Справа № 308/15959/22
1-в/308/427/24
19 травня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду подання провідного інспектора Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженої 28.12.2023 року Ужгородським міськрайонним судом за ч.4 ст.185 КК і та ч.3 ст.357 КК України і звільненої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відповідно до частини другої статті 74 КК України,-
До Ужгородського міськрайонного суду надійшло вищевказане подання, в якому ставиться питання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією відносно ОСОБА_4 , засудженої вироком Ужгородського міськрайонного суду від 28.02.2023 р., яким ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч.3 ст. 357 КК України і призначено їй покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, за ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим остаточно обрано засудженій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі статті 75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Орган пробації звернувся до суду з поданням про звільнення засудженої ОСОБА_4 від призначеного судом покарання на підставі ч. 2ст. 74 КК, у зв'язку з усуненням караності за діяння, за яке ОСОБА_4 була засуджена судом, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки 09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі Закон від 18.07.2024), яким внесені зміни до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі КУпАП), відповідно до яких викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість не момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто на суму до 3028 грн., а ОСОБА_4 засуджена за ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення крадіжки у меншому розмірі 1879 грн.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
При цьому, від прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій остання просить розглянути дане подання без її участі.
Від начальника Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_6 до суду надійшла заява, в якій просить суд розглянути подання без його участі, а також долучив копію заяви засудженої ОСОБА_7 , в якій остання також просить розглянути подання центру пробації без її участі.
Дослідивши матеріали подання органу пробації, суд дійшов наступних висновків.
09 серпня 2024 року набрав чинності Закон від 18.07.2024, яким ст. 51 КУпАП була викладена в новій редакції, згідно якій дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати слід вважати таке викрадення, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 185 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна, яка має бланкетний (відсилочний) характер до положень КУпАП, тобто якщо вартість викраденого майна перевищує розмір, за який передбачено адміністративну відповідальність (більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), то дії особи підпадають під ознаки кримінально-карного правопорушення.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Цей розмір установлюється на початок кожного року окремо.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 ПКУ, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Цей розмір установлюється на початок кожного року окремо.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Станом на 01.01.2025 р., розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про держаний бюджет України на 2025 рік» становить 3028 грн.
За загальним правилом, згідно ч.ч. 2, 3ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Але відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Суд звертає увагу, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2023 р. ОСОБА_4 визнана винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено їй покарання :
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік ;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим остаточно обрано засудженій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Тобто, покарання ОСОБА_4 було призначено за ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначино ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, а отже, відокремити один з видів покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, який в даному випадку підпадає під декриміналізацію, від іншого за ч. 1 ст. 357 КК України, який не підпадає під декриміналізацію неможливо з огляду на приписи ст. 70 КК України щодо сукупності злочинів, скоєних ОСОБА_4 і призначення їй єдиного покарання із застосуванням ст. 70 КК України у виді 5 р. позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75,76 КК України.
У зв'язку з чим, в задоволенні подання органу пробації слід відмовити.
Керуючись ст. 51 КУпАП, ст.5, ч. 2 ст.74 КК, ст. ст.537,539,370372 КПК, суд,-
У задоволенні подання інспектора Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_3 , - відмовити .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом пяти днів.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1