21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 369/20101/23
провадження № 61-8251ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний Контент Центр» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум,
постановив ухвалу про наступне:
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національний Контент Центр» (далі - відповідач), у якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року включно у розмірі 305 457,84 грн та середній заробіток за час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум у розмірі
229 093,38 грн.
2. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 25 жовтня 2024 року позов задоволено.
3. Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення по відмову у задоволенні позову.
4. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року стягнуто з позивача на користь відповідача 28 000 грн на відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, та 10 000 грн на відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку із наданням правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
5. 30 червня 2025 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року.
6. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
7. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
8. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
9. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
10. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
11. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
12. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення».
13. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
14. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
15. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).
16. Ціна позову у даній справі становить 534 551,22 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн, де 3 028,00 грн прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року).
17. Застосування передбаченого законодавством вартісного порогу для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
18. У касаційній скарзі позивач не посилається на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
19. Позивач мав можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
20. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
21. Таким чином, оскаржені судові рішення ухваленіу справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 14 травня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у справі № 369/20101/23.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков