Справа № 161/13832/25
Провадження № 1-кс/161/4018/25
м. Луцьк 25 липня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
дізнавача ОСОБА_3 ,
володільця майна ОСОБА_5 ,
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_6 ,
Дізнавач СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене 08.07.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: посвідчення водія іноземної держави, видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету PSP1469261, транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», чорного кольору, 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 та ключ запалення які поміщено на спеціальний майданчик в сел. Іваничі Волинської обл., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HONDA ACCORD», чорного кольору, 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , яке поміщено до спеціального пакету PSP1378947, позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування чи вчинення будь-яких інших дій із вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Своє клопотання мотивує тим, що СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025035580000503 від 09.07.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень (проступку), передбачених ч.1 ст.358, ст.290 КК України, крім того, вилучені 08.07.2025 під час огляду місця події вище зазначені речі, являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять на собі сліди кримінального правопорушення, є об'єктами експертних досліджень та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України та з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх переховування, пошкодження, зникнення, знищення, пересування, передачі, відчуження - є необхідність у накладені арешту на вище вказане майно, тому дізнавач звернувся з відповідним клопотанням до слідчого судді.
Заслухавши думку прокурора та дізнавача, кожного зокрема, які клопотання підтримали та просили його задовольнити, володільця майна та його представника, кожного зокрема, які клопотання заперечували, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, письмові заперечення на клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: справа “І.А. проти Туреччини» (I.A. v. Turkey, № 42571/98) - арешт майна може бути законним, якщо має законну мету, передбачений законом і є пропорційним;
Cправа “Агрокомплекс проти України» (Agrokompleks v. Ukraine, № 23465/03) - арешт або вилучення майна без чіткої правової основи і розумної мети порушує ст. 1 Першого протоколу.
У даному випадку арешт застосовується не з метою конфіскації, а тимчасово - для забезпечення цілей слідства, що відповідає стандартам ЄСПЛ про “законний баланс між суспільним інтересом та індивідуальними правами».
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, крім того, вилучені речі, являються знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містять на собі сліди кримінального правопорушення, є об'єктами експертних досліджень, (постановою дізнавача призначено експертизу по вилученим речам), містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України та з метою збереження речових доказів, запобігання можливості їх переховування, пошкодження, зникнення, знищення, пересування, передачі.
З огляду на вище наведене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на автомобіль є обґрунтованим, законним і пропорційним заходом, який відповідає статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому клопотання слід задовольнити та накласти арешт на майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 08.07.2025 під час проведення огляду місця події, а саме: посвідчення водія іноземної держави, видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , яке поміщено до спеціального пакету PSP1469261, транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», чорного кольору, 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 та ключ запалення які поміщено на спеціальний майданчик в сел. Іваничі Волинської обл., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «HONDA ACCORD», чорного кольору, 2013 р.в. д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , яке поміщено до спеціального пакету PSP1378947, позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування чи вчинення будь-яких інших дій із вищевказаним майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На підставі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1