Справа № 645/1414/24 Головуючий суддя І інстанції Шарко О. П.
Провадження № 22-з/818/98/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
24 липня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Холод М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката - Гаращак Василя Васильовича про ухвалення додаткового рішення по справі № 645/1414/24, за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року , позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» Заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06.03.2019 року станом на 15.01.2024 року у розмірі 103745, 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаращака Василя Васильовича - задоволено частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року в частині розміру стягнутої суми змінено. Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 року народження) на користь акціонерного товариства «Універсал Банк», (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 березня 2019 у розмірі 55429,86 (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять гривень) грн 86 коп. Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Автозаводська, 54/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 року народження) судовий збір у розмірі 2953 грн 02 коп.
26 березня 2025 року представник ОСОБА_1 -адвокат Гаращак Василь Васильович подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій в розмірі 30000,00 грн.
Вказав, що відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01.05.2024 року розмір гонорару за послуги/роботи Адвоката за даним договором складає: 4.1.1. За представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції - 15 000, 00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок); 4.1.2. За представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції - 15 000, 00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Таким чином, загальний розмір гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції складає - 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок). Так, Постановою ВС від 28.12.2020 р. у справі №640/18402/19 визначено, адвокат не
повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, такий розмір не потребує доказуванню, що підтверджується детальним описом робіт. Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині
визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦКУ, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 КУ (Постанова ВС від 19.07.2021р. справа №910/16803/19).
26 травня 2025 року на адресу суду надійшли заперечення від представника АТ «УніверсалБанк» Македон О.А. проти стягнення витрат на професійну првавничу допомогу, згідно до яких просив суд відмовити представнику ОСОБА_1 , адвокату Гаращаку Василю Васильовичу у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про ухвалення у справі додаткового судового рішення, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з п.п. «б, в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції у випадку скасування або зміни судового рішення зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч. 3, ст. 270 ЦПК України).
Виходячи зі змісту частини восьмої статті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року, позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено .Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» Заборгованість за Договором про надання банківських послуг “МопоЬапк» від 06.03.2019 року станом на 15.01.2024 року у розмірі 103745, 30 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 березня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаращака Василя Васильовича - задоволено частково. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 серпня 2024 року в частині розміру стягнутої суми змінено. Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк», заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 06 березня 2019 у розмірі 55429,86 грн 86 коп. Змінено розподіл судових витрат. Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2953 грн 02 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ОСОБА_1 в суді першої та апеляційної інстанції надавалася адвокатом Гаращак В.В. на підставі укладеного договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 01 травня 2024 року та ордерів (а.с.50,141, 215-218).
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги в суді першої та апеляційної інстанції до апеляційної скарги долучено: договір №1 про надання правничої (правової) допомоги від 01 травня 2024 року; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25 березня 2025 року, до договору №1 про надання правничої (правової) допомоги від 01 травня 2024 року; товарний чек б/н від 25 березня 2025 року про сплату гонорару адвокату у розмірі 30000, 00 грн (а.с.215-219).
Матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача у апеляційній скарзі просив стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу (а.с.140).
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що 01 травня 2024 року між адвокатом Гаращак В.В. та ОСОБА_1 було укладено договір № 1 про надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01.05.2024 року розмір гонорару за послуги/роботи Адвоката за даним договором складає: 4.1.1. За представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції - 15 000, 00 грн. 4.1.2. За представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції - 15 000, 00 грн. Таким чином, загальний розмір гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції складає - 30 000,00 грн
Згідно акту приймання - передавання наданих послуг від 25.03.2025 сума наданих послуг становить 30 000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи надані стороною документи, що підписані адвокатом та клієнтом, можна прийти до висновку про узгоджений обсяг наданих послуг і виконаних робіт, тому їх вартість підлягає розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна думка викладена у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 329/766/18 та постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
26 травня 2025 року на адресу суду надійшли заперечення від представника АТ «УніверсалБанк» Македон О.А. проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, згідно до яких просив суд відмовити представнику ОСОБА_1 , адвокату Гаращаку Василю Васильовичу у задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.
Вказав, що представником Відповідача не надано суду розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), що у свою чергу позбавляє Позивача можливості спростувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/7748/18 від 23 листопада 2020 року.
Зазначив, що Верховний суд у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник особи - адвокат надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 2 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 2 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу». ВС зазначив, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої дороги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Велика Палата у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/ 6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції виходить з того, що дана справа перебувала в провадженні суду не тривалий час, є нескладною, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, тому суд визначає вказаний розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн необґрунтованим та неспівмірним та вважає за необхідне зменшити до 5000,00 грн.
Враховуючи викладене вище, заяву належить задовольнити частково, ухвалити у справі додаткову постанову, якою стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк на користь ОСОБА_1 5000,00 гривень понесених витрат на правничу (правову) допомогу у зв'язку із розглядом позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гаращак Василя Васильовича про ухвалення додаткового рішення -задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Автозаводська, 54/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 року народження) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, понесені в суді першої та апеляційної інстанцій.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 25 липня 2025 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
Н.П. Пилипчук.