СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4518/25
ун. № 759/16294/25
24 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100080000855, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190 КК України,
24.07.2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_4 , погоджене прокурором Святошинської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025100080000855, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2025 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованою, не заміжньою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100080000855, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Святошинського Управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві 06.03.3035 року надійшла заява директора ТОВ «ЕРДГАЗ» (код ЄДРПОУ 38404559) про вчинення кримінального правопорушення.
Встановлено, в період часу з січня 2023 по 09.01.2025 року ОСОБА_5 здійснюючи свою діяльність згідно Договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку ОСОБА_5 будучі особою яка надає бухгалтерські послуги ТОВ «ЕРДГАЗ», використала достовірні та відомі їй відомості щодо господарської діяльності вказаного товариства на яких ґрунтуються фінансова, податкова, статистична і інші види звітності у своїх злочинних цілях, які полягали у безпідставному виплачені грошових коштів собі особисто за надання послуг з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «ЕРДГАЗ» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 , а також перерахуванням грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_5 , які жодним чином не відображались в бухгалтерському обліку Товариства, без наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та відповідно отримувала грошові кошти у своє розпорядження.
Згідно з висновком судового експерта №02/04.2025 від 21.04.2025 про проведення судово-економічної експертизи згідно якого підтверджується документально та розрахунково розмір безпідставно виплачених коштів собі особисто за надання послуг з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «ЕРДГАЗ» (ЗКПО 38404559), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1 ), за період з 01 липня 2021 по 31 грудня 2024, на підставі наданих первинних банківських та бухгалтерських документів, що знаходяться в матеріалах даного кримінального провадження. Сума підтвердженої згідно з даними бухгалтерського обліку заборгованості, станом на 01.04.2025 року складає 3 405 000,00 грн. (три мільйони чотириста п'ять тисяч гривень). Фактична сума не повернення заборгованість по цьому не відображеному в бухгалтерському обліку руху рахунку ФОП ОСОБА_5 складає 1 232 800 грн.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4, ч.5 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та матерiалами кримiнального провадження в їх сукупностi.
23.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ч.5 ст. 190 КК України
В порядку ст.135 КПК України про явку до слідчого відділу Святошинського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_5 була викликана для проведення слідчих дій повістками однак остання до слідчого відділу не з'явилась без поважних причин та місцезнаходження її наразі не встановлено.
В ході досудового слідства місцезнаходження на території України ОСОБА_5 не встановлено, оскільки остання за місцем реєстрації та проживання не перебуває, від явки до слідчого відділу ухиляється.
У зв'язку із тим що без присутності підозрюваної ОСОБА_5 , та її участі у слідчих діях, проведення з ним слідчих дій і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню не можливе, 10.06.2025 року, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025100080000855 від 06.03.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 , ч.5 ст. 190 КК України було зупинене.
Згідно витягу з Бази даних Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 27.02.2025 року перетнула державний кордон України в напрямку виїзду пункт пропуску Ягодин та станом на 22.05.2025 року та із того часу на території України не перебувала та не перебуває, у зв'язку із чим постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві, останню оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства на момент обрання запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_5 може вчинити спроби:
-переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вважати так дають наступні обставини:
- ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких, і за які, згідно санкцій передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі строком до 12 років. З метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрювана ОСОБА_5 , достовірно знаючи про факт проведення відносно нього досудового розслідування, не з'явилася на жодну слідчу дію. Зазначена поведінка підозрюваної, свідчить про те, що вона намагається уникнути кримінальної відповідальності за вчинені злочини;
-у випадку не застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 , такого запобіжного заходу як тримання під вартою, остання може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрювана не має законного джерела прибутків, а також постійного місця проживання на території України та міцних соціальних зв'язків, які могли б її утримати від подальшого вчинення злочинів.
Все це вказує на те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 , може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачені покарання у вигляді позбавлення волі.
Все це вказує на те, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим слідчий звернувся з вказаним клопотанням та просить його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст.177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Так, при вирішенні питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри предметом перевірки слідчого судді є не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. А тому, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, §32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, §175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Встановлено, що Святошинським УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100080000855, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2025 року, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 190 КК України (а.с.5-74).
У межах цього кримінального провадження, ОСОБА_5 відправлено повідомлення про підозру від 23.05.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення нової підозри від 09.06.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 190 КК України (а.с. 118-208).
Відповідно до інформації отриманої від Державної прикордонної служби України, ОСОБА_5 27.02.2025 року перетнула державний кордон України в напрямку виїзду пункт пропуску Ягодин та станом на 22.05.2025 року та з того часу на території України не перебувала та не перебуває (а.с.234-235).
Постановою слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві від 15.07.2025 року, ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук (а.с. 241-242).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України (ч. 1 ст. 276 цього Кодексу).
Частиною 1 статті 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію (ч. 1 ст. 111 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
У главі 11 КПК України, зокрема, у ч. 1 та 2 ст. 135 цього Кодексу визначено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК України).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає «кримінальне обвинувачення» як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про те, що ця особа вчинила кримінальне діяння, при цьому, в деяких випадках це може робитися у формі інших заходів, здійснення яких несе в собі таке твердження і, по суті, так само впливає на становище підозрюваного (рішення у справі «Екле проти Німеччини» від 15.07.1982, п. 73).
Тобто орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Аналіз ч. 1 ст. 194 КПК України дає підстави вважати, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються (обираються) слідчим суддею за наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Перевіряючи обґрунтування клопотання щодо наявності ризиків, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, встановлено належне та детальне обґрунтування слідчим наявності такого ризику, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній в разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, в тому числі її сімейний, майновий стан та стан здоров'я, наявність у неї паспорта громадянина України для виїзду за кордон, фактичне її перебування за межами території України.
З урахуванням вищевказаного, враховуючи рівень обґрунтованості підозри, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги обставини справи, особу підозрюваної, а також з огляду на приписи ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання слідчого задовольнити.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюб ез визначення розміру застави..
Після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження розглянути за її участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1