вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"23" липня 2025 р. Справа№ 910/716/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача: Гулено Ю.М.
від відповідачів: не з'явилися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про розподіл судових витрат
за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025
у справі №910/716/25 (суддя - Котков О.В.)
За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_2 ;
2) ОСОБА_1 ;
3) ОСОБА_3 ;
4) ОСОБА_4 ;
5) ОСОБА_5 ;
6) ОСОБА_6 ;
про відшкодування шкоди
До Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла позовна заява надійшла до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-3), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач-4), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач-5), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , відповідач-6) про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заподіяну Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" шкоду в розмірі 134 476 766,17 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування шкоди залишено без розгляду.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 04.06.2025 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 та передати позовну заяву для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 залишено без змін.
29.06.2025 ОСОБА_1 звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення, згідно якої відповідач 2 просила стягнути з позивача на її користь понесені нєю судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 910/716/25 у розмірі 15 000, 00 грн.
Понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції відповідач 2 підтверджує наступними документами:
1. копією Договору про надання правничої допомоги № 1103/1 від 11.03.2025;
2. копією Акта надання послуг №2806/1 від 28.06.2025;
3. копією рахунку Адвокатського об'єднання «Атторнейс» №2806/1 від 24.06.2025;
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.06.2025 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №910/11810/24 передано на розгляд колегії у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі №910/11810/24 призначено до розгляду на 23.07.2025. Надано можливість іншим учасникам справи, у строк до дати судового засідання надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.
07.07.2025 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, у якому позивач просив відмовити повністю в задоволені заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат.
У судове засідання, яке відбулось 23.07.2025 з'явився представник позивача, який підтримав доводи викладені в запереченнях на заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та просив відмовити повністю в задоволені вказаної заяви, інші учасники у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом повідомлені належним чином.
Враховуючи, що явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін, беручи до уваги строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, Північний апеляційний господарський суд виходить з такого.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно із ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
За змістом ст. 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
З матеріалів справи убачається, що 23.06.2025 відповідач 2 у відзиві на апеляційну скаргу зазначила попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
25.06.2025 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.05.2025 у справі №910/716/25 залишено без змін.
29.06.2025 відповідач 2 звернулась з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем 2 зазначено, що розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу становить 15 000, 00 грн, які вона просила покласти на позивача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000, 00 грн позивачем надано:
- копію Договору про надання правничої допомоги № 1103/1 від 11.03.2025;
- копію Акта надання послуг №2806/1 від 28.06.2025;
- копію рахунку Адвокатського об'єднання «Атторнейс» №2806/1 від 24.06.2025.
Згідно договору про надання правничої допомоги № 1103/1 від 11.03.2025, укладеного між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Атторнейс», Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Підпунктам 4.2, 4.3 пункту 4 Договору встановлено, що гонорар складається з суми вартості наданих послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору, розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським об'єднанням позитивного результату , якого бажає Клієнт.
Відповідно п.п. 4.7 пункту 4 підставою для сплати гонорару є рахунок. Клієнт сплачує гонорар не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання рахунку. За домовленістю сторін можлива оплата рахунку частинами.
29.06.2025 Адвокатське об'єднання надало відповідачу 2 рахунок №2806/1 на оплату професійних послуг з надання правової допомоги на суму 15 000 грн.
Відповідно до Акту надання послуг від №2806/1 від 28.06.2025 Адвокатським об'єднанням надано наступні послуги відповідачу 2:
- участь адвоката Книш Н.І. 25.06.2025 під час апеляційного перегляду ухвали суду від 27.05.2025, включно з підготовкою та подання відзиву на апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Павлової Н.Є. 23.06.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.
При цьому судом враховано, що Адвокатське об'єднання «Гвоздій та Оберкович», яке здійснює представництво інтересів Позивача у даній справі також представляло інтереси товариств у справах № 910/9725/23, № 910/9804/23, № 910/9680/23 та № 910/19949/23 (а також № 910/4731/24, № 910/4734/24, 910/4733/24, де відповідачем було ДП «Гарантований покупець», а предмет та підстави позову були аналогічними даній справі.
Зазначене на переконання суду свідчить про ознайомленість адвокатів з категорією такої справи, яка не потребує вивчення та аналізу судової практики зі значною затратою робочого часу адвоката.
Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (підпункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
У зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача 2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/716/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17 ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 ( п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов