Справа № 357/7507/25
Провадження № 4-с/357/30/25
23 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Жашківського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галиченка Бориса Сергійовича.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні в Жашківському районному відділі ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 61079949 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/357/149/19, виданого 03.12.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області (справа № 357/6654/17) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 765 000,00 грн моральної шкоди. Скаржник зазначає, що за п'ять років примусового виконання з ОСОБА_2 було стягнуто всього 19 000,00 грн. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2023 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано фраудаторними договори дарування нерухомості, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:04:024:0098 та житлового будинку АДРЕСА_1 , вчинені боржником на шкоду стягувачу. Постановою Київського апеляційного суду від 05.10.2023 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Оскільки, у боржника наявне майно, у вигляді земельної ділянки та житлового будинку, стягувач звернулась 07.02.2025 до державного виконавця Жашківського районного відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) Галиченка Б.С. з письмовим клопотанням про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу ДВС. Вказану заяву державний виконавець Галиченко Б.С. отримав вказане клопотання - 12 лютого 2025 року. Однак відповіді скаржник не отримала. Скаржник вказує, що вона шість разів їздила на прийом до Жашківського районного відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ), однак жодного разу не потрапила на прийом до державного виконавця. 13.04.2025 ОСОБА_1 повторно направила засобами поштового зв'язку клопотання про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу ДВС, яке отримано виконавцем - 23.04.2025. Однак, скаржник не отримала відповіді на вказане клопотання.
На підставі викладеного, скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Галиченка Б.С. щодо не розгляду клопотання стягувача про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) у виконавчому провадження № 61079949; зобов'язати державного виконавця Галиченка Б.С. розглянути клопотання стягувача ОСОБА_1 про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) та надати стягувачу ОСОБА_1 відповідь у вигляді постанови; зобов'язати державного виконавця Галиченка Б.С. надати доручення щодо проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника Білоцерківському відділу ДВС.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю ухвалою від 21.05.2025 прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі по скарзі, призначив судовий розгляд, витребував у Жашківського районного відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 61079949 (а.с. 28-29).
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, 28.05.2025 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, скаргу підтримала, а також вказала, що скаржник не отримала жодної відповіді від державного виконавця Галиченка Б.С.
Державний виконавець Жашківського районного відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Галиченко Б.С. у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 21.07.2025 подав до суду заяву в якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, на розсуд суду, а також вказав, що виконавче провадження перебувало на виконанні у м.Біла Церква, однак було передано до Жашківського відділу ДВС з невідомих йому причин.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Жашківсьому районному відділі ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 61079949 з примусового виконання виконавчого листа № 1-кп/357/149/19, виданого 03.12.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області (справа № 357/6654/17) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 765 000,00 грн моральної шкоди.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2023 року по справі № 357/8221/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , яким ОСОБА_2 подарував 1/2 будинку ОСОБА_3 та 1/2 частину ОСОБА_4 , визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0774 га, кадастровий номер 3210300000:04:024:0098, яким ОСОБА_2 подарував 1/2 будинку ОСОБА_3 та 1/2 частину ОСОБА_4 , скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Федоряка Ольги Сергіївни про реєстрацію речових прав, припинено речове право ОСОБА_3 на 1/2 житлового будинку та на 1/2 земельної ділянки, припинено речове право ОСОБА_4 на 1/2 житлового будинку та на 1/2 земельної ділянки, поновлено речове право ОСОБА_2 на житловий будинок та земельну ділянку (а.с. 4-10).
Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року рішення суду по справі № 357/8221/22 залишено без змін (а.с. 11).
Встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Жашківського районного відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) з клопотанням, в якому просила, у зв'язку з наявністю майна боржника у м.Біла Церква, винести постанову про доручення проведення виконавчих дій та направити виконавче провадження, зокрема № 61079949 для виконання до Білоцерківського відділу ДВС, повідомити про розгляд вказаного клопотання (а.с. 14).
Скаржником долучено до матеріалів скарги докази направлення клопотань про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника, а саме копію:
- опису вкладення у цінний лист, чеку про направлення листа, накладної № 0200255181822;
- опису вкладення у цінний лист, чеку про направлення листа, накладної № 0200255249770.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, вислухавши доводи учасників справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (надалі по тексту ЄСПЛ), яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року ЄСПЛ нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі по тексту Закон № 1404-VIII) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 25 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ст. 448 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
При цьому, державний виконавець до судового засідання не з'явився, не виконав вимоги ухвали суду від 21.05.2025 про витребування матеріалів виконавчого провадження, не надав суду доказів того, що ним було розглянуто клопотання ОСОБА_1 та винесено відповідну постанову чи надано відповідь на її заяву, натомість скаржником долучено до матеріалів справи докази її неодноразового звернення із проханням про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вбачається бездіяльність державного виконавця Галиченка Бориса Сергійовича щодо не розгляду заяви стягувача ОСОБА_1 , а тому суд дійшов до висновку, що скарга в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Жашківського районного відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) щодо не розгляду клопотання стягувача про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника підлягає до задоволення.
А також, суд вважає за необхідне зобов'язати державного виконавця Галиченка Бориса Сергійовича надати стягувачу ОСОБА_1 відповідь на її клопотання про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника, відповідно до вимог законодавства.
Однак, суд дійшов висновку, що зобов'язання державного виконавця Галиченка Б.С. надати доручення щодо проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника до задоволення не підлягає, оскільки саме державний виконавець в межах виконавчого провадження уповноважений здійснювати розгляд таких заяв, клопотань та виносити відповідні постанови. Окрім того, матеріали справи не містять матеріалів виконавчого провадження, з яких можливо було б дослідити наявність майна у боржника, його місцезнаходження, у суду відсутні відомості щодо наявності майна боржника та його вартості у Жашківському районі, хід вчинення виконавчих дій. Як зазначив у своїй заяві боржник, виконавче провадження № 61079949 перебувало на виконанні у м.Біла Церква та було передано до Жашківського відділу ДВС. А тому, за відсутності матеріалів ВП № 61079949 суд не може дослідити та визначити належне місце виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 81, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати бездіяльність державного виконавця Жашківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галиченко Б.С. щодо не розгляду клопотання стягувача про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадження № 61079949.
Зобов'язати державного виконавця Жашківського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Галиченко Б.С. розглянути клопотання стягувача ОСОБА_1 про доручення проведення виконавчих дій за місцезнаходженням майна боржника - Білоцерківському відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та надати стягувачу ОСОБА_1 відповідь.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Повний текст ухвали суду виготовлено 25 липня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола