Справа № 201/8674/25
Провадження № 1кп/201/1101/2025
15 липня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд м. Дніпра у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025047110000271 від 27.06.2025 року стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
27.06.2025 приблизно о 12:20 годині ОСОБА_2 , знаходячись у лісосмузі поблизу буд.19 по вулиці Запорізьке шосе м. Дніпро побачив на землі сліп пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору. Переконавшись у тому, що вказана порошкоподібна речовина білого кольору, яка знаходилася в сліп пакеті являє собою психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл2-піролідин-1іл-пентан-1-он), у ОСОБА_2 виник прямий умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл2-піролідин-1іл- пентан-1-он) масою 0,4414 г.
Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, ОСОБА_2 взяв вказаний сліп пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,5513 г який містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP (1-феніл2-піролідин-1іл-пентан-1-он) масою 0,4414 г та помістив його до правої кишені штанів, які були одягнуті на ньому, тобто незаконно придбав і почав незаконно зберігати при собі психотропну речовину обіг якої заборонено, без мети збуту для власного вживання .
Цього ж дня, а саме 27.06.2025 приблизно о 12 год. 37 хв. ОСОБА_2 , знаходячись на вулиці Запорізьке шосе біля будинку 19 в м. Дніпро був зупинений працівниками СЮП ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та на питання працівників поліції «чи має останній заборонені в обігу речі» зізнався, що при ньому в правій кишені штанів, які були одягнені на ньому, наявна психотропна речовина, яку в ході проведення огляду місця події в присутності двох понятих ОСОБА_2 добровільно надав працівникам поліції з правої кишені штанів, які були одягнені на ньому, а саме сліп пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,5513 г який містить в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено- PVP (1-феніл2-піролідин-1іл-пентан-1-он) масою 0,4414, яку ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_2 , які виразились у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту, кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
10.07.2025 року до суду надійшов обвинувальний акт із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, також додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту заяви, обвинувального акту та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що заява обвинуваченої є усвідомленою, відповідає її внутрішній волі, а її процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на неї.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, а встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання, суд вважає доведеним винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що на обліку у лікаря психіатра та нарколога він не перебуває, не працює, раніше не судимий.
До обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину (проступку), і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів (проступків) як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин (проступок), має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів (проступків).
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання, даним про особу обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.59-1 ККУкраїни покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1КК України, такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно з п.4 ч.3 ст.59-1 ККУкраїни суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років (ч.4 ст.59-1 КК України).
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Таке покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним, законним, справедливим та цілком достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100, 124 КПК України.
Судові витрати в розмірі 2228,50 грн за проведення експертизи, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.
Керуючись ст.ст. 100, 369, 371-374, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_2 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган зпитань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 2228,50 гривень.
Речові докази:
- речовину масою 0,5513 г., яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої в речовині становить 0,4414 г., упакована до спеціального пакету та передана на зберігання до камери речових доказів СД ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за квитанцією № 754 (а.п. 28) - знищити;
- оптичний диск CD-R - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження (а.п.17).
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1