Справа № 163/1241/24
Провадження № 1-кс/163/345/25
23 липня 2025 року Слідча суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника третьої особи ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області клопотання третьої особи ОСОБА_6 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024035560000134,
У клопотанні представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 просить скасувати арешт з висновку N? 898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого 10.10.2024, та висновку ЛКК N?898 від 10.10.2024, виданого КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ім?я ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовує тим, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування кримінального провадження N? 12024035560000134. Зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06 лютого 2025 року накладено арешт на зазначені документи, що були вилучені у ОСОБА_6 .
Зауважує, що 15.07.2025 року згідно з ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні N? 12024035560000134 було відмовлено з тих мотивів, що доводами клопотання не доведено, що арешт накладено необгрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, тим самим не наведено достатніх підстав для скасування такого заходу.
Таку відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна представник заявника вважає невмотивованою, оскільки він вважає, що достовірність походження та дійсність виданих документів підтверджена відповідями на адвокатські запити, висновком експерта, тому, на його думку, документи, на які накладено арешт, не відповідають критеріям речових доказів. Крім цього, зазначає, що ОСОБА_6 не є підозрюваною, тому підстав в подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження немає.
ОСОБА_6 на розгляд клопотання не з'явилась.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримав, з наведених у ньому мотивів, та просив його задовольнити. Висловив позицію, аналогічну, як викладена у клопотанні та додаткових письмових поясненнях, просив скасувати арешт, накладений на документи ОСОБА_6 .
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна та просив відмовити у його задоволенні за безпідставністю, оскільки вилучені висновки є безпосереднім предметом кримінальних правопорушень, за ознаками яких проводиться досудове розслідування, та в рамках даного кримінального провадження визнані речовими доказами. Зауважив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, органи досудового розслідування володіють інформацією, що документи дійсно видавались ІНФОРМАЦІЯ_1 , на цій стадії провадження перевіряється правомірність підстав видачі таких документів, що не знімає підозри у їх підробці. Зазначив, що відповідно до ухвали слідчого судді від 17.06.2025 року надано тимчасовий доступ в кримінальному провадженні N?12024035560000134 до документів, які перебувають у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а скасування накладеного на них арешту може призвести до настання наслідків, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню. Звернув увагу, що тимчасовий доступ на даний час не виконано, строк дії ухвали визначено до 17.08.2025 року, тому клопотання вважає передчасним. Окрім цього, зазначив, що заявником та її представником не доведено, що на даній стадії потреба в арешті документів відпала або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий підтримав позицію прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження №12024035560000134, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання слідчою суддею встановлено, що документи, які є предметом розгляду цього клопотання, були вилучені під час огляду місця події 04.02.2025 року та постановою дізнавача визнані речовими доказами.
Відповідно до ухвали слідчого суді Любомльського районного суду від 06.02.2025 року накладено арешт на висновок ЛКК № 898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданий 10.10.2024 на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та на висновок ЛКК № 898 від 10.10.2024, виданий КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ім?я ОСОБА_6 , 1979 року народження, із забороною власнику (володільцю) володіти, користуватись та розпоряджатися вказаним майном.
Ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 17.06.2025 року надано тимчасовий доступ в кримінальному провадженні №12024035560000134 до документів, які перебувають у володінні КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що стали підставою для отримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , висновку N?898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та висновку ЛКК N?898 від 10.10.2024.
Слідчим суддею встановлено та не заперечується учасниками судового засідання, що ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів на даний час не виконано, строк дії ухвали - до 17 серпня 2025 року.
Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді Любомльського районного суду від 15.07.2025 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту з висновку N? 898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого 10.10.2024, та висновку ЛКК N? 898 від 10.10.2024, виданого КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ім?я ОСОБА_6 в кримінальному провадженні N? 12024035560000134, - відмовлено, оскільки доводами клопотання не доведено, що арешт накладено необгрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, тим самим не наведено достатніх підстав для скасування такого заходу.
Таку відмову представник заявника вважає невмотивованою, у зв?язку з чим повторно звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту.
В судовому засіданні досліджено лист від 27.06.2025 N?555, відповідно до якого підтверджено дійсність висновку ЛКК N?898, а також справжність підписів голови ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 і членів комісії, лист від 27.06.2025 року N?02/12-01-15/2947/02/12-01-15/16840 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якому зазначено, що надані стороною захисту висновки підтверджують достовірність походження медичних документів.
Слідчою суддею досліджено висновок технічної експертизи документів, що долучений до матеріалів кримінального провадження, відповідно до якого стверджується дійсність висновку N?898 та висновку ЛКК N?898 (виданих КНП « ІНФОРМАЦІЯ_7 »).
Однак, факт автентичності та справжності документів не виключає ймовірності того, що вони можуть бути отримані незаконним шляхом, отже версія сторони обвинувачення про перевірку правомірності підстав видачі документів, які є предметом розгляду цього клопотання, є підтвердженою, та підтверджує необхідність проведення слідчих та розшукових дій в рамках даного кримінального провадження для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об?єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Висновок N? 898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданий 10.10.2024, та висновок ЛКК№898 від 10.10.2024, виданий КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ім?я ОСОБА_6 відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, та є речовими доказами, оскільки можуть містити у собі інформацію щодо обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні, можуть бути предметом вчинення злочину, та самі по собі або в сукупності з іншими речами можуть бути доказами злочину.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні, тому доводи заявника про те, що вилучені документи стосуються її сина суд відхиляє.
Крім того, слідча суддя відхиляє як необґрунтовані доводи заявника та її представника щодо невмотивованості ухвали слідчого судді про накладення арешту на вказане майно (висновки), оскільки такі доводи є предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а слідчий суддя в межах даного провадження обмежений дослідженням та встановленням обставин щодо доцільності подальшого існування заходу забезпечення кримінального провадження, в даному випадку - арешту майна.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна застосовується виключно з метою забезпечення: можливості спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, збереження речових доказів, або запобігання відчуженню / знищенню майна.
З огляду на те, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна для встановлення фактичних обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення та враховуючи те, що не наведено достатніх доказів щодо настання негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, що передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Наявними матеріалами кримінального провадження встановлено, що доводи та обґрунтування, на які посилається у клопотанні представник заявника про скасування арешту майна, поданому 18.07.2025 року, є аналогічними за змістом та обґрунтуванням, які були предметом розгляду слідчого судді ОСОБА_9 , за результатам розгляду якого 15.07.2025 року постановлено ухвалу про відмову в задоволенні вказаного клопотання.
Окрім того, жодних нових доказів на підтвердження того, що арешт майна було накладено необґрунтовано, а подальша потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала, представником при повторному зверненні до суду через дві доби з аналогічним клопотанням не надано.
Таким чином, повторне звернення до суду з аналогічним за змістом клопотанням без
підкріплення його новими доказами, чи наявністю інших нових обставин має ознаки зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна с тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Під час розгляду клопотання встановлено, що досудове розслідування в цьому провадженні триває; органом досудового розслідування здійснюється збирання доказів та встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, у тому числі усіх причетних до вказаного кримінального правопорушення осіб; ухвалу слідчого судді про надання тимчасового доступу ще не виконано, а тому відсутня можливість спростувати версію обвинувачення про правомірність підстав видачі документів на ім?я ОСОБА_6 ; арештоване майно є оригінальними документами, відповідно, - єдиними доказами ймовірного кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, тому, скасування арешту майна може призвести до знищення доказів у даному провадженні і таким чином позбавить реалізації мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, що передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Таким чином, доводами клопотання не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, тим самим не наведено достатніх підстав для скасування такого заходу.
Керуючись ст. ст.170, 174, 372, 376 КПК України,
У задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024035560000134 а саме: висновку № 898 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданого 10.10.2024 на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та висновку ЛКК № 898 від 10.10.2024, виданого КНП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на ім'я ОСОБА_6 , 1979 року народження, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено о 09 год. 25 липня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1