а рішенням від 21.11.23 розірвала договір; Законом "Про місцеве самоврядування" надано право органам місцевого самоврядування передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду.
У додаткових поясненнях (а.с.199 т.1) Олевська міська рада зазначила, що Законом "Про місцеве самоврядування" не передбачено право органів місцевого самоврядування передавати майно комунальної власності у безкоштовне користування.
У додаткових поясненнях (а.с.219 т.1), прокурор зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено передачу в безоплатне користування комунального майна особам, які не були утворені органом місцевого самоврядування , а тому спірне майно може бути передано в користування товариству лише на умовах оренди на платній основі; згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна" комунальне майно може перебувати у користуванні юридичних осіб тільки на умовах оренди.
Рух справи.
23.02.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 26.02.2025 суд відкрив провадження у справі №906/212/24 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .
13.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив від Олевської міської ради (а.с.143 т.1).
14.03.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ "Олевське орендне підприємство теплових мереж" (а.с.151 т.1).
26.03.2024 до суду надійшла відповідь на відзив від Коростенської окружної прокуратури (а.с.167 т.1).
22.04.24 до суду надійшли додаткові пояснення від Олевської міської ради (а.с.199 т.1).
03.06.24 до надійшли додаткові пояснення від Коростенської окружної прокуратури (а.с.218 т.1).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.09.2024, яке залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, позов Прокурора задоволено частково. Визнано недійсним договір безоплатного користування майном від 08.09.2016, укладений між Олевською міською радою та ТОВ "Олевське орендне підприємство теплових мереж"; зобов'язано відповідача повернути територіальній громаді в особі Олевської міської ради майно (згідно переліку), стягнуто з відповідача на користь Олевської міської ради 884 454,48 грн заподіяних збитків та 19 328,98 грн судового збору. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного суду від 02.04.2025 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 16.09.2024 у справі №906/212/24 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою від 01.05.2025 суд у складі судді Тимошенка О.М. прийняв справу до свого провадження і призначив підготовче засідання на 28.05.2025.
Ухвалою суду від 14.07.2025 за клопотанням прокурора закрито провадження у справі в частині вимоги про повернення майна у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки майно було повернуто позивачу за актом приймання передачі від 26.02.2025.
У судовому засіданні 28.05.2025 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 14.07.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його проголошення до 24.07.2025.
Встановлені судом обставини.
Рішенням XIII сесії VII скликання Олевської міської ради №193 від 08.09.2016 “Про передачу в користування майна комунальної власності Олевської територіальної громади» вирішено після виконання рішення Олевської міської ради VII скликання від 08.09.2016 №192 “Про повернення майна комунальної власності на баланс міської ради» (т.1, а.с.53-54) передати ТОВ “Олевське орендне підприємство теплових мереж» в користування майно комунальної власності, а саме: майнові комплекси з водопостачання та водовідведення, житлового фонду та спецавтомобіль ГАЗ -53, державний номер 42-57, загальною вартістю 21789550,00 грн, в тому числі житлового фонду балансовою вартістю 21095661,17 грн, а також котельню загальною вартістю 107989,00 грн, до моменту визначення переможця на право оренди цілісних майнових комплексів, а в частині житлового фонду - до моменту визначення управителів багатоквартирних будинків, а також уповноважено міського голову підписати угоду про користування майном комунальної власності (т.1, а.с.55-56).
08.09.2016 між Олевською міською радою (наймодавець) та ТОВ “Олевське орендне підприємство теплових мереж» (наймач) укладено договір безоплатного користування майном (т.1, а.с.57-59).
Згідно п.1.1 договору, наймодавець на виконання рішення сесії міської ради №193 від 08.09.2016 “Про передачу в користування майна комунальної власності Олевської територіальної громади» передає в безоплатне тимчасове користування наймачу майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, а останній зобов'язується повернути те саме майно після закінчення дії даного договору в такому само стані, з урахуванням нормального фізичного зносу.
Перелік майна, що передається у користування за цим договором, його вартість та кількість визначені в акті приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною даного договору (надалі - майно) (п.1.2 договору).
Майно передається з метою надання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання та обслуговування житлового фонду (п.1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору, передбачено, що підписання договору та акту приймання-передачі майна засвідчує факт передачі майна наймодавцем наймачу.
Відповідно до п.2.3 договору, після закінчення строку дії даного договору або у разі припинення цього договору майно повертається наймодавцю. Майно вважається поверненим наймодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
Згідно п.3.1.4 договору, після закінчення строку дії договору або у разі припинення договору наймач зобов'язується повернути наймодавцеві майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його у користування, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати наймодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини наймача.
Цей договір укладено на термін, визначений рішенням сесії міської ради №193 від 08.09.2016 “Про передачу в користування майна комунальної власності Олевської територіальної громади», а саме до моменту визначення переможця на право оренди цілісних майнових комплексів, а в частині житлового фонду - до моменту визначення управителів багатоквартирних будинків, про що наймодавець попереджає наймача в письмовій формі за один місяць (п.4.1 договору).
Згідно з п.4.3 договору, чинність цього договору припиняється внаслідок: визначення переможця на право оренди цілісних майнових комплексів з централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання, а в частині житлового фонду - з моменту визначення управителів багатоквартирних будинків та відповідного рішення міської ради; банкрутства, ліквідації наймача та інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України; рішення суду; рішення сесії Олевської міської ради про створення комунального підприємства по наданню комунальних послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, теплопостачання.
08.09.2016, 08.09.2016, 08.09.2016 між сторонами укладено акт прийому-передачі предметів договору.
На підтвердження того, що спірне майно було передано відповідачу в безоплатне тимчасове користування, останній надав до справи копії листів Олевської міської ради №2960 від 20.11.2018, №3170 від 13.12.2018, №2914 від 14.11.2018 (т.2, а.с.4-5).
Висновки суду та норми права.
Відповідно до статті 638 ЦК України: Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 759 ЦК України: За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року N 2269-XII (далі Закон від 10.04.1992) в редакції станом на момент укладення оспорюваного договору: Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Таким чином для усіх договорів оренди істотною умовою та такою, що є необхідною для такого договору є оплатність користування майном. Відсутність цієї істотної умови договору свідчить про те, що такий договір не можна вважати договором оренди, тобто оспорюваний договір, якщо його вважати договором оренди, є неукладеним. А звідси до цього договору не можуть бути застосовані нормативні акти, які регулюють правовідносини оренди.
Частина 6 статті 1 Закону від 10.04.1992 містить норму, відповідно до якої: Відносини оренди об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності" в редакції станом на момент укладення оспорюваного договору: Істотними умовами договору оренди чи концесії об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, крім визначених законами України "Про концесії" і "Про оренду державного та комунального майна", є: порядок та умови відновлення переданого в оренду чи концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення та його повернення; порядок та умови списання (виведення з експлуатації) майна в складі об'єкта оренди, концесії; обов'язок орендаря, концесіонера щодо страхування взятого в оренду чи концесію об'єкта тепло-, водопостачання і водовідведення; обов'язки сторін договору щодо забезпечення збереження переданого в оренду чи концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення; обов'язки щодо утримання об'єкта концесії згідно з вимогами державних стандартів, норм та правил, що діють у відповідній сфері діяльності; обов'язки орендаря, концесіонера щодо використання переданого в оренду, концесію об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, що раніше здійснювало експлуатацію такого об'єкта, а також щодо виробництва (надання) відповідних комунальних послуг у гарантованих обсягах і належної якості; максимальний розмір витрат енергоресурсів на одиницю виробленої продукції (послуг) та максимально допустимі обсяги втрат і технологічних витрат питної води та/або теплової енергії на одиницю продукції (послуг); порядок здійснення орендодавцем, концесієдавцем контролю за станом орендованого об'єкта централізованого тепло-, водопостачання і водовідведення; відповідальність сторін, у тому числі відповідальність орендаря, концесіонера за безпеку експлуатації об'єкта; умови та порядок відшкодування концесіонеру невідшкодованої протягом дії договору концесії вартості створених (збудованих) за рахунок концесіонера об'єктів та проведеного за його рахунок поліпшення об'єкта концесії.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про концесії" Основними принципами діяльності, пов'язаної з наданням та отриманням концесії, є, серед інших оплатне використання об'єкта концесії.
Оспорюваний договір не містить жодної істотної умови, які є необхідними для договору концесії чи оренди об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності.
Таким чином, оскільки оспорюваний договір не містить істотних умов договору, які є обов'язковими, для договору концесії чи для договору оренди об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності, то оспорюваний договір не є договором оренди чи концесії і цей договір не можна вважати укладеним як договір оренди чи концесії.
Як наслідок такого висновку суду - при укладенні договору безоплатного користування майном сторони цього договору не були пов'язані з вимогами законів, якими прокурор обгрунтовує позов, тому недотримання вимог вищевказаних законів під час укладення оспорюваного договору не може бути підставою для визнання його недійсним.
Обгрунтовуючи позов прокурор зазначає, що договір оспорюваний договір укладено з порушенням Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", тому підлягає визнанню недійсним на підставі ч.ч.1, 5 ст.203, ст.215 ЦК України.
Оскільки доводи прокурора в цій частині не знайшли свого підтвердження позовна вимога про визнання договору недійсним.
Крім того прокурор зазначає, що Відповідач повинен використовувати об'єкти зовнішніх мереж та споруди водопостачання та каналізації м. Олевськ, які є комунальною власністю, на підставі договору оренди. Разом з тим прокурором не наведено норми права, яка в приписному порядку вказує на такий обов'язок. Також не наведено чинної на момент укладення договору норми, яка б забороняла укладати оспорюваний договір.
В той же час, відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції на момент укладення оспорюваного джоговору: Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам.
Щодо вимоги про стягнення збитків суд констатує наступне.
Верховний суд у пункті 48 постанови від 02.04.2025 у справі, що розглядається, зазначив таке: "Оскільки задоволення похідних вимог Прокурора - про зобов'язання відповідача повернути майно та про стягнення з відповідача збитків залежить від задоволення основної вимоги про визнання договору недійсним, колегія суддів вважає, що розгляд інших доводів касаційної скарги, зокрема, щодо застосування наслідків недійсності правочину у вигляді односторонньої реституції та стягнення збитків є передчасним."
Оскільки суд у цьому рішенні прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання договору недійсним, похідна вимога про стягнення збитків задоволенню не підлягає.
Крім того, суд констатує, що обов'язковою передумовою відповідальності у вигляді збитків є вина особи, яка їх заподіяла. Судом такої вини відповідача не встановлено.
Розподіл судових витрат.
Оскільки в позові відмовлено, судові витрати покладаються на прокурора.
Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.07.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1 - в справу
сторонам до ЕК