21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 308/16005/22
провадження № 61-8618 ск25
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Холмківської сільської ради Ужгородського району» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просив визнати незаконним таскасувати наказ КНП «Ужгородський районний центр медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» від 28 жовтня 2022 року № 170-к про його звільнення, визнати протиправною бездіяльність КНП «Ужгородський районний центр медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» під час процедури вивільнення (попередження про вивільнення та наступне звільнення) його з займаної посади у вигляді непропонування іншої рівноцінної (рівнозначної) посади в КНП «ЦПМСД Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області», поновити його на посаді лікаря загальної практики сімейної медицини (завідувача) «АЗПСМ с. Худльово» з 01 листопада 2022 року чи іншій рівнозначній посаді, стягнути з КНП «Ужгородський районний центр первинної медико-санітарної допомоги Ужгородської районної ради» в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 листопада 2022 року по день поновлення на роботі.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
03 липня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.
Оскільки предметом спору у цій справі є вимоги про визнаннянезаконним та скасування наказу про звільнення, визнання бездіяльності протиправною, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК Україниє незначної складності.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про незначну складність справи.
Касаційна скарга не містить посилань на те, що ця справа має виняткове значення для заявника або на наявність обставин, передбачених підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які можуть бути підставами для відкриття касаційногопровадження у цій справі. Обставин, за наявності яких судові рішення у такій справі підлягають касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Правом на апеляційне оскарження ОСОБА_1 скористався.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вирішенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Холмківської сільської ради Ужгородського району» та КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара