24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 168/195/25
провадження № 61-8610ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
постановив ухвалу про наступне:
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом, у якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Старовижівського районного суду
від 23 січня 2020 року у справі № 168/402/19, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з нього на свою користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
2. Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області
від 27 березня 2025 року позов задоволено частково. Змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 23 січня 2020 року у справі № 168/402/19 та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/8 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Припинено стягнення аліментів за раніше ухваленим рішенням Старовижівського районного суду Волинської області у справі № 168/402/19 від 23 січня 2020 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Постановою Волинського апеляційного суду від 29 травня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вирішено питання розподілу судових витрат.
4. 29 червня 2025 року позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
5. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
6. В цьому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
8. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
9. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
10. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
11. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
12. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
14. Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
15. Справа № 168/195/25 є малозначною в силу вимог закону.
16. У касаційній скарзі позивачка не посилається на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
17. Позивачка мала можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому їй була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
18. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
19. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
20. Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду від 29 травня 2025 року у справі № 168/195/25.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков