Справа № 715/2742/24
Провадження № 2/715/27/25
25 липня 2025 року селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складi: головуючого судді Цуренка В.А.
секретар судового засідання Оршевська С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відновлення межі суміжних земельних ділянок та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відновлення її первісного стану,-
ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 079105 йому - ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:1157, площею 0,1184 га., цільове призначення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, котра знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області. 18.07.2024 року прибувши на дану земельну ділянку, ним було виявлено знищення межових знаків та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 7321087900:01:003:1157. В наслідок знищення межових знаків він змушений був 18.07.2024 року звернутись до сертифікованого інженера-геодезиста з метою винесення на місцевості (в натурі) зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий номер 7321087900:01:003:1157. На підставі каталогу координат земельної ділянки за кадастровим номером 7321087900:01:003:1157 площею 0,1184 га., цільове призначення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, котра знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області, було винесено на місцевості (в натурі) її зовнішні межі, що підтверджується актом встановлення, передачі межових знаків зовнішніх меж землекористування від 18.07.2024 року. Відповідно до ситуаційної схеми земельної ділянки кадастровий номер 7321087900:01:003:1157 вбачається, що котлован, який викопаний відповідачем знаходиться на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 7321087900:01:003:1157. В наслідок самовільного зайняття ОСОБА_3 належної йому частини земельної ділянки кадастровий номер 7321087900:01:003:1157, а також знищення межових знаків та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), йому, як власнику земельної ділянки завдано значної шкоди.
На підставі викладеного, просить суд ухвалити рішення, яким: зобов'язати ОСОБА_3 шляхом відновлення межових знаків та звільнення земельної ділянки усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7321087900:01:003:1157, площею 0,1184 га., цільове призначення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, котра знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області, яка належить йому ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 079105; зобов'язати ОСОБА_3 привести частину самовільно зайнятої земельної ділянки номер 7321087900:01:003:1157 у придатний для використання стан шляхом відновлення раніше знятого ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) та приведення її до первісного стану; судові витрати по справі стягнути з відповідача.
11 листопада 2024 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області продовжено на 30 (тридцять) днів строк проведення підготовчого провадження у даній справі.
04 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_3 направив до суду відзив, в якому вказав, що позовні вимоги не визнає, на даний час відсутній предмет спору, оскільки ним здійснено зміну конфігурації належних йому земельних ділянок та виправлено помилки, щодо накладки межі його земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з ДЗК від 28 листопада 2024 року та протоколом виправлення помилки. Тому спірні земельні ділянки не пересікаються. Крім того, ним приведено частину земельної ділянки ОСОБА_2 у придатний для використання стан шляхом відновлення раніше знятого ґрунтового покриву. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
04 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Биндю В.І. направив до суду клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити по справі судову земельно-технічну експертизу.
04 грудня 2024 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області клопотання адвоката Биндю В.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 про призначення судової експертизи у даній справі задоволено повністю. Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинене на час проведення судової експертизи.
28 січня 2025 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області поновлено провадження у даній справі.
11 лютого 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Биндю В.І. направив до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що посилання ОСОБА_3 у відзиві є безпідставними та необґрунтованими, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
10 березня 2025 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області направлено дану справу до експертної установи для проведення судової земельно-технічної експертизи призначеної ухвалою суду від 04 грудня 2024 року. Зупинене провадження у справі на час проведення судової експертизи.
19 травня 2025 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області поновлено провадження у даній справі.
19 травня 2025 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області закрито підготовче провадження, дану цивільну справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, його представник - адвокат Биндю В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, в своїх поясненнях підтвердив обставини, що викладені в позовній зачявів та у відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 079105 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:1157, площею 0,1184 га., цільове призначення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області.
На підставі каталогу координат земельної ділянки за кадастровим номером 7321087900:01:003:1157 площею 0,1184 га., цільове призначення, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області, було винесено на місцевості (в натурі) її зовнішні межі, що підтверджується актом встановлення, передачі межових знаків зовнішніх меж землекористування від 18.07.2024 року.
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку серії №НВ-3201379372024 ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 7321087900:01:003:1121, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, яка знаходиться за адресою с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області.
Згідно висновку експерта №42 від 29 квітня 2025 року фактичне (на місцевості) розташування, конфігурація, розміри та площа земельної ділянки, кадастровий номер 7321087900:01:003:1157, що належить ОСОБА_2 , відповідає розмірам, промірам та площі, які вказані у Державному акті на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №079105, а саме: конфігурація - близька до прямокутної; розміри (проміри по периметру, в метрах) - 17.28, 68.50, 8.99, 5.87, 2.18, 69.97', площа - 0.1184 га. У зв'язку із відсутністю огорожі та межових знаків земельної ділянки, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121, а також власника земельної ділянки ОСОБА_3 , який би міг зорієнтувати фактичне користування земельною ділянкою на місцевості, встановити фактичне розташування даної земельної ділянки не надається можливим. Відсутнє накладання земельних ділянок, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121 та 7321087900:01:003:1157, одна на одну, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, а саме відповідно до каталогів координат поворотних точок окружних меж земельних ділянок, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121 та 7321087900:01:003:1157. Встановити, чи має місце фактичне накладання земельних ділянок, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121 та 7321087900:01:003:1157, одна на одну, у зв'язку із відсутністю огорожі, видимих межових знаків та власника земельної ділянки, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121, який би міг зорієнтувати фактичне користування земельною ділянкою на місцевості, не надається можливим. Відсутнє порушення меж земельних ділянок, кадастровий номер 7321087900:01:003:1121 та 7321087900:01:003:1157, відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки, а саме відповідно до каталогів координат поворотних точок окружних меж земельних ділянок.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частини перша-п'ята статті 319 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до частини першої статті 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (стаття 104 ЗК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 вказувала, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 вказано, що «ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)». Відповідно до частини 2, пункту "б" частини третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. У частині другою статті 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
В судовому засіданні встановлено, що згідно висновку експерта №42 від 29 квітня 2025 року спірні земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не накладаються одна на одну, відсутнє порушення меж земельних ділянок.
Відтак, позовна вимога ОСОБА_2 щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 не накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 , відповідно відсутні перешкоди у користуванні ОСОБА_2 належною йому земельною ділянкою.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про приведення частини земельної ділянки номер 7321087900:01:003:1157 у придатний для використання стан шляхом відновлення раніше знятого ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), суд зазначає наступне.
Особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.
За змістом статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Під час судового розгляду встановлено, що відповідно до ситуаційної схеми земельної ділянки кадастровий номер 7321087900:01:003:1157 котлован, який викопаний ОСОБА_3 знаходиться на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 7321087900:01:003:1121. Даний факт також підтверджується висновком експерта №42 від 29 квітня 2025 року.
Суду не надано належних і допустимих доказів про первісний стан земельної ділянки позивача до виникнення спірних правовідносин (у якому стані була передана земельна ділянка на праві власності позивачу, чи існував на той час на вказаній земельній ділянці родючий шар ґрунту, тощо). Оскільки земельна ділянка передавалася позивачу з цільовим призначенням для будівництва, а не для сільськогосподарських потреб, тому наявність родючого шару ґрунту на час передання вказаної земельної ділянки не була обов'язковою умовою для її використанням за цільовим призначенням.
Також не надано належних і допустимих доказів про те, що саме відповідачем було знято частину родючого шару ґрунту з частини земельної ділянки позивача.
Враховуючи вище викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині задоволенню також не підлягають.
Вирішуючи позовну вимогу ОСОБА_2 про стягнення судових витрат, зазначаю наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено повністю, тому також не підлягають стягненню судові витрати з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 283-285 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлено 25 липня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: