Справа № 211/4497/25
Провадження № 3/211/2325/25
іменем України
25 липня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП,
17 квітня 2025 року о 08 год. 07 хв. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе, буд. 5Б водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою Alcotest Drager 7510 у встановленому законодавством порядку, результат огляду - 0,73% проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 згоден. Правопорушення зафіксовано на нагрудний відеореєстратор Motorola VB-400 №475222, №475232.
07 липня 2025 року на адресу суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербаня В.С. надійшло клопотання закриття справи про адміністративне правопорушення та допит свідка. У поданому клопотанні адвокат Щербань В.С. просить: під час розгляду справи про адміністративне правопорушення викликати для допиту поліцейського ПП у місті Кривий ОСОБА_2 , який проводив огляд на стан сп'яніння; витребувати у полку ПП у місті Кривий Ріг інформацію стосовно усіх роздруківок із приладу «Драгер» які проводились в період часу з 08:00 до 09:00 годин 17.04.2025; справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 та адвокат Щербань В.С. не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 та адвоката Щербаня В.С. не надходило.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо він неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами статті 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння - підтверджується сукупністю доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема:
- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302853 від 17.04.2025;
- результатом проведення тесту з використанням Drager Alcotest 7510- 0,73 ‰ від 17.04.2025 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результати якого водій згоден;
- даними відеозапису зі службового портативного відео-реєстратора працівників ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП;
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
З відеозапису фіксування факту адміністративного правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на контрольно-пропускному пункті, коли керував транспортним засобом та не заперечував проти цього.
Згідно частини статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, стосовно яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування, у присутності двох свідків; або лікарем закладу охорони здоров'я.
Даних щодо самостійного проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, водієм ОСОБА_1 до суду не надано.
При цьому суд зазначає, що огляд водій повинен був пройти не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а тому водій мав реальну можливість надати відповідний висновок до суду.
З Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у зв'язку з виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук), був проведений огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, результат якого позитивний - 0,73‰. З результатами огляду ОСОБА_1 був згоден.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддя не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Щодо клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербаня В.С. про виклик та допит свідка працівника патрульної поліції ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.
Водночас, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
При цьому, заявляючи клопотання про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з'ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.
Як вбачається з матеріалів справи події за фактом складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зафіксовані на бодікамеру співробітників патрульної поліції, відеозапис з якої в розумінні ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення, належність або неналежність якого суд встановлює під час ухвалення судового рішення по справі.
На переконання суду, захисник, заявивши клопотання про виклик свідка, останнє належним чином не обґрунтував та відповідно не довів перед судом необхідність виклику патрульного поліцейського у якості свідка, а також не обґрунтував, яким чином показання зазначеного працівника поліції можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення та спростування факту вчинення особою адміністративного правопорушення.
Слід також звернути увагу захисника на те, що 30.08.2023 року Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 208/712/19 стосовно водія, покараного за керування автомобілем у стані сп'яніння, після того, як ЄСПЛ встановив порушення Конвенції Україною, зазначила, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
У справі, що розглядається, поліцейський Рева А.В., про виклик якого для допиту в якості свідка просив захисник, як представник органу поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду зібрані докази, що безумовно виключає допит цього працівника поліції в якості свідка.
Враховуючи те, що захисник не довів перед судом необхідність виклику зазначеного свідка, а також не обґрунтував, яким чином його показання можуть вплинути на правильність розгляду справи про адміністративне правопорушення, заявлене ним клопотання задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Щербаня В.С. про витребування доказів.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Процесуальний механізм витребування доказів, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або з метою забезпечення права особи надати необхідні докази, за наявності обґрунтованих доводів щодо неможливості одержання доказів в інший законний спосіб, аніж витребування. Витребування доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно забезпечити права особи, яка має об'єктивні перешкоди в одержанні доказів в інший законний спосіб. Тобто, ризик неможливості одержання доказів в інший законний спосіб повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для витребування доказів.
У заяві про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Разом з тим,заявляючи клопотання про витребування доказів адвокатом Щербанем В.С. не надано жодних доказів вжиття ним заходів для самостійного отримання доказів, які він просить витребувати, та не наведено причин неможливості вжиття таких заходів.
Відтак, суд вважає клопотання адвоката Щербаня В.С. щодо витребування доказів необґрунтованим та не вбачає підстав для задоволення такого.
Щодо клопотання адвоката Щербаня В.С. про закриття провадження по справі, то суд зазначає, що всі заперечення викладені в ньому спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи той факт, що правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі положень статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд,-
визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Суддя: І. О. Юзефович