Справа № 639/5399/25
Провадження № 2-з/639/15/25
25 липня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Борисенка О.О.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
установив:
24.07.2025 до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на 1/4 квартири АДРЕСА_1 .
Одночасно з поданням позову позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить до вирішення справи по суті: встановити заборону будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольський міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі, але не обмежуючись: державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкту нерухомого майна: 1/2 квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову сформовані в системі «Електронний суд» 24.07.2025 та підписані представником позивача адвокатом Букіним Олексієм Сергійовичем, який діє на підставі ордеру.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач може в будь-який момент до прийняття остаточного рішення по справі продати/подарувати/обміняти/обтяжити іпотекою майно, що призведе до фактичної неможливості виконання рішення суду по справі та позбавить позивача можливості поновити порушені майнові права.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали заяви, встановив таке.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Ухвалою суду від 25.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху. В цій ухвали суд серед іншого встановив, що ціна позову визначена стороною позивача станом на 18.08.2016 та матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують дійсну на час пред'явлення позову вартість спірного майна: 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Отже, в порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить дійсної ціни позову на час пред'явлення цієї заяви.
Крім того, у матеріалах заяви про забезпечення позову жодні докази, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на вчинення підготовчих дій щодо реалізації (відчуження) спірного майна відсутні. Сама лише потенційна можливість ухилення його від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Саме такі по суті висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
У зв'язку з тим, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам пунктів 5, 7 частини 1 статті 151 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву заявнику.
Повернення заяви про забезпечення позову не є перешкодою для звернення позивача з такою самою заявою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 149-153, 260, 261 ЦПК України, суд
Повернути заяву ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення із заявою про забезпечення позову після усунення умов, що були підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Олександр БОРИСЕНКО