Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/6524/25
Провадження № 1-кс/644/875/25
25.07.2025
Іменем України
25 липня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 2 в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , про арешт майна,
встановив:
В провадженні СВ ВП № 1 ХРУП № 2 в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12025221180001031 від 21 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
23 липня 2025 року старший слідчий СВ ВП № 1 ХРУП № 2 в Харківській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту речі, в яких знаходилась ОСОБА_5 в момент підпалу, за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12, а саме шорти бежевого кольору, кофта зеленого кольору, взуття світло-сірого кольору.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 20.07.2025 року, о 23 год. 55 хв., за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12, невстановлена особа, шляхом підпалу (за допомогою невстановленої горючої суміші), умисно пошкодила майно за вищевказаною адресою, завдавши матеріальну шкоду ОСОБА_6 .
Під час досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_6 , яка повідомила, що приблизно о 00 год. 00 хв. 21.07.2025 року від працівників поліції дізналась про підпал свого цеху «Ательє», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12.
В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_7 , який повідомив, що він мешкає із співмешканкою ОСОБА_8 , яка мала конфлікт із ОСОБА_6 , після чого від працівників поліції дізнався про підпал цеху «Ательє», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12.
Крім того, від ОСОБА_7 надійшла заява, де він добровільно видав речі своєї співмешканки ОСОБА_8 , в яких саме вона було у момент підпалу цеху «Ательє», розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12, а саме шорти бежевого кольору, кофта зеленого кольору, взуття світло-сірого кольору
Враховуючи що, виявлені та тимчасово вилучені речі, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та зберегли на собі сліди злочину, з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також проведення експертиз, слідчий вважав, що необхідно накласти на вказані вище речі арешт.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, до початку розгляду клопотання надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутністю, клопотання підтримали, просили його задовольнити, що не перешкоджає розгляду клопотання.
ОСОБА_8 ,як фактичний власник майна, в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду клопотання була повідомлена, надала суду заяву, в якій не заперечував проти клопотання та просила клопотання розглянути у її відсутність.
Дослідивши клопотання та додані матеріали кримінального провадження слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Так, частиною другою статті 167 КПК України визначено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як зазначено у ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також, наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим, слідчим доведено розумні підстави вважати, що вилучене майно є доказом злочину, оскільки, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З огляду на зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі, в яких знаходилась ОСОБА_5 в момент підпалу, за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, буд. 12, а саме шорти бежевого кольору, кофта зеленого кольору, взуття світло-сірого кольору, що належать ОСОБА_8 , заборонивши відчужувати, користуватися та розпоряджатися цим майном.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, можуть подати клопотання про скасування арешту майна в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, в той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1