"24" липня 2025 р. Справа № 363/3285/25
24 липня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Олійник С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 154 КУпАП,
встановив:
25.05.2025 року близько 15 год. ОСОБА_1 порушила правила тримання собаки, правила реєстрації тварин, в результаті чого її пес породи метис вівчарки та алабая на подвір'ї будинку за адресою: с/т «Зоря» в АДРЕСА_1 вкусив малолітню дівчину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Своїми діями ОСОБА_1 порушила норму ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 154 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні провину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнала, щиро розкаялась, та просила обмежитись мінімальним покаранням.
Суддя, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності приходить до наступних висновків.
Положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За приписами статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також не прибирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Законом України № 1684-IX від 15.07.2021стаття 154 КУпАП була доповнена частиною третьою, якою визначено, що дії, передбачені ч. 1 цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України (ст. 29 КУпАП).
Вказані положення КУпАП кореспондуються з основними положеннями Конституції України, а саме ст. 41, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Що стосується ч. 3 ст. 154 КУпАП, то ця норма закону так само передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 цієї статті, але у разі, якщо такі дії спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, що тягне за особою накладення стягнення у виді штрафу в більших розмірах (в залежності від суб'єкта правопорушення), а також із конфіскацією тварин.
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» №3447-IV від 21 лютого 2006 року регулює відносини, що виникають у зв'язку з утриманням тварин та поводженням із ними фізичних та юридичних осіб, зокрема утримання домашніх тварин.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Відповідно до п. 3, 5 ч. 7 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у ст. 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року №3447-IV, умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Статтею 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» визначено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
Щодо адміністративного стягнення у виді конфіскації собаки, то відповідно до положень статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Встановлюючи додаткове стягнення у виді конфіскації тварини за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, законодавець переслідує мету превенції запобігти вчиненню нових правопорушень, оскільки утримання собаки, яка є джерелом підвищеної небезпеки, здатне в майбутньому повторно заподіяти шкоду здоров'ю людей або інших тварин.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Також, санкція ч.3 ст. 154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування стягнення у вигляді конфіскації собаки в даному випадку є безальтернативним.
Судом встановлено, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №714935, складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний нею; рапортом начальника сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Якименко С.; копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.05.2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 26.05.2025 року;письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 02.06.2025 року; копією довідки КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №2» №8380;копією висновку спеціаліста; характеристикою на ОСОБА_1 ; довідкою начальника сектору ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП підтверджується зібраними у справі матеріалами.
Аналізуючи вищевказані докази у справі, суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою і не містять істотних розбіжностей та беззаперечно в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, що свідчать про порушення правил тримання собаки, враховуючи пояснення ОСОБА_1 , а вина її доведеною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Керуючись ст. 33 КУпАП, враховуючи особу правопорушниці, ступінь її вини, характер вчиненого нею адміністративного правопорушення, а також наявність обставини, що пом'якшують відповідальність, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією тварини.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 154, 283 і 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень з конфіскацією тварини.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя С.В. Олійник