Справа № 372/729/25
Провадження 2-886/25
ухвала
22 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
за участю прокурора Кузьменко К.О.
представника Козинської селищної ради Чимериса Т.П.
представника відповідача Мастюгіна Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Першого Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок,-
11 лютого 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року відкрито провадження у даній справі і призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
07 липня 2025 року через підсистему «Електронний Суд» до суду надійшло клопотання від представника відповідача - адвоката Мастюгіна Д.І. про залишення позову без руху в якому представник просив надати першому заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду експертно-грошових оцінок земельних ділянок з кадастровими номером 3323155400:03:043:0022, 3323155400:03:043:0393 які були б здійснені в порядку, визначеному законом; надання суду доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості вказаних земельних ділянок та надання суду доказів сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру по ставці 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В обгрунтування клопотання зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІX від 12 березня 2025 року було внесено зміни, зокрема, до ст.261, 388, 390 і 391 ЦК України, закон набрав чинності 09.04.2025 року. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом. Оскільки ч.2 ст.391 ЦК України, яка є матеріально-правовим підгрунтям для негаторного позову, відсилає до положень ст.387 і 388 цього Кодексу, які, у свою чергу, покладаються в основу віндикації, то необхідним є також врахування у данному спорі положень закону, які регулюють витребування майна від добросовісного набувача. Крім того, представник вважає, що прокурором при зверненні до суду не вірно сплачено судовий збір, як за чотири вимоги немайнового характеру, оскільки фактично заявлено вимогу про позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку.
У судовому засіданні представник відповідача, підтримав подане клопотання про залишення позову без руху з підстав, зазначених у ній.
Прокурор Кузьменко К.О. стосовно задоволення заяви представника відповідача про залишення позову без руху заперечила, надавши письмові заперечення, зазначила, що дія Закону України №4292-ІX від 12 березня 2025 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не може бути застосована до правовідносин у даній справі. Зміни до Цивільного процесуального кодексу України набули чинності 09 квітня 2025 року, після відкриття провадження у справі. Просила врахувати, що спірні земельні ділянки знаходяться як у безпосередній близькості до р.Дніпро, так і в межах водного плеса. За наведених у позові обставин, видимих характерних ознак для земель водного фонду, добросовісність відповідача виключається.
Представник Козинської селищної ради Чимерис Т.М. при вірішенні заяви представника відповідача покладався на розсуд суду, разом з тим,вважав наявними підстави для залишення позову без руху.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, дослідивши подані ними клопотання, пояснення, заяви та заперечення, суд приходить до наступного висновку.
09.04.2025 набрав чинності Закон України №4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025, згідно якого відповідні норми ЦК та ЦПК України викладено в новій редакції.
Так, відповідно до частини другої статті 391 ЦК України, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Згідно із частиною п'ятою статті 390 ЦК України суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.
Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Оскільки вказаний закон має зворотну силу, а провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України), коли судом може бути застосована лише та процесуальна норма, яка є чинною на момент проведення тієї чи іншої процесуальної дії та/або прийняття процесуального рішення, а відтак, вирішуючи питання про відповідність позовної заяви вимогам статтям 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що позовна заява вимогам частини четвертої статті 177 ЦПК України, не відповідає.
На підставі викладених норм закону, зважаючи на внесені Законом №4292-ІХ зміни, що набули чинності 09 квітня 2025 року, після відкриття провадження у даній цивільній справі, прокурору необхідно, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірних земельних ділянок, здійсненої в порядку, визначеному законом України «Про оцінку земель», чинної на дату подання позовної заяви, усунути вказані недоліки позовної заяви та надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами представника відповідача в частині невірно сплаченого судового збору за подачу позову оскільки зі змісту мотивувальної частини позову вбачається, що згідно з нормативно грошовою оцінкою загальна вартість спірних земельних ділянок склала 628558 гривень (165,41 х 3800). У зв'язку з тим, що позов містить 2 вимоги немайнового характеру та 2 вимоги майнового характеру. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України представник відповідача не подав жодного доказу на підтвердження того, що вартість спірних земельних ділянок перевищує 628558 гривень. Доводи про недостовірність зазначеної ціни позову є лише припущенням, яке не може бути покладено в основу судового рішення. Тому посилання представника відповідача на те, що зміст позову не відповідає вимогам, передбаченим п.3 ч.3 ст.175 та п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, підлягає критичній оцінці. Як вбачається з ч.2 ст.176 ЦПК України, невідповідність визначеної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна може бути підставою не для залишення позову без руху, а лише для визначення ціни позову судом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 187, 260, 261, 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Першого Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Козинської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 25 липня 2025 року.
Суддя Т.В. Проць