Справа № 646/7176/25
№ провадження 2/646/3792/2025
про залишення позовної заяви без руху
25.07.25 м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Барабанова В. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина з батьком, -
встановив:
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина з батьком.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Разом з тим, позивачем подано лише позовну заяву та не додано жодних додатків до неї, про що складено акт про відсутність доданих до позовної заяви документів.
Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного суду від 16.07.2020 по справі № 908/2828/19 (№ в ЄДРСР 90565972); від 18.06.2020 по справі № 909/965/16 (№ в ЄДРСР 89910851); від 07.05.2020 по справі № 922/3059/16 (№ в ЄДРСР 89318804); від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 (№ в ЄДРСР 88868235) відповідно до якої «Системний аналіз статей 80, 269 ГПК свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі № 5011-15/10488-2012)».
Також у постанові ВС від 16.12.2020 по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Так, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). У постанові ВС від 12.01.2021 по справі № 753/9240/18 (№ в ЄДРСР 94151239) суд зазначив, що при цьому процесуальним обов'язком позивача є подання доказів разом з поданням позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України), а в силу положень частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача). Однак, наявності таких об'єктивних обставин позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Згідно висновку ВС від 20.10.2020 по справі № 756/671/19 (№ в ЄДРСР 92335060), відповідно до частини восьмої статті 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови вказаного органу у розгляді його звернення. Також позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження №61-14859св19) вказано, що "Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло".
В порушення вказаних норм закону позивачем не додано до позовної заяви: висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, характеристику з місця проживання, роботи, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дитини, медичні довідки про стан здоров'я батьків та довідку про доходи або інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача.
Також, в позовній заяві взагалі не зазначено, що між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини: позивач не вказує, чи зверталася вона або відповідач до служби у справах дітей з питань визначення місця проживання дитини, які заходи вказаним органом вживались, спроби врегулювати вказане питання шляхом укладення відповідного договору тощо, при цьому позивач посилається про укладений між сторонами договір щодо визначення місця проживання дитини.
Також подана позовна заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору розмірі 1 211,20 грн., щодо вимоги немайнового характеру.
Окрім зазначеного, зміст позовної заяви, не дає змогу суду встановити чи підсудна вказана позовна заява для розгляду Основ'янським районним судом міста Харкова.
Питання про територіальну підсудність даного позову суд вирішує, враховуючи правила про підсудність, визначені в статтях 27 (загальна підсудність за місцезнаходженням відповідача), 28 (альтернативна підсудність за вибором позивача), 29 (підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами), 30 (виключна підсудність) ЦПК України.
Згідно загального правила про підсудність (ст. 27 ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином підсудність щодо фізичної особи встановлюється за зареєстрованим місцем проживання чи перебування фізичної особи відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні», а щодо юридичної особи визначається за її місцем знаходження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Згідно позовної заяви, адреса проживання відповідачки ОСОБА_2 зазначається як АДРЕСА_1 .
При цьому, згідно відповіді з Реєстру територіальної громади міста Харкова, за параметрами запиту - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання- АДРЕСА_1 ), у Реєстрі територіальної громади м. Харкова відомості відсутні.
Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього сина з батьком, залишити без руху, запропонувавши позивачу в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути ці недоліки.
У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Барабанова