25 липня 2025 року
м. Київ
справа № 570/4251/20
провадження № 51-3716ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 01 травня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, а також клопотання про поновлення строку касаційного оскарження,
встановив:
Не погоджуючись із зазначеними вище судовими рішеннями, засуджений після закінчення строку касаційного оскарження подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій порушив питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Поважність причин пропуску цього строку скаржник обґрунтовує тим, що після того, як у травні 2024 року пройшов військово-лікарську комісію та визнаний придатним до військової служби, він був направлений для її проходження на передовій лінії фронту, де й наразі перебуває, а тому не мав можливості оскаржити судові рішення.
Також зауважує, що копію ухвали Волинського апеляційного суду від 28 березня 2024 року він отримав 20 травня 2025 року.
Крім того, звертає увагу Суду, що з 15 квітня до 14 травня 2025 року йому надана відпустка для лікування і в цей період йому проведено операцію, після чого він отримав додаткову відпустку для лікування. Завершивши лікування, засуджений подав до Суду касаційну скаргу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Зі змісту долучених копій судових рішень та касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 на момент постановлення ухвали Волинським апеляційним судом від 28 березня 2024 року не перебував під вартою, тому останнім днем подання касаційної скарги до Суду для засудженого було 01 липня 2024 року (з урахуванням того, що останній день строку, а саме 29 червня 2024 року, був вихідним днем - субота). Проте засуджений подав цю касаційну скаргу лише 16 липня 2025 року (згідно з інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за штрихкодом відправлення 3302500017934), тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів додатково вважає за необхідне зазначити, що приписи ст. 116 КПК визначають обов'язок щодо вчинення процесуальних дій у встановлені цим Кодексом строки. Указаними положеннями КПК чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників провадження проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб не допустити зволікання, зокрема щодо подання касаційної скарги з дотриманням встановленого строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК визначено, окрім іншого, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За сталою практикою Верховного Суду під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. Правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Проте клопотання засудженого про поновлення строку касаційного оскарження не містить обґрунтованих підстав для поновлення цього строку.
Насамперед колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 426 КПК строк на касаційне оскарження для ОСОБА_4 , з урахуванням викладеного вище, обраховується з дня проголошення ухвали судом апеляційної інстанції і цей строк для нього жодним чином не пов'язаний з отриманням копії оскаржуваного судового рішення.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що касатор лише узагальнено зазначив про проходження ним військової служби, однак не конкретизував, які саме обставини під час служби перешкодили йому з дотриманням тримісячного строку звернутися до Суду з касаційною скаргою, тобто до 01 липня 2024 року включно. Водночас неспроможними є обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження обставинами, що стосуються проходження засудженим військової служби на передовій лінії фронту, оскільки додані ОСОБА_4 до касаційної скарги документи підтверджують, що засуджений брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 04 вересня 2024 року по даний час (довідка від 01 лютого 2025 року № 1490/368 видана на підставі журналу бойових дій), тобто після закінчення строку касаційного оскарження.
Крім того, колегія суддів ураховує, що клопотання засудженого не містить відомостей про вжиті ним заходи щодо оскарження судових рішень, які свідчили б, що звернення із касаційною скаргою на судові рішення у кримінальному провадженні відбулося поза межами строку касаційного оскарження з причин, які не залежали від його волевиявлення, з урахуванням того, що з дня проголошення ухвали Волинським апеляційним судом до звернення з касаційною скаргою засудженим, який до того ж брав участь під час апеляційного розгляду, минуло понад 1 рік 3 місяці.
Щодо проходження лікування, на яке також посилається засуджений, обґрунтовуючи поважність пропуску ним строку касаційного оскарження, то вказані обставини не можуть бути враховані Судом, оскільки вони виникли після закінчення цього строку, тому не є такими, що перешкодили ОСОБА_4 подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення Волинським апеляційним судом.
З огляду на викладене вище Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені ОСОБА_4 обґрунтування щодо поновлення строку не підтверджують наявності поважних причин пропуску ним строку касаційного оскарження судових рішень, тому клопотання про поновлення цього строку необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Отже, згідно із зазначеними приписами КПК, касаційну скаргу необхідно повернути, оскільки засуджений ОСОБА_4 подав її після закінчення строку касаційного оскарження, а підстав для поновлення пропущеного строку немає.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 01 травня 2023 року та ухвали Волинського апеляційного суду від 28 березня 2024 року залишити без задоволення.
Повернути засудженому ОСОБА_4 касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3