22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 566/1216/23
провадження № 61-7368ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
У листопаді 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати право спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок з надвірними будівлями, здійснити поділ вказаного нерухомого майна, визнавши за нею право власності на 1/2 ідеальних часток житлового будинку з надвірними будівлями.
Заочним рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, позов задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 218,3 кв. м, житловою - 100,2 кв. м з господарськими будівлями і спорудами.
В порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ( ідеальну) частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 218,3 кв. м, житловою - 100,2 кв. м з господарськими будівлями і спорудами.
Здійснено розподіл судових витрат.
У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків для подання уточненої касаційної скарги, в якій слід належно сформулювати процесуальну вимогу скарги, та надання відомостей про вартість спірного майна, та в разі необхідності здійснити доплату судового збору.
У липні 2025 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20 червня 2025 року.
В уточненій касаційній скарзі, заявник, формулюючи процесуальну вимогу скарги просить скасувати заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Також, заявник повідомив та надав відповідні документи на підтвердження вартості спірного майна, відповідно до яких ринкова вартість спірного будинку з господарськими будівлями і спорудами становить 683 400,00 грн.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про у визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Предметом позову в цій справі є: визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, з ціною позову, визначеною заявником 683 400,00 грн.
Отже, ціна позову у справі 683 400,00 грн, станом на 01 січня 2025 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250 = 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року та постанова Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 27 грудня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян