Справа № 164/509/25
п/с 2/164/630/2025
25 липня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Ониска Р.В.,
при секретарі Наумик Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовоморгану опіки та піклування в особі виконавчого комітету Меневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Маневицька селищна рада Камінь-Каширського району Волинської області, як орган опіки та піклування в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя сторона на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Вимоги заяви обґрунтовують тим, що відповідач, ОСОБА_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , а фактично проживає по АДРЕСА_2 (довідка про склад сім'ї видана виконавчим комітетом Маневицької селищної ради від 21 лютого 2025 року № 833).
Сім'я ОСОБА_4 перебуває на обліку у відділі «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Маневицької селищної ради з липня 2022 року як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. Мати дітей, ОСОБА_5 , зловживала спиртними напоями, що призвело до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини ОСОБА_4 , батько, забезпечував належне утримання дітей. У червні 2024 року ОСОБА_4 здійснив оформлення молодшому сину ОСОБА_6 інвалідності у зв'язку із його незадовільним станом здоров'я. Після того, як він, як законний представник неповнолітньої дитини з інвалідністю, тобто, свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почав отримувати державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, перестав працювати, вживає алкогольні напої, а отримані виплати на утримання дітей використовує не за призначенням.
При неодноразових відвідуваннях сім'ї ОСОБА_4 працівниками відділу «Служба у справах дітей» та фахівцями відділення соціальної роботи ТЦСО (надання соціальних послуг), виявлено, що батько належного догляду за дітьми не здійснює, не створив потрібних умов для належного проживання та розвитку дітей.
Зазначене підтверджується відповідними актами обстеження умов проживання від 15.08.2024 року. 13.11.2024 року. 03.01.2025 року, 21.01.2025 року, 06.02.2025 року, 14.02.2025 року.
Крім того, ОСОБА_4 неодноразово попереджався про адміністративну відповідальність за невиконання батьками, або особами, які їх замінюють обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
17 січня 2025 року питання щодо стану виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 слухалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Маневицької селищної ради, на яке він був запрошений.
Однак ОСОБА_4 проігнорував таке повідомлення і явку та на вказане вище засідання не з'явився.
21 січня 2025 року працівниками відділу «Служба у справах дітей» спільно з дільничними офіцерами поліції відділення № 1 (сел. Маневичі) було здійснено рейд по сім'ях, які перебувають у складних життєвих обставинах, під час якого було відвідано сім'ю ОСОБА_4 .
На момент такого відвідування ОСОБА_4 зі своїми знайомими, перебуваючи вдома, в присутності своїх дітей, розпивав алкогольні напої. При цьому в помешканні був безлад, скло шибок вибите, постіль та дитячий одяг брудний. Працівниками поліції відносно ОСОБА_4 був складений адміністративний протокол за частиною 1 статті 184 КУпАП.
У зв'язку з цим неповнолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наказом начальника відділу «Служба у справах дітей» від 21 січня 2025 року № 07/07-03 тимчасово влаштовані в сім'ю ОСОБА_3 рідної, тітки неповнолітніх дітей, яка проживає в селі Череваха Камінь-Каширського району Волинської області.
За період з 21 січня по 20 лютого 2025 року працівники відділу «Служба у справах дітей» двічі відвідували ОСОБА_4 за місцем проживання по АДРЕСА_2 , з метою з'ясування можливості повернення неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виховання батька. Із актів обстеження умов проживання від 06.02.2025 та 14.02.2025, відомо, що ОСОБА_4 й надалі не створює належних умов для проживання та виховання дітей, зловживає спиртними напоями.
10 лютого 2025 року громадянин ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.
Питання про доцільність/не доцільність позбавлення батьківських прав заслухане на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Маневицької селищної ради 20 лютого 2025 року, на яке був запрошений ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_4 не зміг пояснити, чому він не виконує батьківські обов'язки. Підтвердив, що матеріально дітям не допомагає, хоча стверджує, що має дохід у вигляді оплати за виконання тимчасових робіт без офіційного працевлаштування. При цьому не зміг згадати, коли останній раз щось купував дітям, не надав підтверджуючих документів з місця роботи, чи будь-яких доказів матеріального утримання дітей.
ОСОБА_3 , тітка дітей, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини зазначила, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями. Після того, як діти були тимчасово влаштовані до неї в сім'ю, жодного разу їх не відвідав, не цікавився їх вихованням та навчанням, не допомагав матеріально. Останні два роки ОСОБА_3 постійно опікується дітьми, купує їм шкільне приладдя, одяг, неодноразово допомагала навести лад в квартирі, де проживали діти.
Неповнолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 також зазначили, що їхній батько часто вживає алкогольні напої, вдома постійно збирає компанії для спільного розпивання спиртних напоїв, вони не впевнені, що батько ОСОБА_4 зможе змінити спосіб життя.
З інформації класних керівників від 18 лютого 2025 року відомо, що ОСОБА_4 ніякої участі у вихованні синів не бере, на класні і загальношкільні збори не приходить, на телефонні дзвінки класних керівників не реагує.
Відповідно до інформації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 19 лютого 2025 року № 67/2-12/2-25, сім'ї ОСОБА_4 надавалась послуга кризового та екстреного втручання, у зв'язку з передачею дітей на тимчасове виховання тітці ОСОБА_3 . Метою надання послуги було проведення оцінки кризової ситуації, інформування про наслідки невиконання батьківських обов'язків та допомога батькові у вигляді консультацій, настанов, рекомендацій в створенні безпечних та комфортних умов для дітей, профілактики вживання алкоголю, а також виникнення різних видів залежностей. При відвідуванні сім'ї фахівцем із соціальної роботи було зафіксовано, що помешкання потребує ремонту, в будинку холодно, брудно, відсутня чиста постільна білизна, продукти харчування. На зауваження та рекомендації працівників реакція відсутня.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
ОСОБА_4 не надав жодних доказів існування об'єктивних причин, які б унеможливлювали його участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Вказані дії ОСОБА_4 свідчать про свідоме ухилення його від виконання батьківських обов'язків. Він міг би змінити спосіб життя, знайти роботу, мати сталий дохід для утримання дітей, створити належні житлово-побутові умови для проживання та навчання, однак, цього свідомо не робить.
Виходячи з вищевикладеного, доведено, що відповідач не прагне дбати про дітей, проживати з ними, піклуватися про освіту та їх здоров'я.
Відповідач своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття, не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. ОСОБА_4 не забезпечує проживання дітей з ним, не шукає шляхів вирішення питання щодо участі у їх вихованні.
За таких умов, орган опіки та піклування, в особі виконавчого комітету Маневицької селищної ради, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , жителя селища Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області відносно неповнолітніх синів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Меневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд позов задовольнити та не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Третья особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 в поданій до суду заяві просила розглянути справу без її участі та висловила позицію, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , а фактично проживає по АДРЕСА_2 (довідка про склад сім'ї видана виконавчим комітетом Маневицької селищної ради від 21 лютого 2025 року № 833).
Сім'я ОСОБА_4 перебуває на обліку у відділі «Служба у справах дітей» виконавчого комітету Маневицької селищної ради з липня 2022 року як така, що опинилась в складних життєвих обставинах. Мати дітей, ОСОБА_5 , зловживала спиртними напоями, що призвело до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті дружини ОСОБА_4 , батько, забезпечував належне утримання дітей. У червні 2024 року ОСОБА_4 здійснив оформлення молодшому сину ОСОБА_6 інвалідності у зв'язку із його незадовільним станом здоров'я. Після того, як він, як законний представник неповнолітньої дитини з інвалідністю, тобто, свого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , почав отримувати державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю, перестав працювати, вживає алкогольні напої, а отримані виплати на утримання дітей використовує не за призначенням.
При неодноразових відвідуваннях сім'ї ОСОБА_4 працівниками відділу «Служба у справах дітей» та фахівцями відділення соціальної роботи ТЦСО (надання соціальних послуг), виявлено, що батько належного догляду за дітьми не здійснює, не створив потрібних умов для належного проживання та розвитку дітей.
Зазначене підтверджується відповідними актами обстеження умов проживання від 15.08.2024 року. 13.11.2024 року. 03.01.2025 року, 21.01.2025 року, 06.02.2025 року, 14.02.2025 року.
Крім того, ОСОБА_4 неодноразово попереджався про адміністративну відповідальність за невиконання батьками, або особами, які їх замінюють обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
17 січня 2025 року питання щодо стану виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 слухалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Маневицької селищної ради, на яке він був запрошений.
Однак ОСОБА_4 проігнорував таке повідомлення і явку та на вказане вище засідання не з'явився.
21 січня 2025 року працівниками відділу «Служба у справах дітей» спільно з дільничними офіцерами поліції відділення № 1 (сел. Маневичі) було здійснено рейд по сім'ях, які перебувають у складних життєвих обставинах, під час якого було відвідано сім'ю ОСОБА_4 .
На момент такого відвідування ОСОБА_4 зі своїми знайомими, перебуваючи вдома, в присутності своїх дітей, розпивав алкогольні напої. При цьому в помешканні був безлад, скло шибок вибите, постіль та дитячий одяг брудний. Працівниками поліції відносно ОСОБА_4 був складений адміністративний протокол за частиною 1 статті 184 КУпАП.
У зв'язку з цим неповнолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наказом начальника відділу «Служба у справах дітей» від 21 січня 2025 року № 07/07-03 тимчасово влаштовані в сім'ю ОСОБА_3 рідної, тітки неповнолітніх дітей, яка проживає в селі Череваха Камінь-Каширського району Волинської області.
За період з 21 січня по 20 лютого 2025 року працівники відділу «Служба у справах дітей» двічі відвідували ОСОБА_4 за місцем проживання по АДРЕСА_2 , з метою з'ясування можливості повернення неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на виховання батька. Із актів обстеження умов проживання від 06.02.2025 та 14.02.2025, відомо, що ОСОБА_4 й надалі не створює належних умов для проживання та виховання дітей, зловживає спиртними напоями.
10 лютого 2025 року громадянин ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, на нього накладене адміністративне стягнення у виді 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень штрафу.
Питання про доцільність/не доцільність позбавлення батьківських прав заслухане на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Маневицької селищної ради 20 лютого 2025 року, на яке був запрошений ОСОБА_4 . Однак ОСОБА_4 не зміг пояснити, чому він не виконує батьківські обов'язки. Підтвердив, що матеріально дітям не допомагає, хоча стверджує, що має дохід у вигляді оплати за виконання тимчасових робіт без офіційного працевлаштування. При цьому не зміг згадати, коли останній раз щось купував дітям, не надав підтверджуючих документів з місця роботи, чи будь-яких доказів матеріального утримання дітей.
ОСОБА_3 , тітка дітей, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини зазначила, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями. Після того, як діти були тимчасово влаштовані до неї в сім'ю, жодного разу їх не відвідав, не цікавився їх вихованням та навчанням, не допомагав матеріально. Останні два роки ОСОБА_3 постійно опікується дітьми, купує їм шкільне приладдя, одяг, неодноразово допомагала навести лад в квартирі, де проживали діти.
Неповнолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 також зазначили, що їхній батько часто вживає алкогольні напої, вдома постійно збирає компанії для спільного розпивання спиртних напоїв, вони не впевнені, що батько ОСОБА_4 зможе змінити спосіб життя.
З інформації класних керівників від 18 лютого 2025 року відомо, що ОСОБА_4 ніякої участі у вихованні синів не бере, на класні і загальношкільні збори не приходить, на телефонні дзвінки класних керівників не реагує.
Відповідно до інформації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) від 19 лютого 2025 року № 67/2-12/2-25, сім'ї ОСОБА_4 надавалась послуга кризового та екстреного втручання, у зв'язку з передачею дітей на тимчасове виховання тітці ОСОБА_3 . Метою надання послуги було проведення оцінки кризової ситуації, інформування про наслідки невиконання батьківських обов'язків та допомога батькові у вигляді консультацій, настанов, рекомендацій в створенні безпечних та комфортних умов для дітей, профілактики вживання алкоголю, а також виникнення різних видів залежностей. При відвідуванні сім'ї фахівцем із соціальної роботи було зафіксовано, що помешкання потребує ремонту, в будинку холодно, брудно, відсутня чиста постільна білизна, продукти харчування. На зауваження та рекомендації працівників реакція відсутня.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
ОСОБА_4 не надав жодних доказів існування об'єктивних причин, які б унеможливлювали його участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними.
Вказані дії ОСОБА_4 свідчать про свідоме ухилення його від виконання батьківських обов'язків. Він міг би змінити спосіб життя, знайти роботу, мати сталий дохід для утримання дітей, створити належні житлово-побутові умови для проживання та навчання, однак, цього свідомо не робить.
Виходячи з вищевикладеного, доведено, що відповідач не прагне дбати про дітей, проживати з ними, піклуватися про освіту та їх здоров'я.
Відповідач своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дітей до досягнення повноліття, не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. ОСОБА_4 не забезпечує проживання дітей з ним, не шукає шляхів вирішення питання щодо участі у їх вихованні.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до своїх батьківських обов'язків.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, тому у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
ЄСПЛ у рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під час судового розгляду встановлено, що Відповідач ОСОБА_4 , як батько неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ухиляється від виконання основних обов'язків щодо виховання та розвитку дітей, які встановлені в ст. 164 СК України, а саме: не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання, фізичний, духовний та моральний стан.
До матеріалів подано висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаний висновок затверджено рішенням від 26 лютого 2025 року № 51 виконавчим комітетом Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області.
У частині 5, 6 статті 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З огляду на вказане у сукупності, зважаючи на зазначені докази, суд прийшов до висновку про те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що Відповідач ухиляється від утримання та виховання неповнолітніх дітей, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, що є підставою для позбавлення батьківських прав.
Суд звертає увагу, що після усунення обставин, які були підставою для позбавлення батьківських прав, Відповідач не позбавлений можливості звернутися у встановленому законом порядку з вимогами про поновлення батьківських прав.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню..
Так як в позові заявлено дві окремі вимоги, а саме позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, тому згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 у дохід державипідлягає стягненню судовий збір на суму 2422,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 12,81,89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 166 СК України суд, -
Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Меневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого; по АДРЕСА_1 - позбавити батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та передати дітей на опікування органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Меневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області для подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого; по АДРЕСА_1 - аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 03 березня 2025 року на користь тих осіб, установ, яким буде передано на виховання малолітню дитину (законного представника, опікуна, піклувальника).
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Маневицьким районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Маневицька селищна рада, місцезнаходження: 44601, сел. Маневичі, вул. Незалежності, 30, Камінь-Каширського району Волинської області, код ЄДРПОУ 44622349.
Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , зареєстрований; по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.