справа № 621/1401/25
провадження № 2/619/1641/25
щодо вирішення питання про зміну предмету позову
24 липня 2025 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
представника відповідача Данильчука С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15 липня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» надійшло клопотання про збільшення/зменшення розміру позовних вимог, до якого було долучено позовну заяву у новій редакції, де у прохальній частині позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 24.01.2020 року №107937 у розмірі 18880,00 гривень.
В обґрунтування заяви зазначено, що після направлення позову та відкриття провадження у справі було виявлено технічну помилку, зокрема некоректно відображено ціну позову, суму простроченої заборгованості за сумою кредиту, а також прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Представник позивача в судове засідання не прибув , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача Данильчук С.Г. просив відмовити у прийняти до розгляду позовної заяви про збільшення позовних вимог, оскільки вважає ще новим позовом.
Суд, врахувавши доводи представника позивача, які викладені в його заяві, вивчивши матеріали цивільної справи, в обсязі, необхідному для правильного вирішення заяви, заслухавши представника відповідача, приходить до наступного висновку.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з Цивільного процесуального кодексу України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
У рішенням Верховний Суд не одноразово робив висновки про те, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.
ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням змісту заяви представника позивача, згідно яких стороною позивача збільшено розмір ціни позову в грошовому еквіваленті, суд розцінює вищевказану заяву як зміну предмету позову. Враховуючи, що дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а заява про збільшення позовних вимог подана до початку першого судового засідання, суд доходить до висновку про наявність підстав для прийняття до провадження позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 51, 222, 353 ЦПК України, суд,-
Прийняти до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» про збільшення розміру позовних вимог та викласти позовні вимоги у наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 107937 від 24.01.2020 року, в сумі 18880,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 14880.00 грн . Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2422,40 гривень.
У подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Роз'яснити відповідачу , що він має право надати відзив з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 25 липня 2025 року.
Суддя Н. В. Коваленко