Вирок від 25.07.2025 по справі 726/2492/25

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2492/25

Провадження № 1-кп/726/142/25

Категорія 21

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2025 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань Садгірського районного суду м. Чернівці кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Веренчанка Заставнівського р-ну Чернівецької області, зареєстрована в АДРЕСА_1 та фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , із середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, в період часу з 01.07.2025 по 03.07.2025 (більш точно часу дізнанням не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги», що розташована за адресою м. Чернівці, вул. Івана Підкови буд. 11, куди останню поміщено як особу, що опинилася в складних життєвих обставинах, переслідуючи умисел, направлений на заподіяння шкоди здоров'ю, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розпочала словесний конфлікт з власною донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою відповідно перебуває у сімейних відносинах, усвідомлюючи, що остання є малолітньою та не може чинити опору, з метою залякування останньої, тобто прагнучи викликати у неї почуття страху та спонукаючи до належної поведінки, ОСОБА_3 нанесла не менше 8 ударів руками по різним частинам тіла своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 .

В результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_3 заподіяла малолітній доньці ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців: по верхньому краю правої лопатки по лопатковій лінії; по зовнішній поверхні на межі верхньої та середньої третин правого плеча, у кількості двох; по задньо-зовнішній поверхні в середній третині правого плеча, по задній поверхні в середній третині правого передпліччя; по зовнішній поверхні в середній третині лівого плеча; в проекції зовнішнього верхнього кута лівої лопатки, по зовнішній поверхні у верхній третині правого стегна, по зовнішній поверхні в нижній третині правого стегна, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 в ході досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 18 липня 2025 року.

В своєму клопотанні прокурор зазначив, що враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, у зв'язку з чим прокурор просить проводити розгляд обвинувального акта у відповідності до ст. 302 КПК України, у спрощеному провадженні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному легкому тілесному ушкодженні, обвинувачена не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надає свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , в яких вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини, згодна з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку за її відсутності, сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої у суду немає, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, суд вважає, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку) за ч.1 ст. 125 КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а саме спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження доведеною та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до кримінального проступку, його наслідки, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно неодружена, за місцем проживання характеризується посередньо.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд вважає каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд вважає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах, яка є малолітньою дитиною.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особи обвинуваченої, яка раніше несудима, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у межах санкції частини 1 статті 125 КК України в виді штрафу. Суд вважає, що таке покарання не є таким, що не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст.76 КК України на осіб, засуджених за злочини, пов'язані з домашнім насильством, суд може покласти інші обов'язки та заборони, передбачені ст. 91-1 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов'язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.

Враховуючи, що конфлікт, який в даному випадку обвинувачена намагалася вирішити шляхом домашнього насильства, виник з малозначного побутового приводу, суд дійшов висновку, що до обвинуваченої, як до особи, яка вчинила домашнє насильство, необхідно застосувати обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, а також обмеження спілкування з дитиною на строк 3 місяці.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта та речові докази по справі відсутні.

Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання в виді штрафу в розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.

На підставі ч. 2ст. 76 КК України на осіб, засуджених за злочини, що пов'язані з домашнім насильством, суд покладає обов'язки та заборони, передбачені статтею 91-1 цього Кодексу

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальні заходи у виді направлення для проходження програми для кривдників, а також обмеження спілкування з дитиною, строком на 3 (три) місяці.

Контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган пробації за місцем проживання обвинуваченої.

Роз'яснити ОСОБА_3 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддяОСОБА_1

Попередній документ
129083343
Наступний документ
129083345
Інформація про рішення:
№ рішення: 129083344
№ справи: 726/2492/25
Дата рішення: 25.07.2025
Дата публікації: 28.07.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (09.01.2026)
Дата надходження: 18.07.2025