79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" липня 2025 р. Справа №926/426/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
О.С. Скрипчук,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" б/н від 26.03.2025 року (вх. № 01-05/884/25 від 26.03.2025 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року (суддя М.В.Швець; повне рішення складено 11.03.2025 року)
у справі № 926/426/25
за позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі АТ "Укртелеком")
до відповідача: Клішковецької сільської ради
про стягнення заборгованості в сумі 22123,74 грн,
Короткий зміст позовних вимог
07.02.2025 року АТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Клішковецької сільської ради про стягнення заборгованості в сумі 22123,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані невідшкодуванням відповідачем витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, які проживають на території Клішковецької територіальної громади.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25 відмовлено у позові з тих мотивів, що покладання обов'язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи. Забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Клішковецької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення - Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.
Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що стороною зобов'язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є держава, Клішковецька сільська рада не може бути боржником за таким зобов'язанням. Відтак, вона - неналежний відповідач у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції не з'ясовано та не було встановлено факту, чи відповідачем планувались видатки для відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільги категоріям громадян, які мають право на пільги з послуг зв'язку, а також чи сільською радою приймалось рішення про затвердження відповідної соціальної програми, спрямованої на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв'язку. Заявляє, що Клішковецькій сльській раді щомісячно направлялися розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг. Отримуючи від позивача кореспонденцію по відшкодуванню витрат, відповідач жодного разу не звертався до надавача послуг про некоректність надіслання рахунків, не оспорював дані рахунки і не перенаправляв їх за належністю до іншого державного органу. Вважає, що судом не враховано, що був змінений порядок надання пільг окремим категоріям громадян з місцевих бюджетів, відповідно до якого розмежовано склад загального фонду бюджетів сільських, селищних та міських територіальних громад та склад доходів загального фонду районних бюджетів і закріплено фінансову базу за громадами для забезпечення виконання визначених законодавством повноважень. Вказує на те, що відшкодування заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги відповідачем не проводилось, що стало підставою для звернення АТ "Укртелеком" з позовом до господарського суду. Вважає, що бюджетне законодавство відносить витрати на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів. Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що норми закону не вказують на обов'язок сільської ради здійснити заявлені у позові компенсаційні виплати. Вважає, що зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат за надані послуги не виникає безпосередньо із закону, і договір з вказаного предмету спору не укладався, а тому Клішковецька сільська рада є неналежним відповідачем. Просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №926/426/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Б. Малех, І.Ю. Панова.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 89 від 19.05.2025 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 926/426/25 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії І.Б. Малех.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №926/426/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: О.С. Скрипчук, І.Ю. Панова.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.06.2025 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
12.06.2025 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про порядок розгляду справи №926/426/25.
На час ухвалення даної постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25.
При ухваленні даної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у даній справі в межах розумного строку.
Обставини справи
В матеріалах даної судової справи наявна копія статуту АТ "Укртелеком", затвердженого загальними зборами акціонерів АТ "Укртелеком" від 26.04.2023 року.
Відповідно до п. 1.2 статуту Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".
Згідно з п.3.2.1 статуту предметом діяльності товариства є, зокрема надання телекомунікаційних послуг, в тому числі послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного та рухомого (мобільного) зв'язку, комп'ютерного зв'язку, радіозв'язку (з використанням радіочастот), послуг цифрового телебачення, інших послуг мультисервісних мереж та інших телекомунікаційних додаткових (супутніх) послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №295 затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг (надалі - Правила).
Відповідно до п. 2 ці Правила регулюють відносини між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг.
Згідно з п. 63 Правил установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
З жовтня 2019 року по грудень 2022 року позивач, як постачальник електронних комунікацій, надав пільги з оплати послуг зв'язку (телекомунікацій) пільговим категоріям громадян, що проживають на території Клішковецької територіальної громади Дністровського району Чернівецької області, на загальну суму 22123,74грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем щомісячно надсилались засобами поштового зв'язку та на електронну адресу відповідача листи з поіменними та зведеними за категоріями пільг розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за спірний період, в паперовому та електронному вигляді, які містять відомості, за якими можливо ідентифікувати особу, перелік її пільг, період їх отримання, місце проживання особи тощо та актами звіряння розрахунків за надані послуги на пільгових умовах, що підтверджується доданими до матеріалів справи описами вкладення.
Клішковецька сільська рада листом від 11.02.2019 року № 85/02-17 повідомила АТ "Укртелеком", що під час формування та затвердження сільського бюджету на 2019 рік не заплановано видатки для відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільги категоріям громадян, які мають право на пільги з послуг зв'язку.
Листами №№10/16-03 від 08.01.2020 року, №10/16-40 від 14.05.2021 року, №10/19-1 від 12.01.2022 року, №10/16-67 від 19.07.2022 року, №10/3 від 20.02.2023 року відповідачу надсилались вимоги з пропозицією перерахувати на рахунок позивача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення у добровільному порядку.
Несплата відповідачем заборгованості в розмірі 22123,74 грн за надані позивачем послуги пільговим категоріям населення стала підставою для звернення АТ "Укртелеком" з даним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.
У статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» зазначено, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
За положеннями статті 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.
Згідно із частиною 2, 3 статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
За положеннями частини 1 статті 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.
Пільги з оплати користування послугами зв'язку та комунікаційними послугами передбачено низкою законодавчих актів України. Так, перелік категорій громадян, яким державою встановлені державні соціальні гарантії у вигляді пільг, встановлено, зокрема, Законами України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
У цій справі суд встановив, що АТ "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 та інших законодавчих актів.
Враховуючи наведене, правомірним є висновок місцевого господарського суду про те, що надання АТ "Укртелеком" телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є його обов'язком, покладеним на нього низкою законодавчих актів.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За положеннями частини 1, 2 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Частиною 3 статті 143 Конституції України передбачено, що держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.
Тобто, встановлення органами місцевого самоврядування додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення є власними повноваженнями, які мають фінансуватися виключно з місцевого бюджету.
Зазначене повністю відповідає положенням ч. 3 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" щодо права органів місцевого самоврядування встановлювати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Відповідно до частини 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є, зокрема держава Україна.
Згідно із частиною 1 статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Підпунктом «є» пункту 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Отже, суд першої інстанції вірно виснував у рішенні про те, що покладання обов'язків з відшкодування спірних витрат на послуги зв'язку пільговим категоріям громадян на органи місцевого самоврядування є помилковим, оскільки боржником у цих правовідносинах є держава, яка здійснює свої цивільні права через відповідні органи.
Також апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, сільська рада не укладала договору з позивачем про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах та сільською радою не приймалось рішення про затвердження відповідної соціальної програми, спрямованої на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв'язку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1101 затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
У пункті 1 Порядку № 1101 зазначено, що цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за програмою “Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення».
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1101 головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
Згідно із пунктом 3 Порядку № 1101 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Нацсоцслужба (в частині виплати грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка»); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1474 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення соціального захисту дітей та сім'ї, яким скасовувався Порядок №1101.
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.
За положеннями пункту 3 Порядку № 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10 пункту 4 цього Порядку, є: Рада міністрів Автономної Республіки Крим та структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня за напрямом, зазначеним у підпункті 11 пункту 4 цього Порядку, є Нацсоцслужба.
За змістом пункту 5 Порядку № 1101 розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
Відповідно до пункту 5 Порядку 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними в пункті 4 цього Порядку, здійснюється Мінсоцполітики відповідно до потреби у видатках, сформованої на підставі пропозицій розпорядників нижчого рівня та наявних даних у базах даних державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики», а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.
Згідно із пунктом 7 Порядку № 1101 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.
За змістом пункту 8 Порядку № 1101 регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
У відповідності до пункту 9 Порядку № 1101 Мінсоцполітики після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.
За приписами пункту 6 Порядку 1474 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Бюджетні кошти спрямовуються:
1) регіональним органам соціального захисту населення за напрямами, зазначеними у підпунктах 1-10 пункту 4 цього Порядку, - на підставі узагальнених заявок щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, винагороди, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення, поданих місцевими органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Місцеві органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат подають щомісяця до 25 числа на наступний місяць та до 8 числа на поточний місяць регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення, крім виплати одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня».
Заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України “Мати-героїня», подаються місцевими органами соціального захисту населення та центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат регіональним органам соціального захисту населення після надходження від заявника відповідної заяви разом з необхідними документами для виплати винагороди.
Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від місцевих органів соціального захисту населення та центрів з нарахування та здійснення соціальних виплат заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомоги, грошового забезпечення, винагороди, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою таким Міністерством формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
Мінсоцполітики не пізніше п'яти робочих днів після надходження від регіональних органів соціального захисту населення узагальнених заявок щодо виплати деяких видів допомоги, винагород, грошового забезпечення, оплати витрат та оплати послуг окремим категоріям населення перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.
Регіональні органи соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня перераховують бюджетні кошти на рахунки місцевим органам соціального захисту населення та центрам з нарахування та здійснення соціальних виплат.
Місцеві органи соціального захисту населення та центри з нарахування та здійснення соціальних виплат протягом двох робочих днів перераховують бюджетні кошти на рахунки одержувачів деяких видів допомоги, винагород, оплати послуг, грошового забезпечення, відкриті в установі уповноваженого банку, або через виплатні об'єкти АТ “Укрпошта»;
2) Нацсоцслужбі за напрямом, зазначеним у підпункті 11 пункту 4 цього Порядку, - на підставі зведеного реєстру отримувачів грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги “пакунок малюка». Нацсоцслужба протягом семи робочих днів на підставі договору про взаємодію та зведеного реєстру перераховує з рахунка, відкритого в Казначействі, на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ “ПриватБанк», кошти грошової компенсації для подальшого їх перерахування на рахунки отримувачів із спеціальним режимом використання.
Враховуючи вищеописані норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Клішковецької територіальної громади, у спірний період належить до компетенції регіонального органу соціального захисту населення Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.
Належним представником держави у спірних правовідносинах є той суб'єкт, який визначений законом про державний бюджет головним розпорядником бюджетних коштів, прийнятим законодавцем у році, що відповідає спірному періоду, за який понесені позивачем витрати за надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян підлягають компенсації.
Відповідна правова позиція з питань встановлення соціальних пільг і гарантій та суб'єктів, які зобов'язані фінансувати такі пільги, наведена у пстановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21, від 01.02.2022 у справі №904/141/20, від 27.07.2022 у справі №904/7875/21, від 09.06.2023 у справі №916/3938/21, №922/1418/22 від 07.08.2023, №916/2523/22 від 28.09.2023 та зводиться до того, що пільги, введені законами України, мають компенсуватися з державного бюджету з огляду на їх введення органом державної влади, і саме держава, як замовник послуг, є боржником у цих правовідносинах.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що стороною зобов'язання з компенсації витрат позивачу за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян є держава, а тому Клішковецька сільська рада не може бути боржником за таким зобов'язанням. Задоволення позову за рахунок видатків місцевих бюджетів було б можливим лише за наявності субвенцій із державного бюджету місцевому бюджету на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України. Відтак, Клішковецька сільська рада - неналежний відповідач у цьому спорі, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведені положення законодавства у сфері соціального захисту населення, практику Верховного Суду та встановлені обставини цієї справи, апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками місцевого господарського суду, тому у задоволенні позову відмовлено правомірно.
Оскаржене судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права та з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи.
З приводу доводів апеляційної скарги про те, що Клішковецькій сльській раді щомісячно направлялися розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг та отримуючи від позивача кореспонденцію по відшкодуванню витрат, відповідач жодного разу не звертався до надавача послуг про некоректність надіслання рахунків, не оспорював дані рахунки і не перенаправляв їх за належністю до іншого державного органу, колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка відповідача у цих питаннях не може слугувати безумовною підставою для задоволення позовних вимог, оскільки, як зазначено вище, в матеріалах справи № 926/426/25 відсутні докази щодо укладення Клішковецькою сільською радою договору з позивачем про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням телекомунікаційних послуг жителям громади на пільгових умовах, та сільською радою не приймалось рішення про затвердження відповідної соціальної програми, спрямованої на відшкодування витрат пільговим категоріям громадян на послуги зв'язку.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі №926/426/25.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртелеком" б/н від 26.03.2025 року (вх.№ 01-05/884/25 від 26.03.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2025 року у справі № 926/426/25 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя О.С. Скрипчук