23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 2-1374/11
провадження № 61-5388 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп»,
суб'єкт оскарження - головний державний виконавець Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бабинець Едуард Васильович,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року
у складі судді Кашуби А. В. та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 27 березня 2025 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
Мацунича М. В.,
Описова частина
Короткий зміст скарги
У серпні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (далі - ТОВ «Фінанс Проперті Групп») звернулося до суду із скаргою, в якій просило: 1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Виноградівського відділу державної виконавчої служби (далі - Виноградівського ВДВС, державний виконавець) у Берегівському районі Закарпатської області Бабинця Е. В. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження; 2) визнати протиправною та скасувати постанову від 26 липня 2024 року
№ 72415804 про закінчення виконавчого провадження.
Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Виноградівського ВДВС перебувало виконавче провадження № 72415804, відкрите на виконання виконавчого листа
№ 2-1374/11, виданого 07 лютого 2022 року Виноградівським районним судом Закарпатської області на підставі рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року у справі № 2-1374/11.
Указаним рішенням суду стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 129 993,85 грн за кредитним договором № 22-02/10-2006, яка складається із заборгованості по кредиту - 9 667,46 доларів США, що в перерахунку становить 77 071,89 грн, відсотків - 4 364.27 доларів США,
що в перерахунку становить 34 793,27 грн, комісії - 2 273,96 доларів США, що
в перерахунку становить 18 128,69 грн.
20 січня 2022 року ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області на підставі договору про відступлення прав вимоги замінено сторону стягувача - ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Фінанс Проперті Групп».
26 липня 2024 року головний державний виконавець Виноградівського ВДВС Бабинець Е. В. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження
№ 72415804 у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Товариство вважало дії державного виконавця неправомірними, так як рішення районного суду належним чином не було виконано.
Вказувало, що рішенням суду стягнуто кредитну заборгованість у іноземній валюті із визначенням гривневого еквіваленту станом на день ухвалення рішення
(24 грудня 2014 року), проте розмір боргу при виконанні повинен визначатися в національній валюті в еквіваленті до боргу в іноземній валюті станом на дату платежу.
Товариство вказувало, що суд, зазначивши у рішенні суду дві грошові суми у різних валютах, вніс двозначність до розуміння суті обов'язку боржника. Зобов'язання у іноземній валюті, яке підлягає виконанню за судовим рішенням, повинно бути конвертоване в національну валюту на день здійснення платежу. При цьому товариство посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 у справі № 761/12665/14-ц.
Зазначало, що боржник сплатила борг у розмірі 129 993,85 грн, що в перерахунку на іноземну валюту у доларах США на день платежу є меншим за розмір заборгованості боржника за договором кредиту. Дії державного виконавця з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконанням рішення суду є неправомірними, а постанова - протиправною, так як він не пересвідчився в належному виконанні рішення суду, а саме погашенні кредитного боргу гривнями, але за курсом долара на день платежу.
Ураховуючи викладене, ТОВ «Фінанс Проперті Групп» просило суд їх скаргу задовольнити.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду
від 27 березня 2025 року, у задоволенні скарги ТОВ «Фінанс Проперті Групп» відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року у справі № 2-1374/11 з боржника на користь кредитора стягнуто у резолютивній частині заборгованість саме у національній валюті України. Рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили, а тому є обов'язковим до виконання. З урахуванням внесення боржником
24 липня 2024 року на депозитний рахунок Виноградівського ВДВС грошових коштів у сумі 131 813,85 грн відбулося фактичне виконання у повному обсязі рішення суду згідно із виконавчим листом від 07 лютого 2022 року № 2-1374/11.
Таким чином, виносячи постанову від 26 липня 2024 року № 72415804 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої
статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, за наявності документального підтвердження фактичного виконання у повному обсязі рішення районного суду.
Посилання заявника на судову практику Великої Палати Верховного Суду є безпідставними, так як вона не є релевантною до обставин цієї справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2025 року ТОВ «Фінанс Проперті Групп» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 27 березня 2025 року, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким його скаргу задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу № 2-1374/11 з Виноградівського районного суду Закарпатської областіта надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У травні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2025року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «Фінанс Проперті Групп» мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що постановлені із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що суди зробили висновок про те, що рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року стягнуто заборгованість у національній валюті України, але такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми в іноземній валюті - доларах США,
а тому сума, яка підлягала сплаті у гривнях, повинна визначатися за офіційним курсом відповідної валюти, а саме в доларах США на день платежу. Вказує, що суди попередніх інстанцій проігнорували, що у резолютивній частині рішення суду одночасно вказана сума боргу в іноземній валюті: у доларах США та гривневому еквіваленті, що створило двозначність у розумінні обов'язку боржника та прямо суперечить правовим висновкам, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження
№ 14-446цс18) та інших, де зазначено, що наявність двох валют у резолютивній частині судового рішення призводить до неузгодженості та складності виконання рішення суду виконавцем. Вважає, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження боржник не сплатила всю суму заборгованості за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу. Тому у державного виконавця не було підстав для закінчення виконавчого провадження у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку, коли судове рішення передбачає стягнення суми в іноземній валюті, її виконання має відбуватися саме в іноземній валюті, а не у гривневому еквіваленті, що підтверджується правовими висновками: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18),
від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18),
у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 750/2000/18 (провадження № 61-38514св18), від 03 листопада 2021 року у справі № 303/6057/17 (провадження № 61-4616св21), від 08 грудня
2021 року у справі № 1622/13706/2012 (провадження № 61-15012св21),
від 22 вересня 2023 року у справі № 2-1540/12 (провадження № 61-6860св23).
Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ заборгованість у розмірі 129 993,85 грн за кредитним договором від 12 жовтня 2006 року № 22-02/10-2006, з якого: кредит - 9 667,46 дол. США,
що в перерахунку становить 77 071,89 грн; відсотки - 4 364,27 дол. США, що
в перерахунку становить 34 793,27 грн; комісія - 2 273,96 дол. США, що
в перерахунку становить 18 128,69 грн, у решті позову - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» судові витрати:
1 700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення районного суду набрало законної сили.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20 січня
2022 року на підставі договору про відступлення прав вимогизамінено сторону стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у справі № 2-1374/11 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-1374/11. Поновлено
ТОВ «Фінанс Проперті Групп» строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі № 2-1374/11.
07 лютого 2022 року Виноградівським районним судом Закарпатської області видано дублікат виконавчого листа у справі № 2-1374/11.
03 серпня 2023 року головним державним виконавцем Виноградівського ВДВС Бабинецем Е. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження
№ 72415804 з виконання виконавчого листа від 07 лютого 2022 року № 2-1374/11, виданого Виноградівським районним судом Закарпатської області про стягнення суми боргу по кредиту у розмірі 129 993,85 грн, 1 700,00 грн судовий збір та
120,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
24 липня 2024 року ОСОБА_1 сплачено на рахунок Виноградівського ВДВС грошові кошти у розмірі 145 271,23 грн, з яких 26 липня 2024 року державним виконавцем у порядку статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» перераховано стягувачу ТОВ «Фінанс Проперті Групп» грошову суму у розмірі 131 813,85 грн, відповідно до платіжною інструкцією від 26 липня 2024 року №1097.
26 липня 2024 року головним державним виконавцем Виноградівського ВДВС Бабинцем Е. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження
№ 72415804 у зв'язку з повним фактичним виконанням виконавчого документа.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ «Фінанс Проперті Групп»підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян
і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено
статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень
у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови,
що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до положень пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень частини третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець -
на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення
про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Зі змісту рішення суду, яке примусово державним виконавцем виконувалося, установлено, що, ухвалюючи рішення у справі, районний суд визначив суму кредитного боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення. Це слідує як з його мотивувальної частини, в якій визначається курс долара станом на 12 вересня 2011 року (дата визнання суми заборгованості), так і з його резолютивної частини, в якій зазначена заборгованість в доларах США у перерахунку на гривню.
Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника,
який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця.
У зв'язку з цим Верховний Суд не погоджується з висновком судів про те, що в резолютивній частині рішення суду, яке виконувалося, кредитна заборгованість визначена лише у гривні.
Судом установлено, що рішення суду від 24 грудня 2014 року виконано боржником ОСОБА_1 лише 24 липня 2024 року. Колегія суддів також звертає увагу на те, що боржник за кредитним договором повинна була виконати рішення суду, що набрало законної сили, і без звернення до примусового виконання.
У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу
має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Саме такі правові висновки викладені у постановах: Великої Палати Верховного
Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20), на які суди хоча і послалися, але невірно їх застосували.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги
суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Частиною першою статті 412 ЦПК України передбачено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених
статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 415 ЦПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» задовольнити.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 жовтня
2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 березня 2025 року скасувати й ухвалити нове рішення.
Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Бабинця Едуарда Васильовича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 72415804 з виконання рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 грудня 2014 року у справі № 2-1374/11. Скасувати постанову від 26 липня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № 72415804.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець