вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.07.2025м. ДніпроСправа № 904/2824/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", 50027, м.Кривий Ріг, вул.Джохара Дудаєва, буд.6А, код ЄДРПОУ 03341316
до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-40", 50057, м.Кривий Ріг, мкрн.Гірницький, буд.38, код ЄДРПОУ 21930565
про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого постачання холодної води і водовідведення
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-40" про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 80 828,95грн, інфляційних втрат у розмірі 1 433,54грн, 3 % річних у розмірі 436,58грн, пені у розмірі 4437,82грн та судового збору у розмірі 3 028,00грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 справу № 904/2824/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою суду від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною сьомою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд з'ясував, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тому ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 була направлена відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням.
За змістом частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
До суду повернувся поштовий конверт з копією ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025, направлений на адресу відповідача, з відміткою Укрпошти “адресат відсутній».
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
19.11.2012 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - позивач, Кривбасводоканалач) та Житлово-будівельним кооперативом "Рассвет-40" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір № 308 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (а.с.23-25).
Відповідно до пункту 1.1 договору Кривбасводоканал зобов'язується забезпечити споживача питною водою виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" та прийняти від нього стічні води, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовано в обсязі 17884 м3/рік, в тому числі: населення 17773м3/рік; власні потреби 111м3/рік; водовідведення 17773м3/рік, в тому числі по групам: населення 17662м3/рік; власні потреби 111м3/рік.
Зміни договірного об'єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість мешканців (в т.ч. пільгова категорія населення), орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об'єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.2 договору).
Питна вода подається Кривбасводоканалом споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником Кривбасводоканалу один раз на місяць у присутності представника споживача (пункт 1.4. договору).
Для контролю витрати води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку Кривбасводоканал встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води) (пункт 1.5 договору).
Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при відсутності по нормах споживання (пункт 1.7 договору).
Споживач, для узгодження акта про кількість отриманих послуг направляє свого представника для складання та підписання акту, у відділ Водозбуту КП "Кривбасводоканал" не пізніше 25 числа кожного місяця ( у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув в зазначений час, або необґрунтовано відмовився від підписання акту, Кривбасводоканал на підставі даних приладів обліку води або норм споживання складає акт у односторонньому порядку, який є підставою для оплати, та один примірник акта в триденний термін направляє споживачу (пункт 1.8 договору).
Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №90 від 10.02.2012 за 1 м3 з ПДВ: населення: вода питна - 0,996 грн., стоки - 1,284 грн.; постановою національної комісії регулювання ринку комунальних послуг №222 від 20.10.2011 за 1 м3 з ПДВ: інші: вода питна - 4,488 грн., стоки - 5,088 грн (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п'яти банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку у графі "призначення платежу" споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних. Перерахована сума оплати зараховується Кривбасводоканалом в рахунок попередньої оплати (пункт 3.2 договору).
Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - із сторони виконавця - начальник водозбуту або заступник начальника водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача - голова або бухгалтер (пункт 3.4 договору).
Споживач зобов'язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів (підпункт 4.2.1. пункту 4.2. договору).
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції; втручання в роботу засобів обліку; порушення зобов'язань, встановлених договором або законодавством (пункт 5.1 договору).
У разі порушення зобов'язання споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5.4. договору).
При несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (пункт 5.5 договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (пункт 5.7 договору).
Позовна давність до зобов'язань по сплаті отриманих послуг становить п'ять років (пункт 5.8. договору).
Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід'ємною частиною договору (пункт 6.1 договору).
Даний договір набирає чинності з 19.11.2012 і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 19.11.2015, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни (пункти 9.1, 9.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина сьома статті 193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 ЦК України).
Судом встановлено, що між сторонами внаслідок укладання договору № 308 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 19.11.2012 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина перша статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір № № 308 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 19.11.2012 визнавався недійсними у судовому порядку.
На виконання умов договору позивач у період з 01.11.2024 по 30.04.2024 надав відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, що підтверджується актами прийняття-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за договором № 308 від 19.11.2012:
- від 29.11.2024 за листопад 2024 року, обсяг води 389,00куб.м., обсяг стоків 389,00куб.м.;
- від 30.12.2024 за грудень 2024 року, обсяг води 486,00куб.м., обсяг стоків 486,00куб.м.;
- від 30.01.2025 за січень 2025 року, обсяг води 410,00куб.м., обсяг стоків 410,00куб.м.;
- від 28.02.2025 за лютий 2025 року, обсяг води 450,00куб.м., обсяг стоків 450,00куб.м.;
- від 31.03.2025 за березень 2025 року, обсяг води 448,00куб.м., обсяг стоків 448,00куб.м.;
- від 30.04.2025 за квітень 2025 року, обсяг води 485,00куб.м., обсяг стоків 485,00куб.м. (а.с.15-16).
Згадані акти приймання-передачі підписані сторонами без будь-яких заперечень, зауважень та скріплені печатками підприємств.
Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" згідно умов договору № 308 від 19.11.2012 виписані відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 83 689,83грн, а саме:
- № 54532/06/78н від 28.11.2024 на суму 12 202,15грн;
- № 59895/06/78н від 27.12.2024 на суму 15 244,85грн;
- № 2665/06/78н від 30.01.2025 на суму 12 860,88грн;
- № 7402/06/78н від 27.02.2025 на суму 14 115,60грн;
- № 12647/06/78н від 28.03.2025 на суму 14 052,87грн;
- № 17697/06/78н від 29.04.2025 на суму 15 213,48грн (а.с.17-19).
Вищевказані рахунки та акти приймання-передачі послуг з постачання холодної води і водовідведення за спірний період вручались голові правління ЖБК "Рассвет-40" - Корендію Т.І. з реєстром-попередженням під підпис (а.с. 31).
Листами від 02.12.2024 вих.№28-20/1913, від 06.01.2025 вих.№28-20/95, від 02.04.2025 №28-20/8327, від 01.05.2025 №28-20/13324 позивач вимагав від Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-40" сплатити протягом п'яти банківських днів заборгованість за договором № 308 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 19.11.2012 (а.с.26-29). Згадані листи були отримані відповідачем особисто, але залишені без відповіді.
У період з 01.11.2024 по 30.04.2025 відповідачем частково сплачено заборгованість у розмірі 2 860,88грн.
Відповідно до акту звірки № 78 від 29.04.2025 станом на 01.05.2025 заборгованість Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-40" складає 80 828,95грн. Зазначений акт звірки підписаний сторонами без будь-яких заперечень (а.с.20).
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором № 308 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 19.11.2012 складає 80 828,95грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.
Щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 433,54грн за період з січня 2025 по квітень 2025, 3 % річних у розмірі 436,58грн за період з 21.12.2024 по 27.05.2025, пені у розмірі 4 437,82грн за період з 21.12.2024 по 27.05.2025.
Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми статей 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами статті 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Як зазначено в частині першій статті 230 та частині шостій статті 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 343 ГК України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина шоста статті 232 ГК України).
У разі порушення зобов'язання споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення (пункт 5.4. договору).
Згідно пункту 5.5. договору при несвоєчасній оплаті споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (пункт 5.5 договору).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (пункт 5.7 договору).
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат, 3 % річних та пені заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 308 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення від 19.11.2012 у розмірі 80 828,95грн, інфляційних втрат у розмірі у розмірі 1 433,54грн за період з січня 2025 по квітень 2025, 3 % річних у розмірі 436,58грн за період з 21.12.2024 по 27.05.2025 та пені у розмірі 4 437,82грн за період з 21.12.2024 по 27.05.2025.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (87 136,89грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2175 від 16.05.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 3 028,00грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Рассвет-40" про заборгованості за наданими послугами з централізованого постачання холодної води і водовідведення задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "РАССВЕТ-40", 50057, м.Кривий Ріг, мкрн.Гірницький, буд.38, код ЄДРПОУ 21930565 на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", 50027, м.Кривий Ріг, вул.Джохара Дудаєва, буд.6А, код ЄДРПОУ 03341316 заборгованість у розмірі 80 828,95грн (вісімдесят тисяч вісімсот двадцять вісім гривень 95 копійок), інфляційні втрати у розмірі 1 433,54грн (одна тисяча чотириста тридцять три гривні 54 копійки), 3 % річних у розмірі 436,58 (чотириста тридцять шість гривень 58 копійок), пеню у розмірі 4 437,82грн (чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень 82 копійки) та судовий збір у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісі гривень 00 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 25.07.2025
Суддя О.В. Перова