25 липня 2025 року
м. Київ
справа № 757/46992/23-ц
провадження № 61-7900ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про компенсацію невиплаченої заробітної плати шляхом відшкодування з держави майнової та моральної шкоди,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року у задоволенніпозову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови.
25 червня 2025 року до Верховного Суду через відділ «Прийом громадян» ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 липня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.Касаційну скаргу заявника залишено без руху, запропоновано надати докази про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону .
Зазначено строк виконання ухвали суду, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк, до Верховного Суду через відділ «Прийом громадян» від ОСОБА_1 надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги. У поданій заяві ОСОБА_1 повторно порушено клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Зазначаючи, що вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, отримує пенсію за віком, дохід з січня 2025 року по червень 2025 року складав 28 023,70 грн, надавши відповідні докази.
Згідно із частинами першою, третьою та п'ятою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір», при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Таким чином, для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору суд має встановити майновий стан сторони.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність усього рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Отже, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, так як воно вже було вирішено і нові підстави не наведено.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 25 липня 2025 року, ухвала суду касаційної інстанції не виконана, а саме: не надано документи, що підтверджують сплату судового збору, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню заявникові.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового зборувідмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2025 рокувважати неподаною та повернути заявникові.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько