Справа № 357/6984/25
3/357/3317/25
25.07.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколоу серії ЕПР 1№ 321275 від 05.05.2025, 05.05.2025 о 16 год. 37 хв. в м.Біла Церква вул.Івана Кожедуба (Запорожця Петра) 237 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Bora» з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме дуже звужені зіниці очей які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя.Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у найближчому медичному закладі водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил Дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 13.06.2025,02.07.2025, 07.07.2025, 23.07.2025 та 25.07.2025 не з'явився. У попередні дати надавав до суду заяви з проханням про відкладення розгляду справи, які судом було задоволено з метою забезпечення реалізації його права на захист. Судовий розгляд було відкладено кілька разів, однак у засідання, призначене на 25.07.2025, правопорушник ОСОБА_1 знову не з'явився. Причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не надходило. Про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується його розпискою. Крім того, відповідно до наявних матеріалів справи ОСОБА_1 23.07.2025 з матеріалами справи ознайомився особисто.
Працівники поліції до суду не викликались.
Суддя, оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, переглянувши відео з нагрудної камери поліцейського, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право бути присутньою при розгляді справи. Водночас, згідно з частиною 1 статті 277 КУпАП, у разі належного повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи та її неявки без поважних причин, справа може бути розглянута за її відсутності.
Суд вважає, що поведінка правопорушника ОСОБА_1 свідчить про зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Зважаючи на належне повідомлення правопорушника, відсутність поважних причин для неявки та його обізнаність зі змістом справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію відеозапису, актом огляд, а також іншими документами.
Вважаю, що вина ОСОБА_1 , у скоєному правопорушенні підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №321275 від 05.05.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповіддю на запит КНП «Білоцерківської міської лікарні №2», відповіддю на запит КНП «Білоцерківської міської лікарні №4», відповіддю на запит КНП Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянської багатопрофільної лікарні», довідкою про визначення повторності порушення ПДР, довідкою з адмінпрактики, розпискою ОСОБА_2 , рапотом поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №1 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській обасті ДПП капрала поліції Марини Поліщук, переглянутим відеозаписом від 05.05.2025.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,-тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У п. п.2,4 розділу 1 Інструкції вказано, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У п.12 розділу 2 Інструкції говориться, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Крім того, з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що правопорушнику ОСОБА_1 було роз'яснено його права, зокрема право на проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 чітко та однозначно, в присутності працівників поліції, усвідомлено відмовився від проходження такого огляду, про що зафіксовано як у відеоматеріалах, так і у відповідному протоколі. Його дії були зафіксовані без ознак фізичного чи психологічного примусу, права були роз'яснені, що підтверджується як аудіовізуальним матеріалом, так і письмовими доказами.
Відмова від проходження огляду без поважних причин відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП тягне за собою адміністративну відповідальність, оскільки є самостійною підставою для притягнення до відповідальності.
Також, суд звертає увагу на те, що судом надано правопорушнику достатній час для реалізації свого права на захист, у тому числі можливість скористатися правовою допомогою захисника. Разом з тим, доказів залучення адвоката до справи не надано. Правопорушник неодноразово не з'являвся у судові засідання без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується розпискою.
Жодних доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та у долучених матеріалах справи, правопорушником не надано. Невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.
З огляду на вказане, протокол про адміністративне правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, складений відповідно до положень вищезазначених Інструкції, порядку та вимог ст. 266 КУпАП.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …».
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Оцінивши досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.221, ст.284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя:О.Л. ГАВЕНКО