25 липня 2025 року
м. Київ
справа № 438/1286/22
провадження № 61-9303ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргуОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року залишено без змін.
19 липня 2025 року до Верховного Суду через засоби електронного зв'язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла до суду 21 липня 2025 року), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу
До касаційної скарги заявником додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано ним 25 червня 2025 року, надавши відповідні докази.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389цього Кодексу підстави (підстав).
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Також, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов'язкових підстав для такого оскарження з урахуванням вищенаведеного, а також необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги іншим учасникам справи, у порядку частини сьомої статті 43 ЦПК України.
2. Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до судукасаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином (2 481,00*0,4)*200% = 1 984,80 грн).
Отже, ураховуючи характер спору заявникові необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженнярішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року та постанови Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 19 листопада 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 червня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько