Рівненський апеляційний суд
23 липня 2025 року м. Рівне
Справа № 555/807/25
Провадження № 33/4815/466/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
захисника - адвоката Захарчука М.І.
секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Захарчука М.І. на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2025 року, -
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
З постанови суду слідує, що 13 квітня 2025 року о 01 год. 21 хв. в м. Березне Рівненського району Рівненської області по вул. Садовій водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя і від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі адвокат Захарчук М.І. вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, а тому підлягає скасуванню. Доводить, що згідно відеозапису, ОСОБА_1 не відмовляється від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а, навпаки, наполягає на проведенні такого огляду в медичному закладі - наркологічному диспансері м. Рівне. Наголошує, що складання протоколу та інших документів відбувалося без проведення відеофіксації, залучення свідків та без присутності ОСОБА_1 , що свідчить про порушення порядку проведення вказаного огляду. Вважає, що акт огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів є неналежним доказом, оскільки не містить підпису ОСОБА_1 . Крім того, на думку апелянта, притягнення до відповідальності ОСОБА_1 мало відбуватися за ст. 266-1 КУпАП, а не ст. 130 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доводи захисника - адвоката Захарчука М.І. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298933 від 13 квітня 2025 року (а.с. 1, 2), акту огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП «Березнівська ЦМЛ» (а.с. 4), рапорту поліцейського СРПП відділення поліції № 4 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Ю. Чернюшка (а.с. 6).
Згідно відеозапису, долученого до матеріалів справи, в нічну пору доби працівники поліції переслідували транспортний засіб Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , після зупинки якого було виявлено, що за кермом перебував ОСОБА_1 (відеофайл 0200).
Під час спілкування з працівниками поліції та перевірки документів у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та неодноразово ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки, а також відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому медичному закладі - КНП «Березнівська ЦМЛ», настоюючи «Їдемо в Рівне у диспансер». Потім ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, проте працівники поліції йому пояснили, що він відсторонений від керування у зв'язку виявленими в нього ознаками алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів: «Я так їздив і буду їздити».
Відтак, апеляційний суд вважає, що така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як відмова від огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та беззаперечно свідчить про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР.
Разом з цим, ОСОБА_1 , маючи можливість спростувати факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, шляхом проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в найближчому медичному закладі, як це передбачено законом, уникав його проходження.
Покликання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а, навпаки, наполягав на проведенні такого огляду в медичному закладі - наркологічному диспансері в м. Рівне, не є переконливими, оскільки п. 12 розділу ІІ Інструкції встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким найближчим медичним закладом працівниками поліції обгрунтовано було визначено КНП «Березнівська ЦМЛ» і законодавством не передбачено можливість вибору для водія медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння на власний розсуд.
Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 , який 13 квітня 2025 року в нічну пору керував транспортним засобом як водій, на загальних підставах, не оскаржувалися.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення накладене судом є мінімальним.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 21 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська