17 липня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 695/3123/24
Провадження № 22-ц/821/1097/25
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Глущенко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубінчук Жанни Михайлівни на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та дружини,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
19 серпня 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та дружини.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що від шлюбних відносин з відповідачем мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказав, що рішенням Ананіївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2021 з нього стягуються аліменти в розмірі 1/4 від всіх видів доходів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2024 з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 від всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття. Вказаним рішенням суду також стягнуто з позивача аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 від всіх видів його доходів до досягнення дитиною ОСОБА_4 трирічного віку тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач наполягав, що розмір аліментів, які стягуються із нього є надмірним, оскільки загалом з нього проводиться стягнення по існуючим рішенням суду аліментів на утримання дітей та відповідачки по справі в розмірі 58,3 % усіх доходів позивача, що на думку позивача, являється перевищенням максимального можливого розміру стягнення аліментів згідно із ст. 128 КЗпП України.
За цих підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.
З врахуванням вищевказаних обставин, ОСОБА_2 просив зменшити розмір аліментів, які стягуються із нього на утримання його дітей до 1/3 частини усіх його видів доходів до повноліття ОСОБА_3 , а після її повноліття стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини всіх його доходів на утримання молодшої дочки ОСОБА_4 .
Зменшити розмір аліментів на дружину ОСОБА_2 , стягнувши на її користь аліменти в розмірі 1000,00 грн щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що з боку позивача не було надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що в нього відбулися зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я та не зазначено інших обставин щодо можливого зменшення розміру аліментів, які були стягнуті судовим рішенням (судовими рішеннями ) з останнього.
Судом констатовано, що відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 % заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
Отже, загальна частка, яка стягується за судовими рішеннями з позивача на двох неповнолітніх дітей відповідає нормі Закону України «Про виконавче провадження», що регулює загальний розмір можливих відрахувань з заробітку боржника із заробітної плати, який не може перевищувати 70 % , а тому посилання позивача на норми ст. 128 КЗпП України суд вважав необґрунтованими.
За вказаних обставин суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що рішення першої інстанції було прийнято з порушенням вимог матеріального права та принципу розумності та справедливості.
Вказав, що при розгляді даної справи, відповідачка не підтвердила своє майнове становище та необхідність отримувати аліменти на своє утримання в розмірі 1/6 частини всіх доходів позивача.
Таким чином, скаржник вважає, що аліменти на дітей можуть бути стягнуті наступним чином: в розмірі 1/3 частини усіх його видів доходів на утримання двох дітей до повноліття доньки ОСОБА_3 , а після її повноліття у розмірі 1/4 частини всіх доходів на одну дитину до повноліття ОСОБА_4 , а аліменти на дружину у розмірі 1000,00 грн щомісячно до досягнення донькою ОСОБА_4 трирічного віку.
З огляду на викладене, просить рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу
12 травня 2025 року, відповідачка - ОСОБА_2 подала відзивна апеляційну скаргу, в якому, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, мотивуючи тим, що доводи відповідача є безпідставними, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначила, що скаржник посилається на те, що наявні два виконавчих документи на підставі яких з нього стягується аліменти, що в сумі становлять 58,3 % його заробітку (доходу), що ставлять його у скрутне матеріальне становище. Однак, позивач після відрахування аліментів все ще має достатній рівень доходів для свого забезпечення.
Щодо вимоги позивача змінити розмір аліментів на утримання дружини до 1000,00 грн вказала, що визначена судом першої інстанції 1/6 частини з усіх доходів (заробітку) відповідача є справедливою та достатньою, оскільки відповідачка перебуває у декретній відпустці та доглядає за дитиною, яка не досягла трирічного віку. Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягне трирічного віку менше ніж через один рік, у зв?язку з чим, розмір аліментів ОСОБА_1 зменшиться. Однак до вказаного моменту вона, як мати потребує достатньої підтримки, оскільки не має можливості працювати та утримувати себе самостійно.
Таким чином, відповідачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 13.07.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим повторно 27 березня 2024 (а.с.7).
Сторони по справі мають двох спільних малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 та рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2024 року (а.с. 9, 11 - 13).
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 04.02.2021 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14 - 16).
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2024 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного вік, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11 - 13).
Згідно з копією наказу ТОВ «ОККО - ДРАЙВ» № 22.05.2023/24-В про надання відпустки, ОСОБА_2 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 травня 2022 по 24 березня 2026 (а.с. 36).
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 № 141 від 16.12.2024 з січня 2024 року включно по грудень 2024 року останньому нараховано заробітну плату, в т. ч. у натуральній формі/ грошове забезпечення 520465,84 грн з яких сплачені аліменти 173633,20 грн (а.с. 79).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Могилея С. В., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з частиною 2 статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки сумарно визначений розмір аліментів перевищує 50 % його доходів та є наразі надмірним для нього.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що після визначення судовими рішеннями розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини позивача, яка перебуває у відпустці по догляду за молодшою дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, сімейний стан та матеріальне становище позивача не змінилося.
З довідки про доходи ОСОБА_1 № 141 від 16.12.2024, який є військовослужбовцем вбачається, що з січня 2024 року включно по грудень 2024 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату, в т. ч. у натуральній формі/грошове забезпечення 520465,84 грн з яких сплачені аліменти 173633,20 грн, загальна сума доходу за винятком утримань та аліментів позивача за 12 місяців 2024 року склала 346832,64 грн, що є достатнім для задоволення повсякденних потреб позивача. Інших доказів в підтвердження свого матеріального становища позивачем суду не надано.
Підтверджень про зміни у майновому стані після ухвалення судових рішень позивачем також не надано, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про зменшення розміру аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на утримання його неповнолітніх дітей та дружини.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 35, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубінчук Жанни Михайлівни - залишити без задоволення.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 липня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков