25.07.2025 Справа №607/3746/25 Провадження №1-кп/607/1216/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211040002699 від 30 листопада 2024 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхній Токмак Чернігівського району Запорізької області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, інваліда І групи, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 14 грудня 2007 року Херсонським апеляційним судом за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
та потерпілої ОСОБА_6
Верховною Радою України 24.02.2022 р. прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р., після чого неодноразово було продовжено та на даний час не скасовано.
Крім цього на момент події кримінального правопорушення воєнний стан в Україні діяв на підставі Указу Президента України №740/2024 від 28.10.2024 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до Закону України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, яким затверджено Указ Президента України №740/2024 від 28.10.2024 р. «Про затвердження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Статтею 41 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а також, що право приватної власності є непорушним.
Проте обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки та права, як громадянин України, маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 29 листопада 2024 року близько 13.00 год. у обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебував у приміщенні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 29 листопада 2024 року близько 13.00 год., перебуваючи у приміщенні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи з прямим умислом і корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон торговельної марки «Redmi» 10, 2022 виробника «Xiaomi» об'ємом пам'яті 4/128 GB, який знаходився біля касового апарату на касовій зоні закладу швидкого харчування «Chicken Hut», вартістю 3666,67 грн., який заховав у кишеню куртки, у яку був одягнений.
У подальшому обвинувачений ОСОБА_3 із викраденим майном вийшов із приміщення закладу швидкого харчування «Chicken Hut», що по АДРЕСА_3 , чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3666,67 грн.
Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не визнав та відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.
Окрім цього, перед завершенням з'ясування обставин по справі та перевірку їх доказами, обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово порушуючи порядок у залі судового засідання, не підкоряючись розпорядженням головуючого судді у судовому засіданні, був попередженим головуючим про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. Проте не реагуючи на вимоги головуючого судді останній повторно порушив порядок в судового засідання, у зв'язку із чим на підставі ч.1 ст.330 КПК України був видалений за ухвалою суду з зали засідання на весь подальший час судового розгляду та в подальшому такий судовий розгляд був завершений за його відсутності, за участю захисника адвоката ОСОБА_5 .
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, що були предметом дослідження під час судового розгляду.
Зокрема, показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона працює касиром у закладі швидкого харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та в листопаді 2024 року, точної дати не пригадує, близько 13.00 год., коли вона перебувала на робочому місці, у вказаний заклад зайшов раніше їй незнайомий ОСОБА_3 та замовив бокал пива. Коли він розрахувався, вона попросила його відійти від барної стійки, щоб мати змогу видавати замовлення, на що він відмовився. Після цього вона відійшла від свого робочого місця на 1-2 хв., а приблизно через 30-40 хв. помітила відсутність свого мобільного телефону торговельної марки «Redmi» 10, який до цього знаходився біля касового апарату. Переглянувши відеозапис з камери відеоспостереження, було виявлено, що мобільний телефон викрав ОСОБА_3 . Також повідомила, що вказаний мобільний телефон був у неї в користуванні близько 2 років, однак стан у нього був як нового без жодних пошкоджень та несправностей. На момент купівлі його вартість становила 8000 грн., однак чек вона не зберегла, а коробка від телефону знаходиться вдома та її не вилучали працівники поліції, однак фотознімок цієї коробки вона надавала в ході досудового розслідування. Під час пред'явлення для впізнання їй було надано фотографії 4 осіб, на яких вона впізнала ОСОБА_3 . Вказала, що обвинуваченого вона запам'ятала по неохайному зовнішньому вигляду та одягу, так як таких відвідувачів у них немає. Завдана шкода їй не відшкодована, тому просить призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.
Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона являється тіткою потерпілої ОСОБА_6 , яка інколи залишається в неї ночувати, оскільки працює в закладі «Чікен хат» до 22.00 год., після чого не має чим їхати додому. В листопаді 2024 року ОСОБА_6 прийшла до неї після роботи та розповіла, що у неї викрали мобільний телефон, який вона нещодавно придбала. Розповіла, що вона перебувала на робочому місці та біля барної стійки стояв чоловік, а коли він пішов, вона виявила відсутність свого телефону.
Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні повідомила, що вона здійснює своє підприємницьку діяльність в закладі харчування «Chicken Hut», що по АДРЕСА_3 . Очевидцем крадіжки вона не була, однак після того як їй стало відомо про зникнення мобільного телефону працівниці ОСОБА_6 , переглядаючи відеозапис з приміщення закладу, нею було виявлено крадіжку вказаного мобільного телефону з барної стійки. Також повідомила, що відеокамери у закладі вона встановлювала за свої особисті кошти, доступ до відеозаписів з камер спостереження є у неї, у адміністратора, а також у власників даного приміщення, яке вона орендує. Викликавши працівників поліції, вона добровільно видала відеозапис з камери відеоспостереження. Також працівниками поліції було проведено огляд місця події, дозвіл на проведення якого було надано нею добровільно та без будь-якого примусу.
Окрім цього винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доводиться оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
- рапортом інспектора чергового Тернопільського РУП ГУНП В Тернопільсьукій області ОСОБА_9 від 29.11.2024 р., згідно якого 29.11.2024 р. о 14.09 год. надійшло повідомлення ОСОБА_6 про те, що 29.11.2024 р. близько 13.00 год. невідома особа, перебуваючи у приміщенні «Чікен хат», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, викрала її мобільний телефон марки «Редмі 10», який знаходився біля каси у даному закладі.
(а.м.к.п. 89-90 Т.1);
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.11.2024 р., відповідно до якого ОСОБА_6 звернулась із заявою про те, що 29.11.2024 р. близько 13.00 год. невідома особа, перебуваючи у приміщенні «Чікен хат», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, викрала мобільний телефон.
(а.м.к.п. 91-93 Т.1);
- протоколом огляду місця події від 29.11.2024 р. з таблицею фотоілюстрацій, відповідно до якого проведено огляд приміщення закладу швидкого харчування «Chicken Hut», який розташований по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі. Так, вхід у заклад здійснюється через скляні двері, які на момент огляду відчинені, без будь-яких пошкоджень. Зліва направо від вхідних дверей розміщені столики, а навпроти вхідних дверей розташована касова зона, за якою розміщені зліва направо три касових апарати, де зі слів заявниці ОСОБА_6 знаходився її мобільний телефон марки Redmi10 із об'ємом пам'яті 4/128 Gb, а саме він перебував біля другого касового апарату, праворуч від нього, та який на момент огляду відсутній.
(а.м.к.п. 95-102 Т.1);
- висновком експерта № №СЕ-19/120-24/13877-ТВ від 03.12.2024 р. судової товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість вживаного мобільного телефону торговельної марки «Redmi» 10, 2022 виробник «Xiaomi», об'ємом пам'яті 4/128 GВ, станом на 29.11.2024 р., тобто на момент вчинення кримінального правопорушення могла становити 3666,67 грн.
(а.м.к.п. 104-110 Т.1).
Допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 підтвердила наданий нею висновок експерта № СЕ-19/120-24/13877-ТВ від 03.12.2024 р. судової товарознавчої експертизи та повідомила, що працює старшим судовим експертом сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС України. Пояснила, що при проведенні даної експертизи нею здійснювалось дослідження вартості телефону на вторинному ринку, тобто ринку вживаних товарів, зокрема, вивчались дані із інтернет-сайтів «оlx» та «allmart». Дослідження проводилось без об'єкта дослідження, тому висновок експерта був складений у ймовірній формі. За наявності об'єкта дослідження вартість мобільного телефону згідно висновку експерта могла бути іншою, ніж у даному висновку. Згідно вихідних даних, а саме протоколу допиту потерпілого та фотоілюстрації коробки від мобільного телефону, наданих слідчим, їй було відомо торговельну марку і товарну лінію викраденого мобільного телефону. Ідентифікацію об'єкта дослідження нею було проведено по вихідних даних, яких їй було достатньо, щоб ідентифікувати товар на ринку. Також вказала, що на сторінці № 7 висновку експерта зазначено, що ринкова вартість мобільного телефону була визначена при умові працездатності і відповідності виконання споживачем правил утримання, догляду, збереження, поточного ремонту та інших вимог передбачених інструкцією з використання.
- протоколом зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 02.12.2024 р., відповідно до якого у приміщенні закладу харчування «Чікен хат», що знаходиться по вул. Пирогова, 2А в м. Тернополі, із камер відеоспостереження на носій інформації у вигляді DVD-R диску вилучено записи подій, які мали місце 29.11.2024 р. у період часу з 13:09 год. до 13:17 год.
(а.м.к.п. 117-118 Т.1);
- протоколом огляду від 10.12.2024 р., відповідно до якого оглянуто компакт-диск DVD-R «Verbatim» 4,7 GB, 16х, на якому міститься запис із камери відеоспостереження, що знаходиться у приміщенні закладу харчування «Chicken Hut», що знаходиться по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі. Під час огляду виявлено відеозапис під назвою «ch08_20241129130945».
При відкритті відеозапису під назвою «ch08_20241129130945» встановлено, що на ньому зафіксовано приміщення закладу харчування «Chicken Hut», що знаходиться по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі. У лівому верхньому куті присутній надпис наступного змісту «29-11-2024 Fri 13:09:44», у правому нижньому куті присутній надпис «Camera 01». На відеозаписі о 13:09:52 год. виявлено як ОСОБА_3 , який одягнений в сині спортивні штани, довгу куртку бежевого кольору, чорну шапку та чорне взуття, тримаючи у руках пакет, заходить у приміщення закладу харчування «Chicken Hut», що знаходиться по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі (фото №1, 2). Надалі вказана особа підходить до касової зони, де здійснює замовлення (фото №3, 4, 5, 6, 7). О 13:41:11 год. ОСОБА_3 бере лівою рукою мобільний телефон, який знаходиться із лівої сторони від касового апарату, що розміщений ближче до стіни на касовій зоні, після чого ховає його у кишеню куртки, у яку одягнений (фото №8, 9, 10, 11, 12, 13). Надалі о 13:14:35 год. останній із викраденим телефоном виходить із приміщення закладу харчування (фото №14, 15, 16, 17).
(а.м.к.п. 119-127 Т.1);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.01.2025 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала за зовнішнім виглядом, віком та рисами обличчя на фотознімку № 4 особу, яка 29.11.2024 р. близько 13.00 год. замовив алкогольний напій, а саме пиво, у закладі швидкого харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, надалі вживав його біля прилавку, після чого потерпіла виявила відсутність її мобільного телефону торговельної марки «Redmi» 10, 2022 виробника «Xiaomi» об'ємом пам'яті 4/128 GB, який знаходився біля касового апарату на касовій зоні. Згідно довідки до протоколу на фотознімку під № 4 зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
(а.м.к.п. 129-131 Т.1).
При цьому суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невизнання ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються як показаннями, наданими в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_8 , так і матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування та оголошеними в судовому засіданні.
Показання потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, були послідовними та незмінними, такими, що повністю узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження, оголошеними в судовому засіданні. Причин оговорити обвинуваченого з їх сторони суд не вбачає.
Таким чином, на переконання суду, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, в тому числі, поясненнями допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 та дослідженими матеріалами кримінального провадження, доведено, що мобільний телефон був викрадений саме обвинуваченим ОСОБА_3 . Крім того слід зазначити, що камерою відеоспостереження, розміщеною у приміщенні закладу громадського харчування «Chicken Hut», що по вул. Пирогова, 2А у м. Тернополі, зафіксовано як ОСОБА_3 зайшов у приміщення закладу, підійшов до касової зони та надалі, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, лівою рукою взяв мобільний телефон, який лежав біля касового апарату, після чого заховав його у кишеню своєї куртки та вийшов із приміщення закладу.
В той же час, будь-яких даних на підтвердження наведеної позиції обвинуваченого судом не здобуто та сторонами не надано. Натомість показання обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає такими, які направлені на введення суду в оману та уникнення останнім належного покарання за вчинене.
Водночас суд не бере до уваги заперечення захисника щодо того, що матеріалами кримінального провадження не доведено ринкову вартість викраденого майна, адже вартість мобільного телефону встановлювалась без об'єкта дослідження, тому вважає, що у висновку експерта викладено припущення щодо розміру завданої шкоди.
Разом з тим слід зазначити, що судова товарознавча експертиза в даному кримінальному провадженні була проведена на підставі постанови ст. слідчого Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_11 від 02.12.2024 р., у якій було зазначено відомості щодо викраденого мобільного телефону, а також експерту було надано копію протоколу допиту потерпілої та копію таблиці ілюстрацій (фотознімок коробки від мобільного телефону), сам об'єкт дослідження відсутній. Виконання експертизи доручено старшому судовому експерту сектору товарознавчих та гемологічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_10 , яка має науковий ступінь кандидата економічних наук, вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів» (свідоцтво №16245, видане ЕКК МВС 13.09.2018, відмітка про підтвердження кваліфікації 16.11.2020 №2198), стаж експертної роботи з 2018 року. Крім того експерта було попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов'язків за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. З урахуванням вихідних даних, виходячи із спеціальних знань експерта у галузі товарознавства, на підставі підходів, методів та принципів, що використовуються під час оцінки майна, а також за допомогою порівняльного підходу, експертом було визначено ринкову вартість викраденого мобільного телефону на момент вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що висновок судової товарознавчої експертизи отримано під час досудового слідства із дотриманням вимог кримінального процесуального закону. У ході дослідження висновку експерта судом не виявлено підстав для визнання його недопустимим як доказу, в тому числі і те, що об'єкт дослідження безпосередньо експертові не надавався, не є підставою для визнання даного висновку товарознавчої експертизи недопустимим доказом. Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 24.09.2020 р. у справі № 403/290/18.
Окрім того встановлено, що експертне дослідження було проведено без об'єкта дослідження, адже мобільний телефон, викрадений ОСОБА_3 , не було віднайдено працівниками поліції та його місцезнаходження не встановлено. Разом з тим допитана в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10 вказала, що їй було надано достатньо вихідних даних для того, щоб ідентифікувати товар на ринку та визначити його ринкову вартість. З урахуванням встановленої згідно висновку експерта ринкової вартості викраденого мобільного телефону органом досудового розслідування дане діяння було кваліфіковане як кримінальне правопорушення, а не адміністративне.
Також суд не бере до уваги твердження захисника про те, що під час огляду місця події фотофіксація здійснювалась фотоапаратом Nikon, однак у протоколі слідчої дії не вказано жодних ідентифікуючих даних пристрою - моделі, серійного номера, що на її думку, унеможливлює перевірку достовірності зйомки та викликає сумніви в її автентичності, жодного підтвердження між фотознімками та слідчою дією немає, що дає підстави вважати їх неналежними доказами, які могли бути створені після факту.
Водночас слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі - ч. 2 ст. 104 КПК України.
Окрім того відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України вступна частина протоколу, серед інших відомостей, повинна містити інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
Разом з тим суд вважає, що відсутність у протоколі огляду місця події характеристик технічного засобу фіксації не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не свідчить про наявність підстав для визнання неналежними чи недопустимими зафіксованих результатів зазначеної слідчої дії.
З аналогічних підстав суд не бере до уваги зауваження захисника про недійсність або неналежне оформлення додатків до протоколів, зокрема вказує на те, що фототаблиці не згадані у тесті протоколу та не описані, не підписані усіма учасниками слідчої дії, не упаковані, не промарковані та не опломбовані, водночас на переконання суду, зазначені обставини не свідчать про отримання доказів із порушенням вимог процесуального закону.
Крім того суд не бере до уваги заперечення захисника щодо недоведеності походження фотознімку коробки з-під телефону, адже коробку не було вилучено у потерпілої як речовий доказ. При цьому слід зазначити, що рішення про доцільність вилучення коробки з-під мобільного телефону було прийнято слідчим у даному кримінальному провадженні у відповідності до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України, у якій зазначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Тобто в даному випадку слідчий не вважав за необхідне її вилучення, а до матеріалів справи було долучено лише фотознімок коробки. Разом з тим з наданих в судовому засіданні пояснень потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що коробка від викраденого телефону знаходиться у неї вдома та в ході досудового розслідування вона надавала працівникам поліції фотознімок цієї коробки. Показання потерпілої ОСОБА_6 як під час досудового слідства, так і в ході судового розгляду, були послідовними та незмінними, такими, що повністю узгоджуються із іншими матеріалами кримінального провадження, та не викликають у суду сумнівів щодо того, що долучена до матеріалів справи фотокопія коробки - саме від викраденого у потерпілої мобільного телефону, а не від будь-якого іншого.
Також, на переконання суду, відсутність у матеріалах кримінального провадження матеріалів на підтвердження того, що потерпіла ОСОБА_6 працює в закладі громадського харчування «Chicken Hut» не впливає на суть кримінального правопорушення, не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні та не спростовує вину ОСОБА_3 у його вчиненні, а також вказаний факт не викликає у суду сумнівів, так як це встановлено з пояснень потерпілої, а також свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні повідомила, що вона здійснює своє підприємницьку діяльність в закладі харчування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_3 , працівницею якого являється ОСОБА_6 .
Крім того суд вважає необґрунтованими твердження захисника про проведення впізнання обвинуваченого ОСОБА_3 з порушенням порядку, передбаченого ст. 228 КПК України, оскільки вказана слідча дія відбувалась з використанням фотознімків, хоча була можливість провести впізнання серед живих осіб.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 228 КПК України передбачено, що за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.
Згідно ч. 7 ст. 228 КПК Українифотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Враховуючи положення вказаної норми закону, суд приходить до висновку, що доводи захисника про порушення слідчим вимог ст. 228 КПК України при пред'явленні особи для впізнання за фотознімками у даному кримінальному провадженні є безпідставними, оскільки зазначена слідча дія проводилася з дотриманням вимог КПК, а обов'язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками законодавством не передбачено.
Вказана позиція суду узгоджується із висновком Верховного суду колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального судувід 06.02.2020 р. у справі 442/6175/18.
Також суд не вважає порушенням те, що у постанові та протоколі про зняття показань з технічних приладів не зазначено ідентифікуючих ознак носія інформації, зокрема серійного номера диску, марки, кольору, пакування, а вказано лише, що зняття інформації проводилось на DVD-R диск, а також не зазначено його як додаток до протоколу.
Так, слідчий ідентифікував носій інформації як «DVD-R диск», що на думку суду, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не свідчить про наявність підстав для визнання неналежними чи недопустимими зафіксованих результатів зазначеної слідчої дії. Крім того саме «DVD-R диск», на якому міститься запис із камери відеоспостереження, що знаходиться у приміщенні закладу харчування «Chicken Hut» за адресою м. Тернопіль, вул. Пирогова, 2А за період часу з 13:09 год. по 13:17 год. 29.11.2024 р., визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні, та саме цей відеозапис був оглянутий відповідно до протоколу огляду від 10 грудня 2024 року, про що вказано у його змісті. При цьому зазначення у протоколі огляду додаткових характеристик DVD-R диску, а саме «Verbatim 4,7 GB, 16х» не викликає у суду сумніву щодо того, що було оглянуто саме диск із камери відеоспостереження із закладу «Chicken Hut», який був вилучений відповідно до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- та кінозйомки, відеозапису від 02.12.2024 р.
Суд також не бере до уваги відсутність у матеріалах судового провадження постанови про визнання речовим доказом паперового конверту, в якому знаходяться копії протоколу допиту потерпілого та таблиці ілюстрацій, адже згідно долученої прокурором постанови слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_12 від 09.12.2024 р. про передачу на зберігання речових доказів, вбачається, що з урахуванням вимог ст.ст. 98, 100 КПК України вказані копії документів мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий за умисний особливо тяжкий злочин, на шлях виправлення не встав та знову вчинив умисний корисливий злочин, його похилий вік, те що він є внутрішньо переміщеною особою через збройну агресію російської федерації, стан здоров'я, а саме те, що він є особою з інвалідністю І групи, в грудні 2024 року проходив стаціонарне лікування з приводу розладів психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, а також думку потерпілої, яка зазначила, що завдана шкода їй не відшкодована та просить призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі. Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання за санкцією частини статті обвинувачення у виді позбавлення волі, яке на думку суду буде необхідним і достатнім та відповідатиме тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення.
При цьому, на думку суду, при призначенні покарання ОСОБА_3 відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, адже згідно вимог ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що суд може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
Таким чином судом не встановлено декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та даних щодо особи винного, які могли б бути визнані судом достатніми для застосування положень ст. 69 КК України.
Окрім того характер вчиненого кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого та невизнання своєї вини на противагу беззаперечним доказам його винуватості, свідчать про підвищений ступінь його суспільної небезпеки та вказує на неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 15 січня 2025 року.
На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 слід зарахувати термін його попереднього ув'язнення з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 15 січня 2025 року, по дату винесення вироку включно, тобто по 25 липня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 23 вересня 2025 року.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/120-24/13877-ТВ від 03.12.2024 р. в сумі 1591,80 грн., які суд вважає, слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки такі витрати виникли при проведенні експертних досліджень в межах даного кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 15 січня 2025 року.
На підставі ст. 72 КК України в строк призначеного судом покарання ОСОБА_3 зарахувати термін його попереднього ув'язнення з моменту застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 15 січня 2025 року, по дату винесення вироку включно, тобто по 25 липня 2025 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до набрання вироком законної сили, але не більше двох місяців, тобто до 23 вересня 2025 року.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- паперовий конверт, який скріплений печаткою «для експертиз та досліджень №6/1», в якому розміщені копії протоколу допиту потерпілого на 2 арк. та таблиці ілюстрацій на 1 арк., які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області - зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- DVD-R диск, на якому міститься запис із камери відеоспостереження, що знаходиться у приміщенні закладу харчування «Chicken Hut», що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Пирогова, 2А, за період часу з 13:09 год. по 13:17 год. 29.11.2024 р., який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
після набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/120-24/13877-ТВ від 03.12.2024 р. в сумі 1591,80 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 80 копійок) в користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк але з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1