Справа № 761/26357/25
Провадження № 3/761/5528/2025
23 липня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130, статтею 124 та статтею 122-4 КУпАП, -
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334606, 18 травня 2025 року о 19 годині 05 хвилин по бульвару Павла Вірського у м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Suzuki Liana», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів). При цьому, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334543, 18 травня 2025 року о 19 годині 05 хвилин по бульвару Павла Вірського у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді бетонної клумби, яка розташована на тротуарі, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 124 КУпАП.
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334561, 18 травня 2025 року о 19 годині 05 хвилин по бульвару Павла Вірського у м. Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 , після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за статтею 122-4 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в черговий раз не з'явився, не повідомив суд про причини свого неприбуття, та не спростував доводи, наведені в протоколах про адміністративні правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Протоколи про адміністративні правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 , отже останньому було відомо про існування судового провадження відносно нього.
Крім цього, в судове засідання, яке було призначено 17 липня 2025 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю. не з'явився та на адресу суду надіслав клопотання про відкладення судового розгляду. Вказане клопотання було задоволено судом та судовий розгляд матеріалів справи про адміністративні правопорушення відкладено.
Проте, на переконання суду, у подальшому, зловживаючи своїми правами, адвокат Сіренко М.Ю. повторно звернувся з клопотанням про відкладення судового розгляду, не надавши до суду жодних доказів, які б свідчили про поважність причин його неприбуття в судове засідання, що, з огляду на те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності, визначений ст. 38 КУпАП, спливає, свідчить про затягування судового розгляду.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останнього.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 334606 від 18 травня 2025 року, серії ЕПР1 № 334543 від 18 травня 2025 року, серії ЕПР1 № 334561 від 18 травня 2025 року, картки обліку адміністративних правопорушень, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, витяг з АРМОР, схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення свідків дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відеозапис з нагрудних боді-камер, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
Відповідно до п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Вимогами абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
У той же час, відповідно до положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, як вбачається з відеозапису, долученого до протоколів про адміністративні правопорушення, працівниками патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про обов'язок пройти огляд на встановлення наявності чи відсутності у нього стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. При цьому, співробітники патрульної поліції роз'яснили водію його права, обов'язок проходження огляду на стан сп'яніння, порядок проведення огляду на стан сп'яніння, згідно якого огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, лікарем закладу охорони здоров'я, наслідки, та відповідальність за відмову водія від проходження такого огляду. Однак, ОСОБА_1 в категоричній формі висловив свою незгоду на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у зв'язку чим складено протокол про адміністративне правопорушення, за порушення останнім п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За змістом положень ст. 130 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, рішенням Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію режиму регулювання. Цей режим застосовується не тому, що володіння або керування автомобілями є привілеєм чи дозволом, який надається державою, а тому що володіння та керування авто визнаються такими, що потенційно можуть завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо пояснень ОСОБА_1 про те, що автомобілем марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 керував його знайомий, який у подальшому залишив місце події, а він лише перебував поруч з вказаним транспортним засобом, суд відноситься до них критично, не може взяти їх до уваги та виключає з числа допустимих доказів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам події, яка відбувалася 18 травня 2025 року за адресою: м. Київ, бульв. Павла Вірського, формують хибне уявлення подій і алібі ОСОБА_1 , та комплексно спростовуються доказами, дослідженими в ході судового розгляду, в тому числі переглянутим відеозаписом з нагрудних боді-камер поліцейських, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що автомобіль марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух під керуванням ОСОБА_1 , наїхавши на бетонну клумбу, яка розташована на тротуарі, та після вчинення дорожньо-транспортної пригоди залишив її місце, поясненнями свідка ОСОБА_3 , яка вказала, що автомобіль марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на бетонну клумбу та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, та матеріалами справи в цілому.
Більш того, ОСОБА_1 ставиться в провину саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не керування в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, зі змісту відеозапису з нагрудних боді-камер вбачається, що патрульними поліцейськими було оглянуто автомобіль марки «Suzuki Liana», д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено його пошкодження, зокрема пошкодження переднього правого колеса, переднього правого крила, переднього бамперу. На бетонній клумбі також встановлено сліди лакофарбового покриття та сколи.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши наявні докази у матеріалах справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи як кожного окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми, а тому приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 2.10 «а», 2.5 Правил дорожнього руху України та в діях останнього вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124, статтею 122-4 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам необхідно враховувати, що КУпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 КУпАП основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм. Позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення, зокрема, правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
Так, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виховного впливу, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні та додержання законів України, запобіганню вчиненню нових правопорушень, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 36, 122-4, 124, 130, 251, 254, 256, 266, 268, 307-308 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 334606 від 18 травня 2025 року).
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 334543 від 18 травня 2025 року).
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 334561 від 18 травня 2025 року).
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Мартинов Є.О.