справа № 619/3101/25
провадження № 3/619/1323/25
Постанова
іменем України
25 липня 2025 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
установила:
28.05.2025 інспектором 1 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом Кашніковим О.С. складено протокол серії ЕПР1 №344136, за відомостями якого, 16.04.2025 о 17 год 00 хв в м. Харків дорога Київ-Харків-Довжанський поворот до с. Родичі водій ОСОБА_1 , керуючи тз Toyota Corolla н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням внаслідок чого виїхав за межі дороги, з подальшим перекиданням автомобіля. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надавши в системі «Електронний суд» пояснення, у яких просить провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що твердження в протоколі не відповідають дійсності. Єдиними доказами відображеними в протоколі є докази свідків, це він та його дружина ОСОБА_2 . З пояснень наданих ними не можливо встановити його вину у дорожньо-транспортній пригоді. Інших свідків дорожньо-транспортної пригоди не було. На момент дорожньо-транспортної пригоди був тверезим, огляд на стан сп'яніння зафіксовано в протоколі. Інші транспортні засоби не були учасниками ДТП, матеріальних збитків зазнала тільки його сім'я. Знаходився в автомобілі разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , якому 4 роки, через що дбав за безпечний рух та не перевищував швидкості. Так, на підтвердження вини у вчиненні адміністративного правопорушення, не подано до суду жодного доказу, надано лише протокол та пояснення його та дружини, відповідно до чого не можливо встановити мою вину. Отже, відсутні належні та допустимі докази на підтвердження його вини у ДТП, яка мала місце 16.04.2025, тобто відсутні докази вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Перевіривши матеріали справи, надані документи та докази, суддя дійшла висновку про закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залічничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, обов'язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв'язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків.
Родовим об'єктом адміністративно-правового регулювання у сфері ДТП є суспільні відносини, які посягають на безпеку дорожнього руху, об'єктивна сторона яких передбачає обов'язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка фактично є обвинуваченням.
Положеннями ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, має бути зазначено суть адміністративного правопорушення. Якщо внаслідок порушення правил дорожнього руху спричинено пошкодження транспортних засобів, про це має бути зазначено у протоколі.
Як роз'яснено в п. 26 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
У п. 1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно зі ст. 22 ЦК України, збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що збитки у розумінні п.1.10 ПДР - це втрати особи, цивільні права яких були порушені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.
Отже, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. А відтак він апріорі не може посягати на своє право власності і тому не може нести відповідальність на пошкодження чи знищення ним належного йому майна, якщо при цьому не було порушено прав і законних інтересів третіх осіб.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 344136 зазначено, що водій, керуючи транспортним засобом, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, унаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги, з подальшим перекиданням автомобіля. Зазначено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, а також завдано матеріальних збитків.
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували, кому саме були завдані зазначені матеріальні збитки, а також не подано жодних документів, що підтверджують факт шкоди, її розмір чи наявність потерпілої сторони.
Враховуючи, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не було заподіяно шкоду майну інших осіб, порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов'язковим об'єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об'єкт складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 247 КУпАП, визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 зазначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко