11 вересня 2006 р.
№ 9/447
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Коллективного підприємства "Дипломат",
м. Дніпропетровськ
на рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2006
та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006
у справі
№ 9/447
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Мода-Сервіс", м. Дніпропетровськ
до
Коллективного підприємства "Дипломат", м. Дніпропетровськ
треті особи
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
2. Дніпропетровська міська рада,
м. Дніпропетровськ
про
усунення перешкод в користуванні майном та стягнення 6708,14грн.
Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, виходячи зі змісту п.4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто скаржник повинен чітко вказати які саме норми матеріального чи процесуального права порушив суд, приймаючи оскаржуване рішення чи постанову та визначити суть такого порушення.
Однак, вищезазначені норми процесуального права при оформленні касаційної скарги скаржником не враховані.
Всупереч вимогам ст. 111 Господарського процесуального кодексу України в скарзі зазначається про недоведеність обставин, що мають значення для справи. Так, зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин стосовно нелігитимності документів, що підписані гр. Святченко С.А. та зазначено про ненадання відповідачем доказів права власності. При цьому, остання не містить посилань на норми матеріального та процесуального права, які порушені судом при винесенні оскаржуваних судових актів.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, тобто враховуючи вимоги ст. ст. 53, 110 зазначеного Кодексу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Коллективного підприємства "Дипломат", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2006 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 у справі № 9/447 - повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Гоголь
Суддя
Л. Продаєвич