604/716/25
3/604/344/25
25 липня 2025 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч.1 КУпАП, -
05 червня 2025 року о 17:01 год в селищі Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області по вулиці Данила Галицького, 94 керував транспортним засобом «FADA» (електроскутер 2 кіловата), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з'явилася, про слухання справи належним чином повідомлена, про що свідчить її підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, а також укладення угоди з адвокатом Драус О. О. про представництво інтересів у даному провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Захисник Драус О. О. у судовому засіданні 25.07.2025 звертала увагу суду на ту обставину, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а тому суд не повинен позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки санкція ст. 130 ч.1 КУпАП передбачає суб'єктом даного правопорушення як водія так і іншу особу і відносно останньої передбачено покарання у виді штрафу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №365895, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 . З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, що підтвердив своїм підписом;
-роздруківкою результату тестування на алкоголь за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 з показником 1,55 %, містить підпис ОСОБА_1 ;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат 1,55 %;
-відеозаписом на оптичному диску DVD-R 16х4,7GB, на якому зафіксовано огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, зі згоди водія. Водій погодився з результатами огляду, поставив свій підпис на роздруківці тестування та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння. Також зафіксовано його відмову від проходження огляду в медичному закладі, оскільки він був згоден із результатом тестування на місці, не заперечував того факту, що керував скутером, не маючи права керування.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд враховує таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі- ПДР) зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
У ст.266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.2 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Таким чином, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів саме щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, які мають бути зафіксовані у відповідному направленні на огляд.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). (пункт 6 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.7 Інструкції).
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Доданий до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення містить підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі в графах щодо роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ознайомлення із змістом протоколу та отримання його копії.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та він складений уповноваженою на те ст. 255 КУпАП особою - інспектором СРПП ВП №5 (смт.Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
В матеріалах адміністративної справи є документи, які підтверджують повірку Alcotest Drager 6820 на момент продуття газоаналізатору ОСОБА_1 .
При цьому суд враховує, що відповідно до п. 1.10 ПДР:
транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018 року.
Так, у п.п. "а", "б" п.2.1.ПДР зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Тобто, ОСОБА_1 мав право керувати транспортним засобом «FADA» (електроскутер 2 кіловата), не маючи на те спеціального права на керування та не маючи свідоцтва про реєстрацію такого транспортного засобу та відповідного номерного знаку, оскільки такого чинне законодавство України не вимагає як обов'язкову умову допуску особи до керування таким транспортним засобом, тобто ОСОБА_1 є водієм в розумінні Правил дорожнього руху України, а тому твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не є водієм і до нього не повинно застосовуватися адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, на думку суду, є хибним.
Разом з тим, будучи учасником дорожнього руху та водієм транспортного засобу (немеханічного) він має дотримуватися Правил дорожнього руху, а саме щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушення, особу правопорушника, який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. ст. 34-35 КУпАП судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, суддя
Притягнути до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Сіянко