Справа № 686/9124/25
Провадження № 1-кп/686/960/25
23 липня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому об'єднане кримінальне провадження № 12025243060000073 від 03.03.2025, № 12025243000000649 від 07 березня 2025 року, №12025243060000131 від 09.04.2025), щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницького, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який проходить військову службу на посаді стрільця 3-го відділення охорони в ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, маючого неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 30.10.2024 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ст. 390-1 КК України до пробаційного нагляду строком на 1 рік,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, 390-1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_6 , перебуваючи на обліку осіб в категорії «Кривдник» (особа, яка вчинила домашнє насильство), у Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області, в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» №2229-VIII від 07.12.2017, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , яке виразилось у систематичних словесних образах нецензурними словами та погрозах фізичною розправою, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за наступних фактичних обставин.
Так, 19 липня 2024 року період часу з 10 год. 20 хв. по 10 год. 30 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру - висловлювався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, штовхав, смикав за одяг, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, за що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2024 року ОСОБА_6 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173? КУпАП.
Також, 15 грудня 2024 року о 11 годині 10 хвилин, ОСОБА_6 , повторно протягом року, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме висловлювався в її сторону нецензурною лайкою та штовханн, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, за що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2025 року ОСОБА_6 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП.
Окрім цього, 04 січня 2025 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_4 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_5 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, за що постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року ОСОБА_6 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173? КУпАП.
Незважаючи на те, що ОСОБА_6 вже неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_5 останній продовжив свої умисні систематичні дії, направленні на вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Так, 06.03.2025 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 продовжуючи свої умисні злочинні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій ОСОБА_5 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, що виразилося у висловлюванні нецензурної лайки та погрозах фізичною розправою, яке в подальшому призвело до психологічних страждань потерпілої та погіршення якості її життя.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, внаслідок систематичного вчинення домашнього насильства відносно потерпілої ОСОБА_5 (матері) ситуації, які склались 19.07.2024, 15.12.2024, 04.01.2025 та 06.03.2025 були психотравмувальними для неї та завдали психологічних страждань у вигляді зниженого настрою, пригніченості, емоційної вразливості, підвищеної напруженості, застрягаємості на сімейних емоційно-негативних переживаннях, почуття образи, безсилля, втоми, підвищеного рівня тривоги та невпевненості.
За вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства, щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 126-1 КК України.
Крім цього, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 12.02.2025 у цивільній справі № 686/3910/25 винесено рішення про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, згідно якого ОСОБА_6 , заборонено перебувати в місці проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити наближатись на 500 метрів до місця проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити особисто і через третіх осіб вести телефонні переговори з ОСОБА_8 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку, особисто і через третіх осіб; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_8 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею, яке набрало законної сили та з яким ОСОБА_6 особисто ознайомлений.
Однак, ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, діючи умисно, 02.03.2025 о 21.30 годин та 06.03.2025 о 13.00 годині прийшов до місця проживання ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_2 , перебував у місці її проживання, вчинив конфлікт та контактував з ОСОБА_8 , порушивши обмежувальний припис в частині заборони наближатись до місця проживання ОСОБА_8 , перебувати у місці її проживання та контактувати з нею.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме наблизився до місця проживання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , менше 500 метрів, перебував у місці її проживання та контактував з нею, чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
За умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Разом з цим, ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, стрілець третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , ВОС - 100915А, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 17, 30, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області від 12.02.2025 у цивільній справі № 686/3910/25 винесено рішення про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, згідно якого ОСОБА_6 направлено до Хмельницького міського центру соціальних служб на проходження програми для кривдників строком на шість місяців, яке набрало законної сили та з яким ОСОБА_6 особисто ознайомлений.
Однак, ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, діючи умисно, 12.03.2025 о 11 годині, 19.03.2025 о 11 годині, 26.03.2025 о 11 годині, 02.04.2025 о 11 годині, 09.04.2025 о 11 годині, 16.04.2025 о 11 годині та 23.04.2025 о 11 годині, маючи при цьому реальну можливість виконати вимоги припису, не з'явився до Хмельницького міського центру соціальних служб, для проходження програми для кривдників, без поважних причин, чим ухилився від проходження такої програми та заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
За умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Крім цього, ОСОБА_6 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, діючи умисно, маючи при цьому можливість виконати умови припису, 19.04.2025 о 13 годині 00 хвилин, прийшов до місця перебування ОСОБА_8 , за адресою АДРЕСА_5 , де вчинив конфлікт та контактував з ОСОБА_8 , порушивши обмежувальний припис в частині заборони контактувати з нею.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме спілкувався з ОСОБА_8 , менше 500 метрів та контактував з нею, чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
За умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 390-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно 19.07.2024, 15.12.2024, 04.01.2025 та 06.03.2025 вчинив домашнє насильство психологічного характерувідносно своєї матері ОСОБА_5 , за що постановами Хмельницького міськрайонного суду був притягнутий за даними фактами до адміністративної відповідальності за ст. 173? КУпАП. Вказав, що усвідомлює, що його дії були психотравмуючими для потерпілої та завдали їй психологічних страждань. Також пояснив, що йому було відомо про рішення Хмельницького міськрайонного суду від 12.02.2025, яким було видано обмежувальний припис строком на шість місяців щодо спілкування з дружиною ОСОБА_8 . Проте, у вказані дні він дійсно приходив до місця проживання ОСОБА_8 , вчиняв із нею конфлікти та контактував з нею, чим порушував обмежувальний припис в частині заборони контактувати з ОСОБА_8 . На даний час усвідомив протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажає стати на шлях виправлення.
Обмежившись в судовому засіданні за згодою учасників судового провадження в порядку ст. 349 КПК України показаннями обвинуваченого, який повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і вважає доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.
Таким чином, суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та його дії слід кваліфікувати: за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства, щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи; за ст. 390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувальних приписів особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №260 від 03.04.2025 року, обвинувачений ОСОБА_6 на період інкримінованого йому кримінального правопорушення усвідомлював свої дії та міг керувати ними, усвідомлює свої дії та може керувати ними й на теперішній час. ОСОБА_6 застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
Оцінюючи такі висновки експертів, суд визнає їх науково обґрунтованими і достатньо аргументованими, такими, що відповідають об'єктивній поведінці обвинуваченої під час судового розгляду, а тому, погоджуючись з цими висновками, суд визнає ОСОБА_6 осудним і відповідальним за фактично скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_6 повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відсутні.
Разом з цим, суд враховує, що ОСОБА_6 негативно характеризується за місцем свого проживання, раніше судимий, при цьому його протиправні дії мали систематичний характер.
Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку скоєних кримінальних правопорушень, особу винного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання за ст.126-1КК України у виді позбавлення волі та за статтею 390-1 КК України у виді обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Згідно зі ст.71 КК України до цього покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2024 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст.58 КК України, покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.
Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 є військовослужбовцем, враховуючи позицію прокурора та потерпілої, обставини справи та особу винного, суд вважає за необхідне на підставі ст. 58 КК України замінити призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків з його грошового забезпечення.
На переконання суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Обраний під час досудового розслідування ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання слід скасувати.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 126-1, ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання:
- за ст. 126-1 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ст. 390-1 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно зі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання згідно вирокуХмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2024 і призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 58 КК України призначене ОСОБА_6 покарання виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі замінити на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців терміном 1 (один) рік 1 (один) місяць з відрахуванням в дохід держави 20% із суми грошового забезпечення ОСОБА_6 .
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня, з якого фактично розпочато відрахування із його грошового забезпечення.
Обраний під час досудового розслідування ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - скасувати.
Речові докази: диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - зберігати при справі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя