22 липня2025 року
м. Київ
справа № 761/25195/25
провадження № 51-2317 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув клопотання захисника ОСОБА_6 про направлення матеріалів провадження (справа № 761/25195/25) за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, в межах кримінального провадження № 22024000000001148 від 12 грудня 2024 року, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про направлення вищевказаних матеріалів провадження з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
У клопотанні захисник ОСОБА_6 зазначає, що за предметною ознакою вказані матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 підсудні Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Обґрунтовуючи відповідну позицію, посилається на те, що 19 червня 2025 року Офісом Генерального прокурора визначено підслідність кримінального провадження № 22024000000001148 від 12 грудня 2024 року за детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У зв'язку з цим, на думку захисника, Київський апеляційний суд не має повноважень розглядати апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, якою щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Перевіривши доводи, викладені у клопотанні, заслухавши думку захисника, ознайомившись із письмовим повідомленням прокурора, в якому той просить залишити клопотання без задоволення, та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Частиною 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого, вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Як вбачається з матеріалів провадження, 19 червня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 у межах кримінального провадження № 22024000000001148 від 12 грудня 2024 року.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями у вказаному апеляційному провадженні визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_8 , суддів: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
За приписами кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження в апеляційній інстанції розглядає відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду - виключно стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції (п. 20 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 33 КПК).
Тобто, юрисдикція Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, як виняткова, обмежується виключно переглядом судових рішень, ухвалених Вищим антикорупційним судом як судом першої інстанції. Закон не передбачає можливості передання на її розгляд апеляційної скарги на ухвалу, постановлену місцевим судом загальної юрисдикції, як у даному випадку - Шевченківським районним судом м. Києва.
Таким чином, апеляційний розгляд у цьому провадженні має здійснювати Київський апеляційний суд за правилами територіальної підсудності.
До того ж, з наявних матеріалів провадження вбачається, що подібне клопотання у цьому провадженні з аналогічним проханням вже було предметом розгляду Касаційного кримінального суду, за результатом якого постановлено ухвалу від 17 липня 2025 року, якою залишено без задоволення клопотання ОСОБА_7 з підстав визначених у судовому рішенні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання захисника необхідно відмовити.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 про направлення матеріалів провадження (справа №761/25195/25) за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року, з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_2 ОСОБА_3